Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
22.10.2015 р. Справа № 927/1131/15.
Позивач за первісним позовом: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., к.35, м. Харків 61022.
Відповідач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашер», вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037.
Предмет спору: про стягнення 68 000 грн.
За зустрічним позовом позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашер», вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037.
Відповідач за зустрічним позовом: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., к.35, м. Харків 61022.
Предмет спору: про визнання рішення недійсним.
Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1, дов. від 02.09.2015 р.
Від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, дов. від 14.01.2014 р.
Позивачем - Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі за текстом - Відділення), заявлено позов до відповідача - ТОВ «Ашер» (далі - Товариство) про стягнення з останнього 34 000 грн. штрафу та 34 000 грн. пені.
Позовні вимоги вмотивовані вчиненим відповідачем правопорушенням законодавства про захист економічної конкуренції за яке рішенням від 19.03.2013 р. №48-К на відповідача накладено штраф у розмірі 34 000 грн.
До початку розгляду справи по суті, Товариством подано зустрічний позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 р. №48-К у справі №1/12-22-13.
В зустрічному позові Товариство посилається на те, що викладені у рішенні висновки не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, саме рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Також зазначає, що ним ще й досі не отримано належним чином оформленої копії оскаржуваного рішення. Вважає, що строк оскарження рішення не можна вважати пропущеним, оскільки Товариство зверталося з позовом до адміністративного суду яким було порушено провадження у справі і лише ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 р. йому було роз'яснено право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Оскільки зустрічний позов є взаємно пов'язаним з первісним, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 р. у справі №927/1131/15 його прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у відповідності до ст.60 ГПК України.
Відділення зустрічних позов не визнало. Вважає, що мало належні повноваження для витребування у Товариства запитуваної інформації, правових підстав щодо надання копій відповідних доручень не було. Відділенням було направлено належним чином завірену копію Рішення. Товариством пропущено встановлений законодавством строк для оскарження Рішення.
Правомірність прийнятого Відділенням рішення щодо накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, і стало причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.
Рішенням адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 р. №48-К у справі №1/12-22-13 (далі за текстом - Рішення) визнано, що Товариство не надавши інформацію територіальному відділенню на вимогу голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18 в строк, встановлений головою територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
Згідно з абзацом четвертим частини другої та частиною п'ятою статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 34 000 грн.
Зобов'язано Товариство надати територіальному відділенню інформацію, передбачену вимогою голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18, в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання рішення.
Копію вказаного Рішення було вручено Товариству 08.04.2013 р., що підтверджується листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.08.2013 р. №09 01-1590, і Товариством не оспорюється.
Як встановлено ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Обґрунтовуючи зустрічний позов Товариство посилається на те, що до цього часу ним не було отримано належним чином засвідченої копії Рішення, оскільки на копії, яка була отримана Товариством, відсутній підпис голови колегії та інших членів колегії. На думку Товариства за таких обставин Рішення можливо не було підписане.
Вказане пояснення підтверджується копією Рішення, отриманого Товариством, на на якій відсутні підписи голови та членів колегії (а.с.59-61).
З метою перевірки пояснень щодо підписання Рішення у Відділення було витребувано його оригінал який оглянуто у судовому засіданні. Знято ксерокопію з оригіналу, яку долучено до матеріалів справи (а.с.140-145).
Встановлено, що оригінал Рішення підписано головою та членами колегії, а тому пояснення щодо не підписання рішення судом не уваги не приймаються.
Також оригінал Рішення підписано виконавцем Г.Сєдих, юрисконсультом ОСОБА_3, секретарем колегії ОСОБА_4, тобто особами, прізвища та підписи яких відсутні на копії Рішення, отриманої Товариством.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.1.1 Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).
Як зазначено у п.5.27 та п.5.23 вказаного стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.
Приклади:
1 Голова Державного комітету статистики України
Підпис
Ініціал(и), прізвище
2 Голова
Підпис
Ініціал(и), прізвище.
Згідно з п.3.13.2 Інструкції з діловодства в структурних підрозділах Антимонопольного комітету України, затвердженої наказом голови Антимонопольного комітету України 01.08.1997 р. №54/01, яка діяла на дату завірення копії Рішення, копія з документа відтворюється рукописним або машинописним способами, текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, засвідчується підписом службової особи, яка підтверджує відповідність змісту копії оригіналові, і скріплюється печаткою (не гербовою).
Засвідчувальний напис складається за такою формою: слово «Вірно», найменування посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «підпис».
