04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1829/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Разіної Т.І.
Дідиченко М.А.
за участі представників:
ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив" - Соколов М.М., довір. б/н від 13.11.2014р.
ТОВ "Бізнес Фавор" - Деркач С.С., довір. б/н від 10.10.2015р.
ТОВ "СВ-Білдинг" - Корінь Д.О., Майстренко Є.І., довір. б/н від 19.02.2004р.
та розпорядник майна ТОВ "Білгород Інвест" Щербаня О.М. - посв. арбітр. кер. №70 від 13.02.2013р.
розглянувши матеріали апеляційних скарг
ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив",
ТОВ "Бізнес Фавор"
на ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015
у справі №911/1829/14 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом ТОВ "СВ-Білдинг"
до 1) ТОВ "Білгород Інвест" (Відповідач-1 / Боржник)
2) ТОВ "Бізнес Фавор" (Відповідач-2)
3) ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив"
(Відповідач-3)
про визнання недійсними договорів
в межах справи № 911/1829/14
за заявою ТОВ "СВ-Білдинг"
до ТОВ "Білгород Інвест"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014р. порушено провадження у справі №911/1829/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород Інвест" (далі за текстом - ТОВ "Білгород Інвест"); визнано безспірні вимоги ТОВ "СВ-Білдинг" (ініціюючий кредитор, заявник) о ТОВ "Білгород Інвест" у розмірі 12856861 грн. 53 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником арбітражного керуючого Щербаня О.М., інше. В межах провадження у справі 29.09.2014р. надійшла позовна заява від 29.09.2014р. ініціюючого кредитора боржника - ТОВ "СВ-Білдинг" до ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними договорів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014р. у т.ч. відмовлено в задоволенні позовної заяви ТОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним договору позики №29/4-01 від 29.04.2014р., укладеного між ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє від власного імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу, та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р., укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє від власного імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор", в межах справи №911/1829/14 про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. (в складі колегії головуючого судді Сотнікова С.В., суддів Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 13.11.2014р. у відповідній частині скасовано; позовну заяву ТОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсними договорів задоволено; визнано недійсним договір позики №29/4-01 від 29.04.2014р., укладений між ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє від власного імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р., укладений між ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє від власного імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор".
Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015р. ухвалу господарського суду Київської області від 13.11.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. у відповідних частинах скасовано, справу направлено для нового розгляду до господарського суду Київської області. Як вбачалося зі змісту мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України підставою скасування рішень судів попередніх інстанцій стало те, що судами не було досліджено, в якому саме порядку позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, оскільки заявником позовні вимоги обґрунтовано як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів так і ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2015р. задоволено повністю позовну заяву ТОВ "СВ-Білдинг" до відповідачів - ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Бізнес Фавор" та ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу про визнання недійсними договорів, в межах справи №911/1829/14 про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест"; визнано недійсним договір позики №29/4-01 від 29.04.2014р., укладений між ТОВ "Білгород Інвест" та ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р., укладений між ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор".
