79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.10.2015р. Справа№ 914/2878/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Петровській Н.Я.
розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в ос. Львівської філії ПАТ “Укртелеком”, м. Львів
до відповідача: Відділу освіти Бориславської міської ради, м. Борислав
про стягнення 17 704,83 грн. заборгованості
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - старший юрисконсульт
від відповідача: ОСОБА_2 - юрист
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в ос. Львівської філії ПАТ “Укртелеком” до Відділу освіти Бориславської міської ради про стягнення 17 704,83 грн. заборгованості.
Провадження у справі порушено ухвалою суду від 21.08.2015 р. та призначено її розгляд на 03.09.2015 р.
У судовому засіданні 03.09.2015 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 19.10.2015 р.
19.10.2015 р. представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 21.08.2015 р. виконав повністю. 02.09.2015 р. представник позивача подав на адресу суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 764,44 грн. основного боргу у зв'язку з сплатою відповідачем заборгованості 28.08.2015 р. 19.10.2015 р. представник позивача подав на адресу суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 9 923,18 грн. основного боргу та 943,37 грн. пені, оскільки відповідачем 04.09.2015 р. та 08.09.2015 р. здійснено часткову оплату заборгованості. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні, просив стягнути з відповідача на користь позивача 2 200,19 грн. - основного боргу, 441,31 грн. - пені, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції, 209,90 грн. - 3 % річних та 1 827,00 грн. - судового збору.
19.10.2015 р. представник відповідача в судовове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 21.08.2015 р. виконав. 19.10.2015 р. подав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
01.06.2003 р. між ВАТ «Укртелеком» в особі начальника Центру електрозв'язку № 10 Львівської дирекції (надалі - позивачем) та Відділом освіти Бориславської міської ради (надалі - відповідачем) укладено договір № 480109 про надання послуг електрозв'язку. 29.09.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 132-І про надання ADSL-доступу до мережі ІНТЕРНЕТ з використанням «Системи самообслуговування». Відповідно до умов договорів позивач зобов'язувався надавати відповідачеві загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договорів. Згідно з п. 4.6 договору № 480109 від 01.06.2003 р. у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг. Відповідно до п. 5.3 договору № 132-І від 29.09.2006 р. споживач в повному розмірі оплачує рахунок, виставлений позивачем, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором № 480109 від 01.06.2003 р. та договором № 132-І від 29.09.2006 р.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами не виконав. У зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі здійсненою оплатою сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент подання позову становила 17 704,83 грн.
Враховуючи оплату боргу відповідачем всього на суму 11 630,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача 2 200,19 грн. - основного боргу, 441,31 грн. - пені, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції, 209,90 грн. - 3 % річних.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Як передбачено ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, на виконання умов договору від 01.06.2003 р. № 480109 про надання послуг електрозв'язку, позивачем були надані відповідачу загальнодоступні телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно з п.п. 4.3, 4.6 договору № 480109 від 01.06.2003 р. відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. У разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором № 480109 від 01.06.2003 р. та договором № 132-І від 29.09.2006 р.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеними договорами, виникла заборгованість, яка на момент подачі позову становила 17 704,83 грн.
Відповідач здійснив оплату заборгованості на суму 11 630,99 грн. після подання позову позивачем та порушення провадження у справі, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Враховуючи, що відповідач здійснив погашення заборгованості на суму 11 630,99 грн. після подання позову до суду та порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що предмет спору існував на момент подання позову та в окремій частині припинив існування в процесі розгляду справи в суді. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Відтак, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 10 630,99 грн. та 943,37 грн. - пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 209,90 грн. - 3 % річних, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції. Вимога позивача про стягнення з відповідача 209,90 грн. - 3 % річних, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.9 договору № 132-І від 29.09.2006 р. при невиконанні п. 5.2 договору(в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 441,31 грн. за період з березня 2015 р. до серпня 2015 р.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання на суму 441,31 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, cуд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 200,19 грн. - основного боргу, 441,31 грн. - пені, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції, 209,90 грн. - 3 % річних є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення. У частині стягнення основного боргу на суму 10 687,62 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити, а також припинити провадження в частині стягнення з відповідача пені на суму 943,37 грн.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1 827,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з відповідача: Відділу освіти Бориславської міської ради (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Шевченка, 42; код ЄДРПОУ № 02144714) на користь позивача: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 43; код ЄДРПОУ № 01186030) 2 200,19 грн. - основного боргу, 441,31 грн. - пені, 3 222,43 грн. - втрат від інфляції, 209,90 грн. - 3 % річних, 1 827,00 грн. - судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 10 687,62 грн. та пені на суму 943,37 грн.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
У судовому засіданні 19.10.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 22.10.2015 р.
Суддя Гутьєва В.В.