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що направлена Товариству копія Рішення не відповідає оригіналу, оскільки на вказаній копії відсутні як підписи голови та членів колегії, так і позначка про те, що ці підписи були вчинені. Відсутні назви посад, прізвища та підписи трьох посадових осіб, які підписали Рішення.
Отже, Товариству була направлена копія Рішення яка не відповідає вимогам ч.1 ст.24 Закону «Про антимонопольний комітет України».
Крім того, судом враховується, що Товариством 23.04.2013 р., тобто у встановлений законом строк для оскарження, було подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування Рішення, який судом було прийнято до розгляду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. у справі №825/1605/13-а позов Товариства було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано Рішення.
Лише ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 р. у справі №825/1605/13-а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. було скасовано. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства до Відділення про визнання протиправним та скасування рішення було закрито.
Судом роз'яснено Товариству право на звернення до суду в порядку господарського судочинства, що Товариством і було зроблено шляхом подання зустрічного позову 10.09.2015 р.
Згідно з ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.1, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції, зокрема, право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів ( "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права ( "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36), (рішення Європейського Суду з прав людини справа "Церква села Сосулівка проти України" від 28.02.2008 р. заява №37878/02).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Постановою Верховного Суду України від 23.06.2015 р. у справі за позовом приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування постанови судом встановлено, що справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Справа розглядалась за заявою відділення АМК яким надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України та постанов Вищого господарського суду України які, на думку відділення АМК, підтверджують неоднакове правозастосування судами касаційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Судом приймається до уваги, що на дату звернення Товариства з адміністративним позовом про скасування Рішення в Україні існувала практика розгляду цих справ як адміністративними судами, так і господарськими судами. Вказане підтверджується як вищенаведеною постановою Верховного Суду України від 23.06.2015 р., так і постановами Верховного Суду України від 20.11.2007 р. №21-1154во06, 20.11.2007 р. №21-1078во06, 07.10.2008 р. №21-1476во07, 21.05.2013 р. №21-146а13, 08.10.2013 р. №21-220а13, 22.04.2014 р. №16/5005 (а.с.128-139).
Враховуючи, що Товариству було направлено копію Рішення яка не відповідає оригіналу, Товариство своєчасно зверталося з позовом до адміністративного суду за існуючою на той час судовою практикою розгляду цих спорів і факт неправильного визначення ним юрисдикції було встановлено лише судом вищої інстанції, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин відмовляти у позові в зв'язку з пропуском встановленого законом присічного строку на оскарження рішення є істотним порушенням права на ефективний засіб юридичного захисту, визначеного ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин Товариством не було пропущено встановлений ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк для оскарження рішення.
По суті прийнятого Рішення судом встановлено, що Товариство є юридичною особою, місцезнаходженням товариства є Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.07.2015 р.).
15.06.2012 р. на адресу Товариства» надійшла вимога Відділення від 08.06.2012 р. №02-26/1-2558/18 про надання інформації в зв'язку з проведенням досліджень ринку прийому (збору) склотари на підставі чинного законодавства та доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону. Термін надання інформації до 20.06.2012 р.
Листом від 19.06.2012 р. за №563 Товариство прохало для надання відповіді надати належним чином завірені копії доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону.
Факт направлення цього листа підтверджується копією фіскального чеку Укрпошти від 20.06.2012 р.
Відповіді на цей лист Товариству не було надано.
Листом від 01.02.2013 р. за №02-26/1-639 Відділення направило Товариству копію розпорядження адміністративної колегії від 30.01.2013 р. №24-рк про початок розгляду справи №1/12-22-13 за ознаками вчинення останнім порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Вимогою від 07.02.2013 р. №02-26/1-756 Відділення вимагало від Товариства надати зазначені у вимозі копії документів та повідомити про причини неподання інформації на вимогу від 08.06.2012 р. № 02-26/1-2556/18.
Листом від 19.02.2013 р. №149 Товариство надано відповідь у якій, зокрема, зазначено, що єдиною причиною неподання запитуваної інформації є відмова територіального відділення АМКУ ознайомити Товариство з документами, на підставі яких територіальне відділення має право таку вимогу заявляти. До листа додано копії витребуваних вимогою від 07.02.2013 р. документів, крім п.2 вимоги.
Факт направлення листа за адресою підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 19.02.2013 р. та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.
Листом від 04.03.2013 р. №02-26/1-1232 Відділення надіслало Товариству копію подання про попередні висновки у справі №1/12-22-13.
