Постанова від 20.10.2015 по справі 925/940/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 925/940/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

прокурор Чумаченко А.А. - посв. №035414 від 01.09.15;

позивач Якушенко В.А.- дов. № 3706/09-03 від 03.06.15;

відповідач Бакун Р.М. - дов. б/н від 22.06.15.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги прокуратури Черкаської області, м.Черкаси

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.15

у справі № 925/940/15 ( суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Черкасиобленерго", м. Черкаси

до відповідача Черкаського регіонального управління водних

ресурсів у Черкаській області Дніпровського

басейнового управління водних ресурсів

Державного агентства водних ресурсів України,

с.Свидівок, Черкаського району

за участі прокуратури Черкаської області, м.Черкаси

про про стягнення коштів у сумі 287 957,32 грн.

внаслідок перевищення договірної величини

споживання електроенергії за Договором про

постачання електричної енергії № 1 від 05.06.2002

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Черкасиобленерго" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача Черкаського регіонального управління водних ресурсів у Черкаській області Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України 287 957,32 грн. боргу внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 287 957,32 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, Прокурор Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 21.08.2015 № 925/940/15 порушено апеляційне провадження за скаргою прокурора (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) та призначено судове засідання на 20.10.2015.

Позивач у своєму Відзиві від 28.08.2015 № 5481/09-03 просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідач у своєму Відзиві від 23.09.2015 № 558/13 просить колегію суддів Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу прокурора задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 по даній справі скасувати, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Черкасиобленерго" та Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України було укладено Договір про постачання електричної енергії за № 1 від 05.06.2002 року (далі-Договір) (а/с.10-14).

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Черкасиобленерго" від 15 серпня 2011 року найменування товариства було змінене на Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) "Черкасиобленерго" (далі - Позивач).

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 277 ГК України).

За приписами п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін є договір про постачання електричної енергії.

За умовами п. 3.2.2 Договору у випадку споживання електроенергії понад кількість, узгоджену на кожний розрахунковий місяць в Додатку № 1, більш ніж на 2 %, Споживач сплачує Електропередавальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, відповідачем було заявлено обсяг споживання електричної енергії на червень 2014 року у розмірі 700 000 кВтгод. (а/с 15)

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" посилався на те, відповідач у встановленому ПКЕЕ порядку не звернувся до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії, доказів попередньої оплати не подано. За ствердженням позивача, оскільки в червні 2014 року відповідачем фактично спожито електроенергії в об'ємі - 1 132 059 кВт/год, що на 432 059 кВт/год більше ніж визначено названим Додатком до Договору, то наявні всі підстави щодо стягнення з відповідача 287 957,32 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1. За Листами від 25.06.2014 та від 13.05.2015 позивачем на адресу відповідача направлявся Рахунок-фактура №1 від 30.06.2014 на суму 287 957,32 грн. (а/с 20-22) Оскільки, на день подання позовної заяви до суду першої інстанції, відповідачем не виконанні взяті на себе зобов'язання згідно Договору та відповідно вищеназваний Рахунок понад договірну величину споживання електроенергії не оплачено, ПАТ "Черкасиобленерго" звернувся з даним позовом про стягнення.

В свою чергу, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог наголошував на наступному.

Відповідно до Положення про Черкаське регіональне управління водних ресурсів № 184 від 09.04.2012, затвердженого Наказом Держводагентсва, Управління є державною бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів-Державного агентства водних ресурсів України.

Згідно п. 1.З. Положення про Черкаське регіональне управління водних ресурсів, управління в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства забезпечує на території Дніпра в акваторії Кременчуцького водосховища реалізацію державної політики розвитку водного господарства, експлуатацію водних об'єктів, гідротехнічних споруд.

Управління шляхом перекачування дренажних вод Кременчуцького водосховища, а також поверхневого стоку річок Тясмин, Вільшанка, Золотоношка здійснює захист 58 населених пунктів і 59 тис.та сільськогосподарських угідь. Для цього знаходяться на балансі управління 9 насосних станцій продуктивністю від 5 до 85 м/с, 50 км каналів і 88 км захисних дамб в Черкаській і Полтавській областях.

