ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.10.2015
Справа №910/20579/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Пред'явлені вимоги про зобов'язання відповідача виконати законні вимоги державного виконавця та списати кошти із боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Агротехніка", розміщених на рахунку в банку згідно ст. ст. 52, 65 Закону України "Про виконавче провадження" за наказом № 922/1865/14 від 18.07.2014 ГСХО, виданий на виконання рішення господарського суду від 01.07.2014 та постанови про арешт коштів боржника № 976/4 від 26.08.2014, про стягнення на користь ТОВ "ТБ "Комункомплект" загальної суми 29 300,80 грн., виконавчий збір у розмірі 2930,08 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 51,12 грн.
Ухвалою суду від 13.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.09.2015.
07.09.2015 від Слобожанського регіонального департаменту АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057, м.Харків, пер.Театральний, 4) надійшло клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, у задоволення якого судом відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю неможливості явки представника відповідача - ПАТ"Банк "Фінанси та кредит", головний офіс якого знаходиться за адресою: 04050, м.Київ, вул.Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) у судове засідання до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 15.09.2015 відкладено розгляд справи на 13.10.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.
13.10.2015 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що Постановою Правління НБУ № 612 від 17.09.2015 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних банків, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 запроваджено в банку тимчасову адміністрацію, що унеможливлює задоволення вимог кредитора. Пояснює, що відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 853 від 26.12.2013 року банком були направлені в органи державної податкової служби повідомлення про взяття на облік рахунку ТОВ «НПО Агротехніка», проте 01.12.2014 року до банку надійшли копії електронного файлу - відповіді щодо взяття на облік рахунків ТОВ «НПО Агротехніка» в органі державної податкової служби, в яких зазначено, що рахунки в ДПА не зареєстровані, тобто банку заборонено проводити видаткові операції за рахунками позивача. У задоволенні позову просив відмовити.
У засідання суду 13.10.2015 сторони не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2014 року Господарським судом Харківської області було прийнято рішення у справі № 922/1865/14, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" задоволені та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Агротехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" 24289,56 грн. суму основного боргу, 917,00 грн. пені, 421,243 грн. 35 річних, 1846, 00 грн. інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 1827,00 грн.
18.07.2014 на примусове виконання рішення № 922/1865/14 Господарським судом Харківської області виданий наказ.
11.08.2014 державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2014 ВП № 44356661 з виконання наказу № 922/1865/14 виданого 18.07.2014 Господарським судом Харківської області.
Згідно відомостей, наданих ДПС України, по виконавчому провадженню № 44356661 встановлено, що боржник - ТОВ «Агротехніка» має рахунки у банківських установах, у т.ч. у АТ «Банку «Фінанси та Кредит», МФО 300131 (рахунок №26005026366201).
26.08.2014 державним виконавцем винесено постанову № 976/4 про арешт коштів, що містяться на всіх рахунках, що належать боржнику ТОВ «НПО Агротехніка», яка направлена банківським установам.
Листом від 03.09.2014 банк «Фінанси та кредит» повідомив ВДВС, що вказана постанова прийнята до виконання, грошові кошти в повному обсязі заблоковані на рахунку божника.
Платіжні вимоги № 976/4 від 10.09.2014, від 22.09.2014, від 24.10.2014, які виставлялись Дзержинським відділом ДВС Харківського МУЮ на списання з рахунку боржника в банку «Фінанси та кредит» коштів в сумі 32282,00 грн., повернуті банком без виконання.
Позивач звернувся з вимогами про зобов'язання ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" виконати законні вимоги державного виконавця та списати кошти із боржника - ТОВ "НПО Агротехніка", розміщених на рахунку в банку, мотивуючи свої вимоги тим, що відмова банку у списанні коштів із боржника є незаконною та своїми діями банк перешкоджає виконанню рішенню суду від 01.07.2014.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачем та надати відповідні докази.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що відповідач порушив його право чи охоронюваний законом інтерес.
Позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача виконати вимоги державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, при цьому доказів неможливості самостійного звернення до суду державного виконавця із відповідними вимогами до відповідача, не надано.
Ні стаття 16 ЦК України ні стаття 20 ГК України не містить такого способу захисту права, як зобов'язання вчинити дії в інтересах та на користь іншої особи, у т.ч. без належного представництва.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону визначено органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
З аналізу вказаних норм вбачається, що позивачу не надано право на звернення до банку з вимогами про зобов'язання виконати вимоги державного виконавця.
Тобто, позивач заявив вимоги про захист свого права у непередбачений законом спосіб.
З огляду на викладене слід зазначити, що підстав для задоволення позову немає.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М.Ярмак
Повне рішення складено 22.10.2015