"22" жовтня 2015 р. Справа № 920/1802/13
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.
при секретарі Катренко І.С.
за участю представників:
від апелянта - не з'явився;
від інших кредиторів - не з'явились;
від боржника - не з'явився;
від ліквідатора - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми
на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.08.2014р.
у справі № 920/1802/13
за заявою голови ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» Іваненко Наталії Олександрівни, м. Суми
до боржника Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод», м. Суми
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.08.2014р. у справі №920/1802/13 (суддя Спиридонова Н.О.) частково задоволено заяву Державної податкової інспекції у м. Сумах від 06.06.2014р. №30792/9/18-19-10 про визнання кредиторських вимог у сумі 324272,94грн.; визнано кредиторські вимоги ДПІ в м. Сумах до боржника у даній справі в сумі 323129,89грн. та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів, в інший частині кредиторських вимог відмовлено; задоволено заяву ДПІ в м. Сумах від 10.01.2014р. №525/9/10-008 про визнання кредиторських вимог у сумі 111351,84грн.; відмовлено УПФУ в м. Сумах у задоволенні заяви від 30.05.2014р. №10611/11-11 про визнання кредиторських вимог у сумі 78195,54грн.
Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статтю 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство) мотивована тим, що вимоги ДПІ у місті Сумах у розмірі 111351,84грн. відображені в облікових картках платника та деклараціях боржника і нараховані у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підлягають включенню до другої черги вимог кредиторів. В частині вимог ДПІ в м. Сумах у розмірі 323129,89грн., які заявлені 06.06.2014р., місцевий господарський суд зазначив, що вони визнані ліквідатором, однак заявлені після закінчення строку, встановленого вимогами Закону про банкрутство для подання заяви про визнання кредиторських вимог, а отже підлягаю включенню до шостої черги. Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог в частині пені у розмірі 1143,05грн., суд зазначив, що 12.11.2013р. ухвалою місцевого господарського суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого, відповідно до статті 19 Закону про банкрутство не нараховується неустойка (штраф, пеня).
В частині вимог ПФУ в м. Сумах ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлені суми заборгованості по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за січень-травень 2014року, тобто після визнання боржника банкрутом, проте в силу вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у банкрута ПАТ «Сумський фарфоровий завод» не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань.
Кредитор ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19.08.2014р. у справі №920/1802/13 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ в м. Сумах у розмірі 78195,54грн. та прийняти нове рішення, яким кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах задовольнити в повному обсязі; скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині кредиторських вимог ДПІ в м. Сумах у розмірі 324272,94грн. та прийняти нове рішення відповідно до чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що у відповідності до вимог Закону про банкрутство фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій є поточними, які виникли на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підлягають визнанню. Крім того, скаржник вважає, що відмовляючи ДПІ у м. Сумах у визнанні кредиторських вимог у сумі 1143,05грн. судом не досліджено за який період нарахована пеня (до чи після введення мораторію), що має значення для вирішення питання про визнання цієї частини кредиторських вимог.
Відзивом від 01.10.2015р. ліквідатор боржника Іваненко Н.О. заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою. При цьому зазначає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив ПФУ у м. Сумах у задоволенні їх кредиторських вимог, оскільки вони виникли після визнання ПАТ «Сумський фарфоровий завод» банкрутом та ДПІ у м. Сумах в частині пені з підстав її нарахування після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
01.10.2015р. апелянтом на адресу суду електронною поштою направлені додаткові пояснення, у яких він уточнює вимоги апеляційної скарги та просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19.08.2014р. у справі 920/1802/13 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ в м. Сумах у розмірі 78195,54грн. та в частині розгляду кредиторських вимог ДПІ у м. Сумах у розмірі 324272,94грн. та прийняти в цих частинах нове рішення, яким кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах задовольнити у повному обсязі та, відповідно, кредиторські вимоги ДПІ в м. Сумах задовольнити в повному обсязі.
При цьому зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено підстав нарахування податковим органом пені, що має істотне значення для визнання цієї частини кредиторських вимог. Також вказує на те, що прийняття судового рішення впливає на справляння доходів в бюджет України.
21.10.2015р. ліквідатором боржника Іваненко Н.О. подано клопотання про припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Сумської області у справі №920/1802/13 з підстав погашення кредиторської заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 у повному обсязі, а отже, на думку ліквідатора, вона не має прав та інтересів учасника у даній справі.
22.10.2015р. ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області надані пояснення у справі, у яких податковий орган надає обґрунтування суми податкового боргу та зазначає періоди нарахування пені зі сплати кожного податку.
Також 22.10.2015р. ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області подано клопотання про розгляд справи без участі її представника у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження.
Вказане клопотання підлягає до задоволення колнгією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 01.10.2015р. та повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників апелянта, кредиторів та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.10.2013р. прийнято до розгляду заяву голови ліквідаційної комісії ПАТ «Сумський фарфоровий завод» Іваненко Н.О. про порушення справи про банкрутство (т.1,а.с.2-3).
З реєстру заборгованості із заробітної плати перед працівниками ПАТ «Сумський фарфоровий завод» станом на 18.10.2013р., доданого головою ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод» до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, вбачається, що кредиторська заборгованість по заробітній платі становить 661597,09грн., з якої, зокрема, перед фізичною особою ОСОБА_1 - 3600,95грн. (т.4,а.с.20-24).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.11.2013р. у справі №920/1802/13 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод» на підставі ст. ст. 16,95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.4, а.с.85-87).