Не погодившись, ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 і в задоволенні позовної заяви ТОВ "СВ-Білдинг" відмовити повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. (в складі колегії головуючої судді Доманської М.Л., суддів Гарник Л.Л., Шипка В.В.) апеляційні скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 задоволено частково, ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 скасовано, припинено провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ТОВ "СВ-Білдинг" до ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Білгород Інвест" та ТОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними договору позики №29/4-01 від 29.04.2014р. та договору про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р. Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. у справі №911/1829/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2015р. апеляційні скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 прийнято до провадження, спільного розгляду, розгляд скарг призначено в судовому засіданні 20.10.2015р. Судові рішення в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест" з розгляду позовної заяви від 29.09.2014р. ініціюючого кредитора боржника - ТОВ "СВ-Білдинг" до ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними вказаних вище договорів позики, відступлення права вимоги неодноразово переглядались, направлялись на новий розгляд, учасниками провадження у справі в суді першої інстанції надавались письмові пояснення по суті спору, у т.ч. з урахуванням висновків, наведених в рішеннях судів апеляційної, касаційної інстанцій, відзив на позову заяву, залучались додаткові докази, у т.ч. до матеріалів апеляційних скарг, відзивів на неї, 20.10.2015р. від ТОВ "Профі-Т Актив" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли уточнення до апеляційної скарги, поданої на ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 в апеляційному порядку, з урахуванням уточнень, скаржниками зазначалось про порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, вказувалось на те, що звернення з позовною заявою ТОВ "СВ-Білдинг" до ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", ТОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними договорів позики, відступлення права вимоги в межах провадження у справі не узгоджується з положеннями процесуального законодавства в частині виключної підсудності розгляду відповідних спорів, що питання порушення позовного провадження у справі про банкрутство, або об'єднання справи про банкрутство та справи позовного провадження, нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено, у зв'язку з чим, спір не підлягає вирішенню в межах провадження у справі про банкрутство, а передбачає звернення в окремому позовному провадженні до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа. Наведені доводи і міркування в підтвердження викладених обставин.
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючі наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статей 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство). Частиною першою ст. 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
У відповідності до частини четвертої ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
29.04.2014р. ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Білгород Інвест" уклали Договір позики №29/4-1, за умов якого ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу (за текстом Договору - позикодавець) надає ТОВ "Білгород Інвест" (за текстом Договору - позичальник) кошти у позику в розмірі 77016600 грн. на визначений строк до 19.05.2014р. для цільового використання (виконання зобов'язань за договорами, пов'язаними з придбанням товарів, робіт, послуг, які використовуються у господарській діяльності позичальника, тобто на забезпечення поточної діяльності) та під проценти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики та сплатити проценти на умовах, передбачених Договором.
На виконання Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р., ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу (позикодавець) перерахувало на рахунок ТОВ "Білгород Інвест" (позичальника) кошти у розмірі 77016 600 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1, №2, №3, №4, №5 від 29.04.2014р. та №9 від 07.05.2014р., банківськими виписками та довідкою з банку.
08.05.2014р. між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу (позикодавець) та ТОВ "Білгород Інвест" (позичальник) уклали Договір про розірвання №1 до Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р., яким дійшли взаємної згоди розірвати Договір позики №29/4-1 від 29.04.2014р. та підтверджують, що, у зв'язку з укладанням цього Договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю отриману за Договором позики №29/4-1 від 29.04.2014р. грошову суму коштів в розмірі 77016600 грн. в строк до 13.05.2014р.
14.05.2014р. ТОВ "Бізнес Фавор" та ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу уклали Договір №14/5-1 про відступлення права вимоги, за умов якого ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу (за текстом Договору - первісний кредитор) поступається, а ТОВ "Бізнес Фавор" (за текстом Договору - новий кредитор) приймає вимогу за Договором про розірвання №1 від 08.05.2014р. до Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р. та Договором позики №29/4-1 від 29.04.2014р. до боржника (ТОВ "Білгород Інвест") щодо сплати коштів у розмірі 77016600 грн. 14.05.2014р. Додатковою угодою №1 від 14.05.2014р. до Договору №14/5-1 про відступлення права вимоги від 14.05.2014р. сторони погодили, що право вимоги до боржника новий кредитор набуває з моменту набрання чинності цього Договору, а саме, з моменту його підписання сторонами.
14.05.2014р., на виконання умов Договору №14/5-1 про відступлення права вимоги від 14.05.2014р., первісний кредитор (ТОВ "КУА "Профі-Т Актив") передав, а новий кредитор (ТОВ "Бізнес Фавор") прийняв документи, що посвідчують право вимоги до боржника (ТОВ "Білгород Інвест"), про що сторони склали відповідний Акт про передачу документів. 19.05.2014р. ТОВ "Бізнес Фавор" звернулось до ТзОВ "Білгород Інвест" з Вимогою про сплату боргу у сумі 77016600 грн. негайно, але не пізніше 19.05.2014р., тоді ж ТОВ "Бізнес Фавор" та ТОВ "Білгород Інвест" підписали Акт звіряння розрахунків станом на 19.05.2014р., згідно з яким заборгованість боржника на користь кредитора складає 77016600 грн. ТОВ "Білгород Інвест" вимогу ТОВ "Бізнес Фавор" не виконав, заборгованість у розмірі 77016600 грн. не сплатив.
