Справа № 357/9277/15-к
1-кп/357/653/15
22.10.2015 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42015110360000071 від 30.03.2015 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Рокитного, Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого 24.09.2014 року Рокитнянським районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в дохід держави у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн., жителя АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_6 , будучи призваним 11 березня 2014 року, відповідно до мобілізаційного плану, ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу, зарахованим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) від 22 березня 2014 року, № 62, до списків особового складу частини та призначеним стрільцем-помічником гранатометника 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), яка дислокується у АДРЕСА_2 на б-рі 50-річчя Перемоги, впорушення вимог ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, 11 січня 2015 року самовільно залишив розташування військової частини і до 9 лютого 2015 року, більше 10 діб, був відсутній на службі без поважних причин.
9 лютого 2015 року ОСОБА_6 добровільно прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ).
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винуватим у вчиненому і в повному обсязі підтвердив факт самовільного факт самовільного, за встановлених досудовим слідством обставин, залишення 11.01.2015 року дислокованої у АДРЕСА_2 , військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), у якій проходив військову службу, та відсутності на службі до 09.02.2015 року. У вчиненому розкаявся.
Повністю визнавши себе винуватим у скоєному, в повному обсязі погодившись з обвинуваченням та не оспорюючи фактичних обставин інкримінованого йому злочину, будучи належним чином ознайомленим з положеннями ст. 349 ч. 3 КПК України та наслідками їх застосування, ОСОБА_6 просив суд не досліджувати зібрані у провадженні докази та обмежитись його власним визнанням своєї винуватості.
Суд вважає, що в ході судового розгляду винуватість обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, і що дії останнього вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю понад 10 діб.
При обранні покарання для ОСОБА_7 суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини, як то наявність судимості, обставини, що пом?якшують відповідальність останнього, як то добровільне з?явлення із зізнанням, повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, наявність статусу учасника бойових дій, враховує особу обвинуваченого, котрий виключно позитивно характеризується по службі, і вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, за умови призначення покарання у виді штрафу в дохід держави.
На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Підстави для застосування ст. 71 КК України відсутні, оскільки покарання за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 24.09.2014 року обвинувачений відбув повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання за ст. 407 ч. 2 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 30 діб.
Суддя: ОСОБА_1 ,