Постановою господарського суду Сумської області від 26.11.2013р. у справі №920/1802/13 визнано боржника ПАТ «Сумський фарфоровий завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута Іваненко Н.О.; зобов'язано ліквідатора відповідно до статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оприлюднити відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.4,а.с.116-120).
14.12.2013р. в газеті «Голос України» №238 опубліковано оголошення про визнання ПАТ «Сумський фарфоровий завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором банкрута Іваненко Н.О. Крім того, встановлено, що кредитори мають право заявляти свої кредиторські вимоги до боржника, якій ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього оголошення.
Згідно відомостей на виплату грошей (заборгованість по зарплаті) від 13.12.2013р. №157, від 25.04.2014р. №14, від 26.06.2014р. №19, від 05.09.2014р. №29 ОСОБА_1 здійснено виплати у наступних сумах, відповідно, 140,13грн., 208,18грн., 814,43грн., 871,48грн., а також 31.08.2015р. - на суму 2166,73грн., що підтверджується видатковим касовим ордером, всього на суму 3600,95грн. (т.2 матеріалів оскарження, а.с.101-110).
19.08.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (т.8,а.с.173-176).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. у даній справі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишено без задоволення; пункт 5 ухвали господарського суду Сумської області від 19.08.2015р. у справі №920/1802/13 залишено без змін (т.9,а.с.65-68).
19.08.2015р. ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19.08.2014р. у справі №920/1802/13 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ в м. Сумах у розмірі 78195,54грн. та прийняти нове рішення, яким кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах задовольнити в повному обсязі; скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині кредиторських вимог ДПІ в м. Сумах у розмірі 324272,94грн. та прийняти нове рішення відповідно до чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 106 ГПК України).
За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
У разі подання заяви з грошовими вимогами до боржника особа набуває тільки частину прав кредитора, які пов'язані з розглядом судом її грошових вимог (участь у такому судовому засіданні; подання заяв, клопотань з приводу її грошових вимог; ознайомлення з матеріалами справи в частині її грошових вимог, тощо).
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме: кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.
З матеріалів справи вбачається, що головою ліквідаційної комісії ПАТ «Сумський фарфоровий завод» при зверненні до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумський фарфоровий завод» надано реєстр заборгованості по заробітній платі ПАТ «Сумський фарфоровий завод», з якого вбачається, що заборгованість перед ОСОБА_1 становить 3600,95грн. (т.4,а.с.20-24).
Постановою господарського суду Сумської області від 26.11.2013р. у справі №920/1802/13 визнано боржника ПАТ «Сумський фарфоровий завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
14.12.2013р. в газеті «Голос України» №238 опубліковано оголошення про визнання ПАТ «Сумський фарфоровий завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором банкрута Іваненко Н.О. Крім того, встановлено, що кредитори мають право заявляти свої кредиторські вимоги до боржника, якій ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього оголошення.
Відповідно до частини 3 статті 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявляти свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Докази звернення ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора та суду з додатковими грошовими вимогами до боржника ПАТ «Сумський фарфоровий завод», в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Сумський фарфоровий завод» становлять 3600,95грн.
За приписами частини 1 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Сумський фарфоровий завод» сплачено ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у повному обсязі, що підтверджується відомостями на виплату грошей від 13.12.2013р. №157, від 25.04.2014р. №14, від 26.06.2014р. №19 від 05.09.2014р. №29 а також видатковим касовим ордером від 31.08.2015р. (т.2 матеріалів оскарження, а.с. 101-110).
Статтею першою 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що погашені вимоги кредиторів - це задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки боржником у повному обсязі задоволено кредиторські вимоги ОСОБА_1, її вимоги є погашеними, а отже станом на момент розгляду справи вона не є кредитором ПАТ «Сумський фарфоровий завод», і відповідно, стороною у справі про банкрутство.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалами від 18.09.2015р. та від 01.10.2015р. у справі №920/1802/13 суд апеляційної інстанції зобов'язував ОСОБА_1 (апелянта у справі) надати письмові обґрунтування порушення її прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваною ухвалою, письмові пояснення щодо підстав нарахування ДПІ у м. Сумах пені ПАТ «Сумський фарфоровий завод», ознайомитись з матеріалами справи і з'явитись у судове засідання (т.2 матеріалів оскарження, а.с.61,62, 88-90).
Проте, вимоги ухвал суду апеляційної інстанції від 18.09.2015р. та від 01.10.2015р. у справі №920/1802/13 ОСОБА_1 не виконала, жодних обґрунтувань порушення її прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваною ухвалою не надала, з матеріалами справи не ознайомилась, в судове засідання не з'явилась.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що ДПІ у м. Сумах ГС ДФС у Сумській області у своїх додаткових пояснення не просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану саме в її інтересах та не вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, якою відмовлено податковому органу у задовленні її кредитрськіх вимог у розмірі 1143,05грн. (пені), необгрунтованою, а лише зазначає про наявність податкового боргу ПАТ «Сумський фарфоровий завод» та визначає період нарахування пені зі сплати податків.
Відповідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Доказів того, що оскаржувана ухала місцевого господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.
Отже, встановивши той факт, що ПАТ «Сумський фарфоровий завод» сплачено у повному обсязі ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, у зв'язку з чим її вимоги є погашеними та, відповідно вона не є кредитором у справі про банкрутство (стороною), як і не є учасником провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумський фарфоровий завод», питання про права та обов'язки скаржника місцевим господарським судом не вирішувались, і апелянтом не доведено, що оскаржувана ухвала зачіпає чи порушує її права та охоронювані законом інтереси, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про неможливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.08.2014р. у справі №920/1802/15.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Лакіза В.В.