Відповідач пояснював, що у зв'язку із значним збільшенням опадів у червні 2014 року відбулося підняття рівнів води до критичних відміток, що загрожувало підтопленням населених пунктів. Для запобігання шкідливих наслідків, які могла завдати вода, Черкаське РУВР вимушено було посилити перекачування води насосними станціями, що, в свою чергу, викликало значне збільшення витрат електроенергії в червні 2014 року, порівняно з червнем місяцем попередніх років. Згідно показників роботи насосних станцій по Черкаському управлінню водних ресурсів у червні 2014 року було перекачано 47831 тис.куб.м. води.

За Листами № 894/02/03.1-11 від 23.06.2014 та від 10.06.2014 № 388/01-01-19 до Черкаського РУВР звернулося Черкаське обласне управління водних ресурсів та Чигиринська районна державна адміністрація з проханнями не припиняти перекачування води, оскільки це призведе до негативних наслідків для населених пунктів. (а/с 34; 35)

Відповідач, посилаючись на ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та п.1.2. Правил користування електричною енергією стверджував, що він не виконав зобов'язань за Договором щодо визначеного обсягу споживання електроенергії внаслідок форс-мажорних обставин. Збільшення об'єму перекачаної води, на яку і було затрачено більша кількість електричної енергії ніж заплановано, відповідач пояснював тим, що в першу чергу перекачування здійснювалося задля попередження затопленню територій, що могло спричинити негативні явища в значних масштабах. Відповідач наголошував на тому, що Черкаське РУВР є державною організацією і перевищення споживання електричної енергії було вимушеним не через задоволення свого економічного інтересу, а задля захисту територій та громадян від підтоплення та запобігання шкідливим наслідкам, які могли статися. Тобто, збільшення об'ємів перекачаної води, а відповідно і збільшення витрат електроенергії, пов'язано з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченою ситуацією.

Враховуючи наведене, Черкаське РУВР звернулося до позивача ПАТ "Черкасиобленерго" з Листом від 20.06.2014 року за № 459 в якому повідомило про те, що в червні місяці у зв'язку зі специфікою роботи насосних станцій, яка напряму залежить від погодних умов і як наслідок неможливістю передбачити заздалегідь режим відкачки вод, не скориговано договірну величину споживання електроенергії та гарантувало оплату фактично спожитої електроенергії в поточному місяці, тобто у червні 2014 року.

На думку відповідача, до 25 червня 2014 року ПАТ "Черкасиобленерго" мало розглянути та дати відповідь на вищевказаний Лист.

ПАТ "Черкасиобленрго" не надало відповіді на Лист № 459 від 20.06.2014, проте надіслало Акт від 23.06.2014 про прийняття-передавання, Рахунок на оплату фактично-спожитої електроенергії від 23.06.2015 № 1/1 та Рахунок-фактуру від 23.06.2015 №1 на суму 287 967,32 грн., як штраф за понад договірну величину споживання електроенергії. (а/с 37-38).

Відповідач звертав увагу, що ПАТ "Черкасиобленерго" не дотримуючись порядку надання відповіді на звернення щодо перевищення ліміту використання електроенергії та до закінчення розрахункового періоду застосувало санкцію. 25 червня 2014 року, відповідач сплатив вартість повного обсягу фактично спожитої електроенергії, а саме за 1132059 тис.кВт.год., що підтверджується Рахунком-фактурою № 1/1 від 23.06.2015 з відміткою казначейства про оплату.

Черкаське РУВР здійснює свою діяльність в межах асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету і стаття на погашення штрафних санкцій Черкаського РУВР не передбачена. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

