22 жовтня 2015 року Справа № 910/2770/15-г
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді:Жукової Л.В. (доповідач),
суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постановугосподарського суду міста Києва від 01.07.2015
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015
у справі № 910/2770/15-г господарського суду міста Києва
за заявоюдочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ЮК-Постачання"
пробанкрутство
Подана Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
У абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Разом з тим, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не додано до касаційної скарги доказів надіслання копії касаційної скарги наступним кредиторам по справі: публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк", Подільській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, дочірньому підприємству птахофабрика "Лозуватська" приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед".
Наведене не дає можливості дійти до певного висновку щодо належного виконання скаржником вимог частини першої статті 1111 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір не сплачено, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтовано тим, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві утримується за рахунок державного бюджету, і згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2015 рік, не передбачено виділення кошторису для державних органів, а саме для Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, для обов'язкової сплати судового збору.
Вищий господарський суд України, розглянувши клопотання, зазначає, що ст. 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому фінансування організації або установи за рахунок коштів Державного бюджету України та не закладення коштів на справляння судового збору до Державного бюджету не може бути безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Керуючись ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду міста Києва від 01.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі № 910/2770/15-г повернути скаржнику.
Головуючий суддя:Жукова Л.В.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.