15.10.15р. Справа № 904/7638/14
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
до Приватного підприємства "Домініум", м. Кривий Ріг
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг
про врегулювання розбіжностей за договором № 428 від 01.08.2014 року
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №2 від 08.01.15р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.09.15р.
від третьої особи: не з'явився
У жовтні 2014р. Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Домініум", в якому просило суд прийняти пункти 1.2., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7. договору №428 від 01.08.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення в редакції Комунального підприємства "Кривбасводоканал".
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що між ним та відповідачем залишились неврегульованими розбіжності за договором №428 від 01.08.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Відповідач проти позову заперечував, вважав, що спірні пункти договору в редакції позивача є суттєвим відхиленням від умов типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізька міська рада явку представника в судові засідання не забезпечила, письмові пояснення по суті спору до суду не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Ухвалами суду від 19.01.2015р. у справі було призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.
24.02.2015р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.
25.02.2015р. розпорядженням керівника апарату за №144 проведено повторний автоматичний розподіл справи №904/7638/14 у зв"язку із закінченням повноважень у судді Первушина Ю.Ю. Дані клопотання по справі №904/7638/14 передано на розгляд судді Петровій В.І.
Ухвалою суду від 02.03.2015р. суддя Петрова В.І. прийняла справу №904/7638/14 до свого провадження.
31.07.2015р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа №904/7638/14 разом із висновком експерта.
Ухвалою суду від 03.08.2015р. провадження у справі №904/7638/14 було поновлено.
У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
15.10.2015р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Позивач підготовив та надіслав відповідачу два екземпляри проекту договору №428 від 01.08.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (т.1, а.с.18-22).
09.09.2014р. позивач отримав від відповідача супровідний лист за №108 від 09.09.2014р. з одним примірником підписаного договору №428 від 01.08.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з протоколом розбіжностей у двох примірниках (т.1, а.с.23-24).
Відповідно до протоколу розбіжностей відповідач не погоджувався з редакцією позивача та бажав змінити або виключити пункти: 1.2., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7.
У зв'язку з тим, що зміни, запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей, для позивача були неприйнятними, останній, з метою досудового врегулювання розбіжностей, які виникли між КП "Кривбасводоканал" та ПП "Домініум" при укладанні договору №428 від 01.08.2014р., вручив відповідачу два примірники протоколу узгодження розбіжностей (т.1, а.с.25-28).
Оскільки відповідач не надав відповідь щодо підписання протоколу узгодження розбіжностей до договору №428 від 01.08.2014р., розбіжності до договору залишились неврегульованими, що і стало причиною для звернення позивача до суду.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Порядок укладання договорів визначається ст.ст.179-188 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що умови проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №428 від 01.08.2014р., які запропоновані позивачем, не відповідають умовам типового договору, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р.
Так, статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що:
житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 2 Статуту Комунального підприємства "Кривбасводоканал" основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.
Таким чином, позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.
За п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Вказані правила регулюють відносини між суб"єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг - виконавцем, і фізичною чи юридичною особою - споживачем, які отримують або мають намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Тобто позивач, заявляючи позовні вимоги про прийняття спірних пунктів в його редакції, повинен керуватись Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., а проект вказаного договору повинен відповідати типовому договору, затвердженому вказаною Постановою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що проект, запропонований позивачем, не відповідає типовому договору. При цьому, ця невідповідність не є наслідком конкретизації певних умов, а є доповненням цього проекту умовами, що взагалі не передбачені типовим договором, а також виключення з проекту договору умов, які, навпаки, передбачені типовим договором, що, зокрема, звужує обсяг прав сторін.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладенего суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позивачу у позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Повне рішення складено 20.10.2015р.
Суддя ОСОБА_3