29.09.2014р. до господарського суду Київської області від ТОВ "СВ-Білдинг" надійшла позовна заява про визнання правочинів боржника недійсними в межах справи про банкрутство. Позивач просив визнати недійсним Договір позики №29/4-01 від 29.04.2014р. (укладений між ТОВ "Білгород Інвест" та ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу) та визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р. (укладений між ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор"). В обґрунтування заявлених вимог від ТОВ "СВ-Білдинг" послалось на ст. 20 Закону про банкрутство, оскільки вважало, що, внаслідок укладення оспорюваного Договору позики №29/4-01 від 29.04.2014р., боржник (ТОВ "Білгород Інвест") до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим. Вимогу про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р. заявлено з посиланням на ст. ст. 203, 215, 236, 514 Цивільного кодексу (далі за текстом - ЦК) України.
Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд (в ухвалі від 13.11.2014р.) дійшов висновку про відсутність передбачених чинним законодавством та, зокрема, ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство підстав для визнання недійсним Договору позики №29/4-01 від 29.04.2014р. (укладеного між ТОВ "Білгород Інвест" та ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу), оскільки вчинені спірні договори не призвели до фактичного зменшення майна боржника та не свідчать про те, що позичальник (боржник) здійснив відчуження свого майна безоплатно або прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони. Крім того, укладення оспорюваних договорів не призвело до погіршення фінансового становища боржника та не стало обставиною, що зумовила неплатоспроможність боржника чи неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково, оскільки грошові кошти за цими договорами були перераховані боржнику у повному обсязі. Відтак, заява ТОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р. та, в свою чергу, Договору про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р. задоволенню не підлягає.
Враховуючи документальну підтвердженість заявлених ТОВ "Бізнес Фавор" вимог до ТОВ "Білгород Інвест" кредиторських вимог у розмірі 77017818 грн. (з яких: 77016600 грн. - борг та 1218 грн. - судовий збір), господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до Реєстру вимог кредиторів.
Під час апеляційного перегляду прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 13.11.2014р., господарський суд апеляційної інстанції (в постанові 23.12.2014р.) вказав, що, станом на 01.04.2014р. баланс боржника складає 0 (нуль) грн. (актив 122175400 грн. - пасив 122175400 грн.), у першому кварталі 2014 року фінансові результати відсутні, що свідчить про припинення ведення підприємницької діяльності. Разом з тим, довгострокові та поточні зобов'язання боржника сукупно складають 79157200 грн.
Відтак, укладаючи оспорюваний Договір позики та здійснивши дії по його достроковому розірванню шляхом укладання Договору від 08.05.2014р. про розірвання №1 до Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р., ТОВ "Білгород Інвест" збільшило свої зобов'язання майже у два рази, в результаті чого, на думку колегії суддів, виконання його (боржника) грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим, враховуючи поточний баланс підприємства із нульовим значенням станом на 01.04.2014р.
У зв'язку з наведеними обставинами, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сума боргу, право на стягнення якого було передане ТОВ "КУА "Профі-Т Актив" новому кредитору - ТОВ "Бізнес Фавор" за Договором відступлення права вимоги, є значною та призвело до неможливості виконання ТОВ "Білгород Інвест" своїх зобов'язань перед іншими кредиторами, що підтверджується фінансовою звітністю боржника.
