04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/22861/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Федорчука Р.В.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.10.2015 р.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року
у справі № 910/22861/15 (суддя - Головіна К.І.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
до Bodelmo Enterpraises Limited
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Поляріс компані»
про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/22861/15 позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до Bodelmo Enterpraises Limited, третя особа ТОВ «Поляріс компані» про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності - повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.09.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/22861/15 скасувати. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/22861/15.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року у справі № 910/22861/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У судовому засіданні 30.09.2015 року та 12.10.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» надав суду свої пояснення по справі в яких, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Представник ТОВ «Поляріс компані» в судовому засіданні 12.10.2015 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти поданої апеляційної скарги позивача та вважає її необґрунтованою та безпідставною. Представник третьої особи просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Повноважні представники Bodelmo Enterpraises Limited у судове засідання ані 30.09.2015 року ані 12.10.2015 року не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представників сторін що з'явились в судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки участь представників Bodelmo Enterpraises Limited у судовому засіданні 12.10.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що в залі судового засідання присутній Калита А.М., представник Bodelmo Enterpraises Limited за довіреністю, дія якої закінчилася 18.10.2014 року.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що по даній справі за заявою представника позивача у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжувався строк розгляду апеляційної скарг на п'ятнадцять днів.
Приймаючи рішення щодо розгляду даної справи за відсутності представника відповідача - Bodelmo Enterpraises Limited судова колегія апеляційного господарського суду враховувала те, що у даному судовому засіданні суду апеляційної інстанції вирішується лише процесуальне питання щодо законності повернення судом першої інстанції заявленого позову ПАТ «Укрсоцбанк», а не розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
До того ж, у відповідності до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги. Колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд справи 30.09.2015 року відкладався, строк розгляду продовжувався та вже закінчується.
Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.
Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивач не надав суду належних доказів сплати судового збору за подання даного позову, а сплачений судовий збір за платіжними дорученнями № 0000283845 від 13.08.2015 року та № 0000285795 від 25.08.2015 року на загальну суму 74298,00 грн. не є належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки крім максимально сплаченого судового збору за подання позову майнового характеру у сумі 73080 грн. позивач повинен був сплатити 1827 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) - за заяву про вжиття заходів забезпечення позову, тоді як сплатив лише 1218 грн.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може та вважає, що при винесенні ухвали про повернення позовної заяви місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, не врахувавши, що у разі неправильного визначення ставки судового збору за звернення до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову зазначене не є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду позивачу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на дату подачі позову) передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції про оплату судового збору № 0000283845 від 13.08.2015 року, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 73 080,00 грн., що становить максимальну ставку судового збору за подачу майнового позову, визначену ст. 2 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позивачем було вірно визначено та сплачено розмір судового збору, що підлягає оплаті за звернення до господарського суду з даним позовом майнового характеру.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Так, як вбачається з позовної заяви, в додатках до неї позивачем було додано заяву про забезпечення позову від 31.08.2015 року.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 1 пункту 1 Постанови Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову виноситься ухвала.
Відповідно до п. 2 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на дату подачі позову) визначено, що за звернення до суду із заявою про вжиття заходів та забезпечення позову оплачується судовий збір - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що на день подачі позовної заяви становило 1827,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову, позивачем невірно було сплачено 1218, 00 грн. судового збору, тоді як необхідно було б сплатити 1827,00 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу що у відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Пунктом 4, 6 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України, визначено, що ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають. Однак, клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Таким чином, виходячи з викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що вирішення питання про забезпечення позову господарським судом є окремою процесуальною дією, що передбачена ст. ст. 66, 67 ГПК України, при цьому суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також відповідність заяви вимогам господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».
При цьому, як зазначалося вище та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було вірно сплачено судовий збір у максимальному розмірі 73080 грн. за подання даного позову майнового характеру.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням зазначеної статті.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року, прийнята у зв'язку з не правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що не відповідає нормам закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» слід задовольнити, оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року скасувати, а справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/22861/15 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/22861/15 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/22861/15 повернути до господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді Р.В. Федорчук
А.Г. Майданевич
Дата підписання 19.10.2015 року