На думку відповідача, ПАТом "Черкасиобленерго" не зафіксовано порушення Правил у вигляді понаднормового споживання відповідачем електроенергії, як це передбачено п.6.14 Правил користування електричною енергією, оскільки доказом перевищення є належним чином оформлений Акт. В Акті за червень 2014 року, який підписаний 24.06.2014 не зазначено у графі "вартість" двократну вартість різниці між договірної та фактично використаною електроенергією, а окремого акту про фіксування понаднормового споживання відповідачем електроенергії не складалося. В той час, як перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Суд першої інстанції, приймаючи судове рішення про задоволення позовних вимог, мотивував його тим, що з Листа відповідача від 20.06.2014 №459 вбачається, що Черкаським РУВР не було скориговано договірну величину споживання електроенергії у червні місяці 2014. Доказів про те, що в червні 2014 року відповідач, у встановленому ПКЕЕ порядку, звернувся до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії не було надано, доказів попередньої оплати не подано, тобто Черкаським РУВР було порушено порядок дій при перевищені договірної величини споживання електричної енергії. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обсяги споживання електроенергії за червень 2014 року відповідачем не дотримані, а коригування від величини споживання у встановленому порядку не проведені, що призвело до перевищення споживання електричної енергії, наслідком чого має бути оплата в подвійному розмірі, з посиланням на ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» та п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам. Серед іншого, місцевим господарським судом визнано необгрунтованими доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами, і не можуть бути покладені в основу судового рішення, з посиланням на відсутність висновку Торгово-промислової палати України, якою здійснюється засвідчення обставин форс-мажору.

Колегія суддів, вважає висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

У доводах апеляційного оскарження прокурор наголошує на тому, що висновки, викладенні у Рішенні місцевого господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. На думку прокурора, місцевим господарським судом надано не правильну правову оцінку Листу від 20.06.2014 № 459 «Щодо перевищення лімиту» із зазначенням того, що управлінням не було скориговано договірну величину споживання у червні 2014 року і що доказів попередньої оплати не подано.

Із змісту названого Листа вбачається, що Черкаське РУВР звернулося до ПАТ «Черкасиобленерго» з Листом від 20.06.2014, в якому повідомило про те, що у зв'язку зі значним збільшенням опадів в червні 2014 року, для підтримання нормального рівня води, з метою запобігання затопленню населених пунктів, було витрачено більше електричної енергії ніж передбачалося, а тому в червні місяці 2014 року у зв'язку із специфікою роботи насосних станцій, яка напряму залежить від погодних умов і, як наслідок, неможливістю передбачити заздалегідь режим відкачки вод не скориговано договірну величину споживання електроенергії та гарантувало оплату фактично спожитої електроенергії в поточному місяці.

За оцінкою прокурора, наведений в Рішенні висновок суду першої інстанції щодо відсутності попередньої оплати є помилковим, оскільки відповідачем оплата здійснюється не попередньо, а за фактично спожиту електроенергію, зважаючи на те, що Черкаське РУВР є державною бюджетною неприбутковою організацією. Так, статтею 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України. Черкаське РУВР, як бюджетна організація, не здійснює попередню оплату за використану електроенергію, а сплата провадиться за фактично відпущену електричну енергію, по виставленим рахункам ПАТ «Черкасиобленерго», що відповідає умовам п. 6.6. Правил користування електричною енергією споживачами.

Прокурор, посилаючись на пункт 4.4. ПКЕЕ, наголошує і на тому, що враховуючи п'ятиденний строк встановлений законодавством, ПАТ «Черкасиобленерго» мало розглянути та дати відповідь на Лист від 20.06.2014 № 459 «Щодо перевищення лімиту» до 25.06.2014.

В свою чергу, позивачем не було надано жодної відповіді у вказаний строк та було надіслало Акт від 23.06.2014 про прийняття-передавання, Рахунок на оплату фактично-спожитої електроенергії та Рахунок-фактуру на суму 287 967,32 грн., як штраф за понад договірну величину споживання електроенергії.

Тобто, ПАТ «Черкасиобленерго» не дотримуючись порядку надання відповіді на звернення щодо перевищення ліміту та ще до закінчення розрахункового періоду застосувало санкцію, що суперечить вимогам чинного законодавства. В той час, як Акт про прийняття-передавання від 23.06.2014 був підписаний Черкаським РУВР 24.06.2014 ще до закінчення розрахункового періоду. В свою чергу, 25.06.2014 відповідачем було сплачено вартість повного обсягу фактично спожитої електроенергії, за 1 132,059 тис.кВт.год., що підтверджується Рахунком-фактурою № 1/1 від 23.06.2016 з відміткою казначейства про оплату. (а/с 38)

Колегія суддів приймає до уваги наведені зауваження прокурора та вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до пункту 4.1. ПКЕЕ постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Згідно із п. 13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99 споживачі у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з пунктом 6.14 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта приймання-передавання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.15 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності. Згідно з пунктом 1.2 вказаних Правил, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Згідно пунктом 6.16 Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами п. 3.2.2 Договору у випадку споживання електроенергії понад кількість, узгоджену на кожний розрахунковий місяць в Додатку № 1, більш ніж на 2 %, Споживач сплачує Електропередавальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.