Встановивши наведені вище обставини, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Договір позики №29/4-1 від 29.04.2014р. та Договір про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р. підлягають визнанню недійсними, а відповідна заява ТОВ "СВ-Білдинг" - задоволенню. Водночас, суд вказав, що, у зв'язку з визнанням недійсним Договору позики №29/4-1 від 29.04.2014р. та Договору про відступлення права вимоги №14/5-1 від 14.05.2014р., заявлені ТОВ "Бізнес Фавор" у справі про банкрутство грошові вимоги до ТОВ "Білгород Інвест" у розмірі 77017818 грн. підлягають відхиленню.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору за поданою ТОВ "СВ-Білдінг" позовною заявою, первісно необхідно було встановити в якому саме порядку звернулось ТОВ "СВ-Білдінг" до господарського суду, оскільки останнім в межах справи про банкрутство подано позовну заяву, яку обґрунтовано як ст. 20 Закону про банкрутство, так і положеннями ЦК України.
Однак, такі дії не узгоджуються з положеннями чинного процесуального законодавства, оскільки в порядку ст. 20 Закону про банкрутство передбачено подання заяви, а не позовної заяви, що обумовлено тим, що розгляд цієї заяви здійснюється в межах справи про банкрутство. При цьому, вимоги такої заяви стосуються саме особи боржника та можуть бути задоволені у разі встановлення наявності передбачених ст. 20 Закону про банкрутство підстав.
Водночас, звернення до господарського суду з позовною заявою передбачає її розгляд у позовному провадженні (а не в межах справи про банкрутство) і, в такому разі, положення ст. 20 Закону про банкрутство застосуванню не підлягають. Вимоги позову, в цьому випадку, ґрунтуються на допущених при укладенні оспорюваного Договору загальних вимог ЦК України. При цьому, позивач може визначити відповідачем не тільки боржника, а й іншу особу.
Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначала, що ст. 20 Закону про банкрутство передбачає особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку цієї статті, зокрема, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
Однак, апеляційним господарським судом (який дійшов висновку про задоволення вимог ТОВ "СВ-Білдінг") зазначені положення ст. 20 Закону про банкрутство не застосовані і підстави їх незастосування не вказані. Водночас, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт отримання ТОВ "Білгород Інвест" грошових коштів за Договором позики. Відтак, у будь-якому разі, господарським судом мало бути вказано про погашення зазначеної заборгованості (грошових коштів) особі, яка має право їх вимоги (в порядку, встановленому Законом про банкрутство).
Наведені вище висновки наводились в постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2015р., якою скасовані у відповідній частині ухвали господарського суду Київської області від 13.11.2014р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. у справі №911/1829/14, коли справу було вперше направлено на новий розгляд.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р., якою задоволено повністю позовну заяву ТОВ "СВ-Білдинг" до ТОВ "Білгород Інвест", ТОВ "Бізнес Фавор" та ТОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профіт-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу про визнання недійсними договорів, апеляційний господарський суд (у постанові від 07.07.2015р.) вказав, що розгляд позовної заяви, поданої ТОВ "СВ-Білдинг" мав здійснюватись у позовному провадженні (а не у межах справи про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест"), а відтак - провадження у справі має бути припинено, на підставі ст. 80 ГПК України, ст. 83 Закону про банкрутство.
Задовольняючи частково касаційну скаргу ТОВ "СВ-Білдінг", скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р., колегія суддів касаційної інстанції зазначала, що вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлено ст. 55 ГПК України. Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому ч. 3 ст. 21 цього Кодексу (ст. 56 ГПК України). Підстави, за яких у прийнятті позовної заяви може бути відмовлено або за яких позовна заява може бути повернута визначені ст. 62, 63 ГПК України. Відтак, прийнявши позовну заяву ТОВ "СВ-Білдінг" та порушивши провадження з її розгляду, місцевий господарський суд встановив відсутність передбачених ГПК України підстав для її повернення чи відмови у її прийнятті, та, відповідно, можливість розгляду господарським судом цієї позовної заяви по суті.
Колегія суддів відзначала, що, припиняючи провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ТОВ "СВ-Білдінг", апеляційний господарський суд послався на ст. 80 ГПК України, однак, не вказав конкретного пункту цієї статті, на підставі якого припиняється провадження у справі. Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 3) виключено; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Перелік підстав припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Приписи ст. 80 ГПК України застосовуються і в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг. Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.).
