04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12017/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Ропій Л.М.
Калатай Н.Ф.
за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,
представників:
від позивача Яковенко О.О., дов. від 19.05.2015 №19-00018/34015,
від відповідача Перевозник П.М., дов. від 12.05.2015 №467,
третя особа Андрущак О.Л., дов. від 12.08.2015 №100/17312/НК,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 (підписане 23.07.2015)
у справі №910/12017/15 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
про визнання попередніх договорів недійсними,
Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА» (далі - відповідач) про визнання недійсними попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів №№234-3/3, 235-3/3 від 20.10.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 позов задоволено повністю. Визнано недійсними попередні договори купівлі-продажу цінних паперів від 20.10.2014 №234-3/3 та №235/3-3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА» на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 436,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки попередні договори не містять положень про конвертацію цінних паперів, а отже до правовідносин сторін, що виникають з цих договорів не застосовується ст.8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 №2998. За твердженням апелянта, попередні договори, в силу своєї правової природи, не породжують правових наслідків, крім зобов'язання сторін у визначений строк укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. При цьому, як зазначив відповідач, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.09.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 20.08.2015) позивачу та третій особі - 25.08.2015, відповідачу - 28.08.2015, долучені до матеріалів справи.
21.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу.
23.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.10.2015.
У судовому засіданні 21.10.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України відмовити повністю.
Представник позивача та третьої особи заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА» (далі - ТОВ «МІК МЕГА») та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (далі - Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ) укладено протокол про наміри №1, відповідно до якого, зважаючи на те, що на час підписання цього протоколу ТОВ «МІК МЕГА» є емітентом відсоткових іменних облігацій, а Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ є власником облігацій, на загальну суму 67 156 000 грн, ТОВ «МІК МЕГА» має намір здійснити реорганізацію шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство та здійснити емісію простих іменних акцій, сторони дійшли згоди щодо обміну облігацій на акції шляхом укладання на фондовій біржі «Перспектива» зустрічних договорів купівлі-продажу цінних паперів у порядку, передбаченому цим протоколом.
20.10.2014 між ТОВ «МІК МЕГА» (далі - сторона 1) та Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ (далі - сторона 2) укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів №234-3/3 (далі - попередній договір від 20.10.2014 №234-3/3), відповідно до якого сторони зобов'язались протягом трьох робочих днів від дати надання стороною 1 стороні 2 письмового повідомлення про виконання стороною 1 умов п. 1.3 цього попереднього договору, укласти на фондовій біржі «Перспектива» на визначених в ньому умовах основний договір купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «МІК МЕГА» (ідентифікаційний код 37593864), що відповідають вимогам законодавства з недержавного пенсійного забезпечення.
Пунктом 1.3 цього договору визначено, що для підписання основного договору ТОВ «МІК МЕГА» має вчинити дії щодо:
- перетворення товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА» в публічне акціонерне товариство «МІК МЕГА»;
- реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску (емісії) акцій;
- присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
- укладання з депозитарієм договору про обслуговування випуску (емісії) акцій;
- отримання свідоцтва про реєстрацію випуску (емісії) акцій;
- оформлення та депонування глобального сертифіката;
- викупу необхідної кількості акцій та/або отримання тимчасового свідоцтва про реєстрацію наступного (другого) випуску (емісії) акцій;
- надання документів, що підтверджують повноваження представника.
Предметом цього попереднього договору є зобов'язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу акцій; предметом основного договору буде купівля-продаж акцій, які набуті у власність (викуплені) ТОВ «МІК МЕГА» та/або розміщуються останнім відповідно до проспекту наступної (другої) емісії акцій (пункти 1.5, 1.6 попереднього договору від 20.10.2014 №234-3/3).
У пункті 2.1 попереднього договору від 20.10.20 №234-3/3 сторони домовились про такі обов'язкові умови основного договору купівлі-продажу цінних паперів: вид цінних паперів - прості іменні акції, емітовані ПАТ «МІК МЕГА»; номінальна вартість цінного паперу - 1,00 грн; загальна вартість купівлі-продажу пакету цінних паперів відповідає сумі номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ «МІК МЕГА», якими на момент укладання цього попереднього договору володіє Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ, збільшеній на суму відсоткового доходу по цих облігаціях на дату укладання основного договору; сума номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ «МІК МЕГА», якими на момент укладання цього попереднього договору володіє Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ, становить 67 156 000,00 грн.
Того ж дня, 20.10.2014, сторони уклали попередній договір купівлі-продажу цінних паперів №235-3/3 (далі - попередній договір від 20.10.2014 №235-3/3), відповідно до якого сторони зобов'язалися в один день з укладанням між ними договору купівлі-продажу цінних паперів, предметом якого будуть прості іменні акції ПАТ «МІК МЕГА», вчиненого відповідно до положень попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.10.2014 №234-3/3, укласти на фондовій біржі «Перспектива» договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме: облігації відсоткові іменні ТОВ «МІК МЕГА».
Предметом цього попереднього договору є зобов'язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу облігацій; предметом основного договору буде купівля-продаж облігацій, що знаходяться у розпорядженні Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ на час укладення цього попереднього договору (п.п.1.3, 1.4 попереднього договору від 20.10.2014 №235-3/3).
