ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.10.2015
Справа № 910/26879/15
Суддя Ярмак О.М., розглянувши позовну заяву Заступника прокурора Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий крок" про повернення земельної ділянки
Заступник прокурора Святошинського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий крок" про зобов'язання повернути Київській міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,1013 га з кадастровим номером 8000000000:75:589:0001, нормативно-грошовою оцінкою 268 869,58 грн., розташовану по Гостомельському шосе (від КП 3,2 км) у Святошинському районі м.Києві та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені, зокрема, і статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
При цьому частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні фуккції у спірних відносинах.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і, даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, Консттуційний Суд України у рішенні від 08.04.99 року у справі N 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
У позовній заяві прокурором жодним чином не обгрунтовано та не вказано, що позивач звертався до відповідача з вимогою повернення земельної ділянки, а останній відмовився, тим самим порушуючи інтереси держави.
Крім того, прокурором не вказано причин неможливості самостійного звернення Київською міською радою із самостійними вимогами до відповідача.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", роз'яснено, що якщо прокурор не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на час звернення з даним позовом, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, виходячи з ставки - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2015рік” установлено станом на 01.01.2015 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 гривні.
Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру: 1) зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,1013 га з кадастровим номером 8000000000:75:589:0001, нормативно-грошовою оцінкою 268 869,58 грн., розташовану по Гостомельському шосе (від КП 3,2 км) у Святошинському районі м.Києві, 2) привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, за кожну з яких має бути сплачений судовий збір.
Прокурором не надано жодних доказів оплати судового збору за подання позову.
Клопотання прокурора про звільнення його від сплати судового збору судом не задовольняється, виходячи з наступного.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Наведені заявником обставини, а саме: відсутність бюджетного фінансування витрат на сплату прокурорами судового збору на 2015 рік, не носять особливого характеру.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Заступника прокурора Святошинського району м.Києва про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви Заступника прокурора Святошинського району міста Києва, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий крок" про зобов'язання вчинити дії, з доданими документами без розгляду на підставі пп.3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись пп.3,4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Повернути позовну заяву Заступника прокурора Святошинського району міста Києва, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Другий крок" про зобов'язання вчинити дії, з доданими до неї документами без розгляду.
Суддя О.М.Ярмак