Колегія суддів суду апеляційної інстанції відзначає, підставою для скасування судових актів попередніх інстанцій стало те, що судами не було досліджено, в якому саме порядку позивач звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою, оскільки заявником позовні вимоги обґрунтовано, як загальними нормами ЦК України щодо недійсності правочинів так і ст. 20 Закону про банкрутство. Стаття 20 Закону про банкрутство передбачає особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку цієї статті, зокрема, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
З наявної в матеріалах справи "позовної заяви" ТОВ "СВ-Білдінг" вбачається, що така подана в порядку, визначеному ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, разом з тим, в змісті заявлених вимог не ставилось питання щодо зобов'язання кредитора повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Встановивши відсутність підстав повернення позовної заяви, прийнявши її до розгляду, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "СВ-Білдінг" ухвалою від 27.05.2015р., винесеною у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест", місцевий господарський суд виходив з обсягу заявлених вимог, визначених заявником самостійно, і не виходив за межі таких вимог.
Згідно пункту 2 частини першої ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Відповідного клопотання матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, приймаючи рішення по суті, в господарського суду були відсутні визначені наведеною нормою правові підстави виходу за межі заявлених вимог. Враховуючи диспозитивний характер статті вирішення вказаного вище питання перебуває в межах дискреційних повноважень суду, відповідно рішення приймається з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги правові наслідки визнання недійсними договорів позики, відступлення права вимоги за ним, сторони яких раніше вже дійшли згоди щодо їх розірвання, ще до порушення провадження у справі, (не) застосування визначених ст. 20 Закону про банкрутство і наведених вище наслідків задоволення вимог, заявлених в порядку цієї статті у разі визнання недійсними правочинів (договорів) на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, колегії суддів суду апеляційної інстанції вбачаються в повній мірі обґрунтованим.
Розглядаючи вимоги ТОВ "СВ-Білдінг" в розрізі підстав заявленого позову, визначених невідповідністю договору позики вимогам частини четвертої ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування", судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що частиною четвертою ст. 48 вказаного Закону встановлено, що венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду. Посилання на п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону щодо строку приведення компаніями з управління активами своєї діяльності у відповідність до вимог цього Закону, є безпідставними, оскільки частина четверта ст. 48 Закону є імперативною нормою та відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень, цей Закон набирає чинності з 01.01.2014р., крім пункту 8 частини п'ятої, пункту 9 частини восьмої, пункту 12 частини одинадцятої, пункту 8 частини чотирнадцятої і пункту 9 частини дев'ятнадцятої статті 48 Закону, які набирають чинності з 01.01.2015р., та підпунктів 3 і 4 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Як вказував суд першої інстанції, положення частини четвертої ст. 48 Закону є чинною та обов'язковою для виконання починаючи з 01.01.2014 р.
Згідно п. 9.2. статуту ТОВ "Білгород Інвест", чинного станом на дату укладення спірного договору позики, розмір частки ТОВ "КУА "Профі-Т Актив" в статутному капіталі позичальника становив 11919,78 грн. - 0,023%. Таким чином надання ТОВ "КУА "Профі-Т Актив" позики ТОВ "Білгород Інвест" згідно оспорюваного договору в розмірі 77016600,00 грн. суперечить приписам ч. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування". Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи наведені вище приписи, суд першої інстанції в повній мірі обґрунтовано дійшов висновку, що договір позики від 29.04.2014р. №29/4-1, укладений між ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Білгород Інвест" підлягає визнанню недійсним у зв'язку з тим, що він суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ч. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Беручи до уваги, що договір позики від 29.04.2014р. №29/4-1 є недісним, то згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України і на момент укладення договору про відступлення права вимоги, у первісного кредитора не існувало права вимоги, яке було ним передано новому кредитору. Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку, що і договір про відступлення права вимоги від 14.05.2014р. №14/5-1, укладений між ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор" також підлягає визнанню недійсним.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог, мотивованих відсутністю правомочності керівника боржника укладати спірний договір позики у зв'язку з наявністю обмежень у статуті щодо укладення договорів на суму, яка перевищує 50000 грн., колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком, що вказана позиція є необґрунтованою, оскільки рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2013р. у справі №911/2301/13 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Білгород Інвест", оформлені протоколами №14 від 25.02.2013р., №15 від 28.05.2013р., зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського РУЮ скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, проведену на підставі вказаних рішень загальних зборів.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо юридичної особи боржника, 14.04.2014р. на підставі вказаного судового рішення було скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Білгород Інвест", проведену 29.05.2013р. Відповідно станом на дату укладення оспорюваного договору позики (29.04.2014р.) чинним був статут боржника в редакції, яка не містила обмежень щодо укладення керівником правочинів на суму понад 50000,00 грн.