Листом від 13.03.2013 р. №206 Товариство повідомило Відділення про свою незгоду з висновками подання. Прохало надіслати на його адресу копії доручень голови Антимонопольного комітету України на підтвердження повноважень по здійсненню дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону.
Отримання листа адресатом підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
19.03.2013 р. адміністративною колегією Відділення прийнято Рішення №48-К у справі №1/12-22-13, за яким, зокрема, на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000 грн.
Відповідно до ст.2, 4 Закону України від 26.11.93 N 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон N 3659) Антимонопольний комітет України оприлюднює інформацію та надає інформацію на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону N 3659 встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. споживачів.
Такі ж за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 N 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.03.2001 за N 291/5482.
Згідно з ч.2 п.2 цього ж Положення свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні, а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону.
Заперечуючи зустрічний позов Відділення вказує на те, що зверталося з листом до голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень за межами Харківської області для перевірки необхідної інформації. Однак, доказів про таке звернення Відділенням суду не було надано.
Як зазначає Відділення, відповідні повноваження були надані листами Голови Антимонопольного комітету України:
- від 10.04.2012 р. №12-01/2305 яким Відділення було уповноважено провести дослідження щодо наявності ознак порушення в діях ПАТ «ОСОБА_5 Україна» та його дистриб'юторів на ринках прийому (збору) склотари, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються розподілу прийому (збору) склотари за територіальним принципом; прийняття розпорядження про початок розгляду справи, подання про попередні висновки на проект рішення у справі попередньо погодити з Комітетом;
- від 26.04.2012 р. №13-01/222 яким уповноважено Відділення на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари.
Однак, цими листами Відділення не було уповноважене на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону, як про це вказало Відділення у вимозі від 08.06.2012 р., направленій Товариству.
В цих же листах, в якості правової підстави надання Відділенню відповідних повноважень, міститься посилання на п.11 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. №5, які зареєстровані Міністерством юстиції України 06.05.1994 р. за №90/299, згідно з якими Голова Комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.
Як вказано у письмових поясненнях Відділення від 16.10.2015 р. головою Антимонопольного комітету України на розгляд Відділенню не передавались матеріали (справи) стосовно дослідження ринку прийому (збору) склотари, в тому числі відносно ПАТ «ОСОБА_5 Україна) на його дистриб'юторів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 N 32-р.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом (п.13.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).
Отже, на дату направлення вимоги у Відділення не було повноважень витребувати вказану у вимозі інформацію, оскільки Товариство знаходиться за межами Харківського регіону, матеріали (справи) відносно ПАТ «ОСОБА_5 Україна) на його дистриб'юторів на розгляд Відділенню не передавались як не надавались і повноваження по здійсненню дослідження ринку за межами Харківського регіону.
Статтею 57 Конституції України кожному гарантовано право знати свої права і обов'язки.
Відповідно до ст.3 та 5 Закону України «Про інформацію» основними напрямами державної інформаційної політики, зокрема, є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.
Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Листами від 19.06.2012 р., 19.02.2013 р. та від 13.03.2013 р. Товариство прохало надати копії доручень голови Антимонопольного комітету України і мало право на це відповідно до Закону України «Про інформацію».
Не отримавши запитувану інформацію Товариство було позбавлено можливості ознайомитися з документами, на підставі яких Відділення має право вимагати надання витребуваної інформації, знати свої права та обов'язки по відношенню до Відділення, що є порушенням положень ст.57 Конституції України та Закону України «Про інформацію».
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином судом встановлено, що у Відділення були відсутні повноваження на витребування у Товариства інформації, яка зазначена у вимозі від 08.06.2012 р. Викладені у Рішенні висновки про наявність відповідних повноважень не відповідають обставинам справи.
На підставі викладеного зустрічний позов задовольняється повністю.
З урахуванням задоволення зустрічного позову, первісний позов про стягнення штрафу та пені, який ґрунтується на Рішенні, яке визнане судом недійсним, є не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.4-3, ч.1 ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відділенням не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а тому відповідні заперечення зустрічного позову до уваги судом не приймаються.
Судові витрати у справі покладаються на Відділення у відповідності до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У первісному позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» штрафу у розмірі 34 000 грн. та пені у розмірі 34 000 грн. відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.03.2013 р. №48-К у справі №1/12-22-13.
Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., к.35, м. Харків, ідентифікаційний код 22630473, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер», вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14236924, 1 218 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 23.10.2015 р.
Суддя Ю.В. Федоренко