04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" жовтня 2015 р. Справа№ 911/3914/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Новікова М.М.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: Федняк Н.Е., посв. №006605 від 27.09.2012р.
від позивача-1: не з'явились
від позивача-2: не з'явились
від відповідача: Падалко Н.М., дов. № 01-07/1327 від 11.08.2015р.
від ВДВС: Годинчук С.О., дов. № 2012/261 від 21.09.2015р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 04.08.2015 р.
у справі № 911/3914/14 (суддя Карпечкін Т.П.)
за скаргою Комунального підприємства "Управління житлово-
комунального господарства" в м. Славутич
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби України;
за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в
інтересах держави в особі Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України та Публічного
акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Управління житлово-
комунального господарства" в м. Славутич;
про стягнення 15 950 175,91 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2015р. у справі № 911/3914/14 скаргу Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» задоволено частково. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного повідомлення боржника про винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 46525252 від 21.04.2015 року. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів, що перебувають соціальних рахунках зі спеціальним режимом використання: № 2604061826, № 2604261828 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк». Скасованои Постанову про арешт коштів боржника ВП № 46525252 від 21.04.2015 року Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині накладення арешту коштів, що перебувають соціальних рахунках зі спеціальним режимом використання: № 2604061826, № 2604261828 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк». Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо зняття арешту з соціальних рахунках зі спеціальним режимом використання: № 2604061826, № 2604261828 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк».
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2015р. у справі № 911/3914/14 та відмовити в задоволенні скарги.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 911/3914/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015р. у справі № 911/3914/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Представники апелянта та прокуратури підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, а скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2015р. у справі № 911/3914/14 та відмовити в задоволенні скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просили у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представники позивачів 1,2 у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивачів 1,2.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року у справі № 911/3914/14, яким частково задоволено позовні вимоги, стягнуто з КП «УЖКГ» (відповідач, боржник) на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України» (позивач, стягувач) основний борг в сумі 12 385 550,83 грн., 1 142 190,81 грн. пені, 1 700 671,64 грн. інфляційних втрат, 454 257,22 грн. 3% річних та 73 080,00 грн. судового збору. 05.01.2015 року на виконання рішення видано наказ у справі № 911/3914/14.
05.01.2015 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року у справі № 911/3914/14 видано наказ.
Виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 05.01.2015 року було відкрито постановою ВП № 46525252 від 14.02.2015 року.
В ході виконавчого провадження були винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46525252 від 14.02.2015 року та постанова про арешт коштів боржника ВП № 46525252 від 25.02.2015 року, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 46525252 від 25.02.2015 року.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що 03.06.2015 року отримав супровідний лист вих. № 20-427/14 від 22.04.2015 року та Постанову про арешт коштів боржника ВП № 46525252 від 21.04.2015 року Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Як зазначає скаржник, відповідно до спірної Постанови від 21.04.2015 року головним державним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: № 2604061826, № 2604261828 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк» та інші поточні рахунки.
Скаржник зазначає, що Постановою про арешт коштів боржника від 21.04.2015 року ВП № 46525252 накладено арешт на кошти, які не належать боржнику та на які відповідно до вимог діючого законодавства заборонено звертати стягнення.
На виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» на вимогу КП «УЖКГ» були відкриті поточні рахунки із спеціальним жимом використання « 2604» в гривні в Славутицькому відділенні ПАТ «Райфафайзенг Банк Аваль» м. Київ та в Славутицькому відділенні ПАТ «УкрСиббанк» для зарахування страхових коштів (лікарняних та допомоги по вагітності та пологам) на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, а саме працівникам підприємства.
Також на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чрнобильської катастрофи та соціального захисту населення» на вимогу КП «УЖКГ» був відкритий в гривні в Славутицькому відділенні ПАТ «Райфафайзенг Банк Аваль» м. Київ для перерахування коштів Чорнобильського фонду та виплати щомісячної грошової допомоги (компенсаційних виплат) працівникам підприємства, що мають пільги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, про спеціальний режим використання вищезазначених рахунків Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено листом вих. № 01-07-07/987 від 03.06.2015 року та направлено відповідні банківські довідки.
Згідно вимог вищезазначених законів та листа Національного Банку України від 14.12.2010 року № 25-111/2972-22535 страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Серед інших банківських рахунків, на які накладено арешт за спірною постановою державного виконавця, було арештовано кошти, які знаходяться на спеціальних рахунках, відкритих боржником у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чрнобильської катастрофи та соціального захисту населення» для зарахування та виплати страхових коштів, на які згідно закону не може бути звернуто стягнення.
До рахунків на яких обліковуються кошти, на які згідно закону не може бути звернуто стягнення належать: спеціальні рахунки, що відкриті та призначені для надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; спеціальні рахунки, що відкриті та призначені виключно для виплат компенсацій громадянам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування свої вимог скаржник зазначає, що згідно роз'яснень НБУ у листі від 14.12.2010 року № 25- 111/2972-22535 «Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків» у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання» (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ від 17.06.2004 року №280).
Судом встановлено, що кошти, з яких скаржник просить зняти арешт, знаходяться на рахунках відповідної категорії - за балансовим рахунком 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання», тому є спеціальними рахунками для зарахування та виплати страхових коштів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Частинами першою та другою ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно та кошти боржника накладається з метою забезпечення реального виконання рішення, відсутні підстави для накладення арешту на кошти (рахунки), на які не може бути звернуто стягнення за виконавчим документом. Крім того, внаслідок накладення арешту на спеціальні рахунки боржника, на кошти за якими не може бути звернуто стягнення, заблоковано виплатити страхових платежів призначених для відповідних соціально захищених категорій громадян.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відтак, виконавчою службою неправомірно накладено арешт на кошти, що знаходяться на спеціальних рахунках боржника, на які не може бути звернуто стягнення, що також призводить до порушення прав людини, закріплених Конституцією України.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що скарга в частині вимог про визнання незаконними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту коштів, що перебувають соціальних рахунках зі спеціальним режимом використання: № 2604061826, № 2604261828 ГІАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк» підлягає є обгрунтованою.
Крім того, спірною постановою накладено арешт на кошти на цілому переліку рахунків відповідача, які не відносяться до спірної категорії соціальних рахунків, тому постанова підлягає частковому скасуванню в частині арешту коштів, що перебувають соціальних рахунках зі спеціальним режимом використання: № 2604061826, № 2604261828 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; № 26042034376400 ПАТ «Укрсиббанк».
Щодо посилань скаржника на порушення строків надіслання документів виконавчого провадження, такі порушення мали місце, відповідно скарга у цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного повідомлення боржника про винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 46525252 від 21.04.2015 року. Однак, порушення строків надіслання документів виконавчого провадження не можуть слугувати самостійною підставою для скасування спірної постанови.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення скарги Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства».
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 04.08.2014р. у справі № 911/3914/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2014р. у справі № 911/3914/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 911/3914/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
М.М. Новіков