Пунктом 2.1 цього попереднього договору сторони домовились про такі обов'язкові умови основного договору купівлі-продажу цінних паперів: вид цінних паперів - облігації відсоткові іменні, емітовані ТОВ «МІК МЕГА», номінальна вартість цінного паперу 1000,00 грн; загальна номінальна вартість облігацій, емітованих ТОВ «МІК МЕГА», що є предметом купівлі-продажу і якими на момент укладання цього попереднього договору володіє Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ, становить 67 156 000,00 грн; кількість цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу - 67 156 штук.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі ст. 165 Господарського кодексу України (далі - ГК України) операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п. 7 ст. 179 ГК України).
У ч.3 ст.359 ГК України визначено, що спеціальні вимоги до укладення угод щодо цінних паперів встановлюються законом.
Частина 2 ст.195 ЦК України визначає, що види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.
У відповідності до п. 4. ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1 ст.635 ЦК України).
Отже, умови попереднього договору повинні дозволяти установити предмет, а також інші істотні умови майбутнього основного договору.
Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд міста Києва виходив з того, що спірні договори не передбачають такої істотної умови договору купівлі-продажу як оплатність товару, а фактично свідчать про намір сторін здійснити конвертацію (обмін) цінних паперів, а саме: обмін облігацій на акції, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювані попередні договори є удаваними, оскільки воля сторін спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, не пов'язаних з купівлею-продажем.
Господарське зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар підпадає під дію правових норм, що регулюють правовідносини у сфері міни.
Статтею 715 ЦК України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Згідно з ст.716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, при укладанні оспорюваних договорів реальне волевиявлення сторін спрямоване на настання наступних наслідків: ТОВ «МІГ МЕГА» перетворюється у приватне акціонерне товариство, вчиняє усі необхідні дії з випуску та реєстрації (емісії) акцій, та у подальшому здійснює їх обмін на емітовані ним же облігації, якими володіє Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ на загальну суму 67 156 000,00 грн, шляхом укладення на фондовій біржі «Перспектива» зустрічних договорів купівлі-продажу цінних паперів.
Загальна вартість акцій та облігацій, які мають бути продані Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ і ТОВ «МІК МЕГА» одне одному на підставі договорів купівлі-продажу є рівною, що фактично свідчить про здійснення обміну цінними паперами.
Відтак, беручи до уваги зміст протоколу про наміри від 17.10.2014 №1, зокрема, в частині досягнення сторонами згоди щодо обміну облігацій на акції шляхом укладення на фондовій біржі «Переспектива» зустрічних договорів купівлі-продажу цінних паперів у порядку, передбаченому цим протоколом, а також, виходячи зі змісту спірних попередніх договорів, законодавчої розмежованості правової природи договорів купівлі-продажу та міни, колегія суддів приходить до висновку, що оспорювані правочини є удаваними, у розмінні ст. 235 ЦК України, оскільки за своєю правовою природою спрямовані на приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме попереднього договору міни належних позивачу та емітованих відповідачем облігацій загальною вартістю 67 156 000,00 грн на пакет акцій, які в майбутньому будуть емітовані ПАТ «МІК МЕГА», загальною вартістю 67 156 000,00 грн.
Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується з посиланням місцевого господарського суду на те, що попередні договори купівлі-продажу вчинені з метою приховання правочину конвертації цінних паперів, оскільки в силу вимог ст. 5-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» конвертація цінних паперів - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента, яка здійснюється на підставі рішення про проведення конвертації, прийнятого органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, тобто, конвертація цінних паперів, це одностороння дія самого емітента, яка здійснюється у встановленому законом порядку без укладання договорів конвертації.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на п.4 ст.8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», згідно якого проспект емісії облігацій, емісія яких здійснюється акціонерним товариством, може передбачати можливість їх конвертації в акції акціонерного товариства (конвертовані облігації), колегією суддів відхиляються, оскільки облігації були емітовані Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА», а не акціонерним товариством.
У відповідності до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Відповідно до проспектів емісій облігацій ТОВ «МІК МЕГА» від 20.06.2012, 07.12.2012 та від 12.07.2013 емітент здійснює викуп облігацій у терміни, зазначені у них. Умовами проспектів емісії облігацій ТОВ «МІ МЕГА» погашення облігацій передбачено виключно шляхом їх викупу емітентом у власника облігацій.
Крім цього, оскільки облігація визначає відносини позики, що склались між власником облігації та емітентом, то до цих взаємовідносин застосується загальне правило щодо повернення позикодавцеві позики грошовими коштами у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем. Таким чином, погашення облігацій шляхом обміну їх на акції, як то передбачено умовами спірних договорів, не відповідає нормам чинного законодавства.
Підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11).
У відповідності до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним (п. 25 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9).
З огляду на викладене вище, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, є підстави для висновку, що спірні попередні договори купівлі-продажу цінних паперів є удаваними та укладеними всупереч ст.203 ЦК України.
Що стосується тверджень відповідача з приводу порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 1 ГПК України визначає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що саме з метою попередження порушення прав учасників Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ було подано даний позов.
Не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи (п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції при розгляді спору про визнання попередніх договорів недійсними не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, проте за наслідками розгляду позовних вимог Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ прийняв рішення, резолютивна частина якого є правильною, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у даній справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК МЕГА» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/12017/15 - без змін.
2. Матеріали справи №910/12071/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Л.М. Ропій
Н.Ф. Калатай