Так, визначена пунктом 3.2.2. Договору санкція є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцією в розумінні статті 230 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення

Отже, з наведених правових норм вбачається, що статтями Закону України "Про електроенергетику" визначений особливий вид відповідальності, суть якої полягає у сплаті споживачами подвійної вартості електричної енергії у випадку її споживання понад договірну величину. Вказана міра відповідальності є оперативно-господарською санкцією за порушення у сфері електроенергетики.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як зазначалось вище, позивачем було складено Акт від 23.06.2014 про прийняття-передавання за червень 2015 року від 23.06.2015 на суму фактично використаної електироенергії - 905 419,42 грн. в обємі 1 132059 кВт.год, яка є оплаченою, що підтверджується Рахунком -фактурою №1 від 23.06.2014 з відміткою банку прпо оплату. (а/с 37-38)

Позивачем на підтвердження перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1 було надано Рахунок-фактуру від 23.06.2015 №1/1 на суму 287 967,32 грн. - як штраф за понад договірну величину споживання електроенергії. (а/с 37)

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Черкасиобленерго» належним чином оформленого акту порушення стосовно відповідача як суду першої інстанції, так і колегії суддів, не надав, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема пункту 6.41 ПКЕЕ. У разі виявлення позивачем порушень відповідачем щодо понадмірного споживання електроенергії, ПАТ «Черкасиобленерго», яким виявлено порушення своїх прав, зобов'язано було попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не могла без поважних причин відмовитись від складання та підписання такого акту. Акт порушення складається у присутності уповноважених представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Згідно до п. 6.42 ПКЕЕ протоколи про порушення розглядаються на засіданнях комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно з цим же пунктом (6.42 ПКЕЕ) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

За матеріалами справи також відсутні докази того, що позивачем проводилось засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, а відповідно, протокол засідання комісії на підставі, якого порушнику мав бути виданий розрахунок вартості двократного перевищення договірної величини споживання електричної енергії, не складався.

На запитання колегії суддів, звернуте до представника позивача під час судового засідання від 20.10.2015: «Яким чином ПАТ «Черкасиобленерго» було здіснено розрахунок у сумі 287 957,32 грн. внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1» ? Представником позивача не було надано відповіді та зазначено, що оскільки корегування договірної ціни за понаднормове споживання електроенергії за період червень 2014 року не відбулось в порядку п. 4.4 ПКЕЕ, ПАТ «Черкасиобленерго» було здійснено нарахування у сумі 287 957,32 грн.. При цьому, позивач посилався на Рахунок-фактуру від 23.06.2015 №1/1.

Враховуючи вищенаведене, за оцінкою колегії суддів, Рахунок-фактура від 23.06.2015 №1/1 на суму 287 967,32 грн. за своєю суттю не є актом про порушення та жодним чином не може бути належним доказом, про фіксування понадмірного споживання електроенергії. До тогож, за названим Рахунком-фактурою, не наведено яким чином позивачем здійснено розрахунок величини вартості штрафу за понад договірну величину споживання електроенергії.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності наявного належним чином оформленого акту порушення за перевищення понадмірного споживання електроенергії викладена у Постановах ВГСУ від 24.02.2015 № 910/25286/13.

