8.2.3
Іменем України
20 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/594/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шембелян В.С.,
за участі секретаря Олійник О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегляр” про стягнення коштів за податковим боргом,-
30 червня 2015 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (надалі Рубіжанська ОДПІ, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегляр” (надалі ТОВ "Цегляр", відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з ТОВ "Цегляр" податковий борг з орендної плати за землю у сумі 209108,17 грн. В обґрунтування вимог позивач зазначає наступне.
ТОВ "Цегляр" зареєстровано в якості юридичної особи 24.12.1991. Відповідач перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ з 06.04.1995 за № 1050.
ТОВ "Цегляр" не сплачено до бюджету зобов'язання з орендної плати за землю за період лютий 2014 року - квітень 2015 року на суму 169172,56 грн. ( основного боргу - 168837,22 грн. та пені - 335,34 грн.) Податковий борг виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань.
З метою стягнення податкового боргу Рубіжанською ОДПІ було виставлено відповідачу податкову вимогу форми від 05.02.2015 № 27-25. Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
За час розгляду справи в картці особового рахунку відповідача відбулися нарахування орендної плати за землю по податковій декларації № НОМЕР_1 від 17.02.2015 за травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року у сумі 13311,87 грн. щомісяця. У зв'язку з чим податковий борг збільшився на суму 39935,61 грн. та складає 209108,17 грн. ( 208772,83 грн. - основного платежу та 335,34 грн. - пені).
У судове засідання представник позивача не прибув, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та позовні вимоги з урахуванням збільшеної суми позову задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду заяву про визнання уточнених позовних вимог у повному обсязі. Просив справу розглянути без участі повноважного представника.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що відповідач ТОВ «Цегляр» зареєстроване Рубіжанським міським управлінням юстиції Луганської області 24.12.1991 (а.с. 4-6).
Як платник податків перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ з 06 квітня 1995 року за № 1050, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 11).
У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пунктів 286.2 - 286.3 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).
Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з орендної плати за землю у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг на загальну суму 209108,17 грн., а саме:
- 10658,03 грн. згідно декларації №9003772790 від 02.02.2014 року;
- 13311,87 грн. згідно декларації №9017173090 від 17.02.2015 року (а.с. 7-10, 66).
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що Рубіжанською ОДПІ 05.02.2015 року було винесено податкову вимогу №27-25 від 05.02.2015 (а.с.6 об).
Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (арк. справи 16, 65).
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст.295 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Сума заборгованості підтверджується розрахунком (арк. справи 75).
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Адміністративний позов визнано відповідачем в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегляр” про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегляр” (код ЄДРПОУ 13389169, адреса: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл..Хіміків, 2ж/1) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 209108,17 грн. (двісті дев'ять тисяч сто вісім гривень 17 коп.) по деклараціям за період лютий 2014 - квітень 2015 року, з рахунків платника податків у банках, що обслуговують платника податків.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1