Відносно позиції, висловленої скаржниками в межах провадження у даній справі про банкрутство щодо відсутності порушеного права позивача (ТОВ "СВ-Білдинг") укладенням вказаних договорів позики і відступлення права вимоги, і як наслідок відсутності права на звернення з позовом, суд обґрунтовано відзначав, що позивач - ТОВ "СВ-Білдинг" є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Білгород Інвест" з грошовими вимогами у розмірі 12856861,53 грн., визнаними ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014 р. та в подальшому включеними до реєстру вимог кредиторів ухвалою суду від 13.11.2014 р.
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
З позиції ТОВ "СВ-Білдинг" оспорюваний правочин був направлений виключно на збільшення кредиторської заборгованості Боржника перед ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", з метою отримання переважної більшості голосів на зборах кредиторів та позбавлення інших кредиторів права на задоволення своїх вимог. ТОВ "КУА "Профі-Т Актив" - позикодавець за договором позики №29/4-1 від 29.04.2014р., є співзасновником ТОВ "Білгород Інвест", а тому володіло інформацією щодо відсутності фінансово-господарської діяльності ТОВ "Білгород Інвест", яку останнє не веде з початку 2013 року. На рахунки боржника був накладений арешт ухвалою голосіївського районного суду міста Києва від 11.07.2013р. Разом з тим, т.в.о. директора ТОВ "Білгород Інвест" 28.04.2014р. відкрив розрахунковий рахунок у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та наступного дня уклав договір позики №29/4-1 від 29.04.2014р., що свідчить про відсутність у нього наміру використовувати отримані згідно договору позики кошти за цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, що раніше вже було встановлено судом апеляційної інстанції, станом на 01.04.2014р. баланс підприємства складав 0 (нуль) грн. (актив 122175400 грн. - пасив 122175400 грн.), у першому кварталі 2014 року фінансові результати відсутні, що свідчить про припинення ведення підприємницької діяльності. Разом з тим, довгострокові та поточні зобов'язання боржника сукупно складають 79157200 грн., укладаючи договір позики та здійснивши дії по його достроковому розірванню, боржник збільшив свої зобов'язання майже у два рази, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим (суттєво ускладненим), враховуючи поточний баланс підприємства із нульовим значенням станом на 01.04.2014р. Вказані обставини свідчать про порушення прав та законних інтересів ТОВ "СВ-Білдинг", як кредитора з підтвердженими вимогами до боржника на суму понад 12 млн. грн., в частині обсягу і реалізації прав задоволення кредиторських вимог під час судових процедур банкрутства, отже позицію щодо відсутності порушеного обґрунтованою визнати неможна.
Беручи до уваги викладене вище суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсними договору позики від 29.04.2014р. №29/4-1, укладеного між ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Білгород Інвест", а також договору про відступлення права вимоги від 14.05.2014р. №14/5-1, укладеного між ТОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТОВ "Бізнес Фавор" підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, не вбачає доводи апеляційних скарг обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги товариств з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", "Бізнес Фавор залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 27.05.2015р. у справі №911/1829/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили
Повний текст постанови складено 23.10.2015р.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді Т.І. Разіна
М.А. Дідиченко