Серед іншого, у доводах апеляційного оскарження Прокурор звертає увагу колегії суддів і на те, що «…Черкаське РУВР забезпечує на території Дніпра в акваторії Кременчуцького водосховища реалізацію державної політики щодо розвитку водного господарства, експлуатацію водних об'єктів, гідротехнічних споруд та шляхом перекачування дренажних вод Кременчуцького водосховища, а також поверхневого стоку річок Тясмин, Вільшанка, Золотоношка здійснює захист 58 населених пунктів і 59 тис.га сільськогосподарських угідь. Понад встановлений ліміт було витрачено електричної енергії у зв'язку з значним збільшенням опадів у червні 2014 року, через що відбулося підняття рівнів води до критичних відміток, що загрожувало підтопленням населених пунктів. Тому жителі, районна адміністрація почали неодноразово звертатися до Черкаського РУВР з проханням утримувати рівень води на належному рівні. А тому, для запобігання шкідливих наслідків, які могла завдати вода, Черкаське РУВР вимушено було посилити перекачування води насосними станціями, що в свою чергу викликало значне збільшення витрат електроенергії в червні 2014 року, порівняно з червнем місяцем попередніх років.».

Враховуючи наведене, за оцінкою прокурора, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам Черкаського РУВР про те, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії сталося під впливом форс-мажорних обставин, а згідно положення ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України, особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажор).

В обґрунтування форс-мажорних обставин прокурор посилався на те, що збільшення витрат електроенергії сталося через аномальну кількість опадів у червні 2014 року (240 % місячної норми, як вбачається з листа Чигиринської районної державної адміністрації), через що Черкаське РУВР вимушено було посилити режим перекачки води, що мало наслідком збільшення витрат електроенергії. Тобто, збільшення об'ємів перекачаної води, а відповідно і збільшення витрат електроенергії пов'язано з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченою ситуацією.

За його поясненнями, непередбачуваною дана ситуація є з огляду на те, що Черкаським РУВР планування кількості споживання електроенергії проводиться в поточному році на наступний рік і для цього враховуються показники опадів, а відтак, і кількість необхідної електроенергії за попередні роки. На червень 2014 року була прогнозована договірна величина споживання електричної енергії у обсязі 700 тис.кВт.год. з врахуванням того, що у 2013 році фактичне споживання було у розмірі - 462 тис.кВт.год, а у 2012 році - 335 тис.кВт.год. У 2015 році в червні цей показник становив 285 тис.кВт.год. Така кількість електроенергії була затрачена на перекачку 47831 тис.м. води у червні 2014 року.

Тобто, як вбачається з наведеного, при плануванні кількості споживання електроенергії враховуються показники попередніх років і передбачити аномальні збільшення опадів наперед неможливо. Особливу увагу варто звернути на специфіку роботи і завдання, які виконує Черкаське РУВР, адже робота в першу чергу покликана на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливої дії вод ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист територій у межах захисних масивів Кременчуцького водосховища.

Прокурор наголошує на помилковості висновку місцевого господарського суду про необгрунтованість доводів відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, оскільки за оцінкою місцевого гсоподарського суду вони не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення, з посиланням на відсутність висновку Торгово-промислової палати України, якою здійснюється засвідчення обставин форс-мажору, з огляду на наступне.

Частина 3 ст. 14 ЗУ «Про торгово-промислові палати», де визначено повноваження ТТП, станом на червень 2014 року існувала в наступній редакції: Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); {Частину третю статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом N 2367-УІ (2367-17) від 29.06.2010}.-лише в редакції N 1669-УІІ від 02.09.2014 абзац третій частини третьої статті 14 в редакції Закону був викладений так:

- засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Тобто, до 02.09.2014 ТТП засвідчувала лише обставини форс-мажору за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла.

В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, ні Типовий договір, ні Договір на який посилається ПАТ «Черкасиобленерго» від 2002 року, не містить обов'язку для засвідчення форс-мажорних обставин отримувати довідку, висновок чи сертифікат торгово-промислової палати. Про існування обставин викликаних винятковими погодними умовами Черкаське РУВР повідомило ПАТ «Черкасиобленерго» Листом від 20.06.2014, де зазначило, що специфіка насосних станцій напряму залежить від погодних умов, а умови пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, відноситься до форс-мажорних обставин.

Колегія суддів, прийнмаючи до уваги наведені зауваження прокурора, зазначає про наступне.

Відповідно із ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В п.1.2 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 визначено, що форс-мажорні обставини - це надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув грунту), непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, пожежа, вибух), умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Як зазначалося вище, Черкаське РУВР зверталося до ПАТ "Черкасиобленерго" з Листом від 20.06.2014 № 459 «Щодо перевищення лімиту» зметою повідомлення позивача про несприятливі погодні умови та щоб не допустити перевищення договірних величин споживання електричної енергії за цей розрахунковий період, тобто, вживало заходів для недопущення перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Крім того, під час розгляду даної справи Черкаське РУВР наголошувало на неодноразових зверненнях до нього з проханням посприяти утриманню рівню води, оскільки протилежне спричинить негативні явища в значних масштабах, а саме затопить населенні пункти, та сільськогосподарські угіддя, тощо.

В підтвердження наведеного відповідачем було надано суду першої інстанції:

- Лист № 894/02/03.1-11 від 23.06.2014 (а/с 35), за яким Черкаське обласне управління водних ресурсів звернулося до Черкаського РУВР з проханням утримувати рівні води у придамбовому каналі Будище-Свидівської насосної станції № 1 на відмітці 79,0-79,3 та у придамбовому каналі Будище-Свидівської насосної станції № 2 на відмітці 78,0-78,3 у зв'язку з надходженням скарг жителів села Свидівок Черкаського району про підтоплення через підняття рівнів води у каналах Будище-Свидівського захисного масиву.

- Лист від 10.06.2014 № 388/01-01-19 (а/с 34), за яким до Черкаського РУВР звернулася Чигиринська районна державна адміністрація., про те, що протягом травня-червня 2014 року в районі випало і 112 мм. опадів при нормі 47 мм., а це є 240 % місячної норми і у зв'язку з цим виникла загроза підтоплення земельних ділянок жителів м. Чигирина, які звернулися з проханням врятувати від затоплення їхні землі, шляхом зниження води в р. Тясмин.

Відповідач стверджував, що були і інші звернення з метою забезпечити підтримання рівня води у зв'язку зі значною кількістю опадів та загрозою підтоплень. Багато жителів прилеглих сіл напряму звертались до керівників насосних станцій, шо знаходяться в зоні впливу, з вимогою понизити рівень води, так як відбувається підтоплення їх садиб та будинків.

Отже, дані обставини призвели до посиленого перекачування води, та такі дії були здійсненні виключно на запобігання шкідливих наслідків, були направлені на забезпечення потреб населення. При цьому, внаслідок ситуації, яка виникла, не можна було зупинити або зменшити перекачування води, що призвело до додаткового обсягу споживання електричної енергії, та потребувало додаткових затрат електроенергії. Тобто належне виконання зобов'язання щодо встановлених обсягів електроспоживання у червні 2014 року виявилося неможливим внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин, тому відповідно до ч.2 ст.218 ГК України застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч.6 ст.26 Закону України „Про електроенергетику" є неможливим.

Аналогічна правова позиція щодо відстуності підстав для сплати боргу внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії за наявності обставин, настання яких було спричинено надзвичайною ситуацією, а саме несприятливими погодними умовами викладена у Постановах Вищого Господарського суду України від 24.11.2009 № 16/11/09, від 28.10.2009 № 9/223/08-НР, від 11.02.2009 № 4/117/08, від 17.12.2009 № 14/1524.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, апеляційну скаргу Прокурора Черкаської області задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 скасувати, з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та не правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Черкаської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 № 925/940/15 скасувати.

Прийняти нове судове рішення в наступній редакції:

"У позовних вимогах відмовити повністю".

Стягнути з позивача Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (код 22800735, вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18000) в дохід державного бюдждету України судовий збір за апеляційне оскарження у розмірі 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 57 коп.

Зобов'язати Господарський суд міста Черкаси видати відповідний судовий наказ.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 № 925/940/15 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 № 925/940/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 925/940/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв

Попередній документ
52688520
Наступний документ
52688522
Інформація про рішення:
№ рішення: 52688521
№ справи: 925/940/15
Дата рішення: 20.10.2015
Дата публікації: 28.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії