"23" жовтня 2015 р. № 01-40/903/1143/15
Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А.С., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача 1: приватної фірми «Скорпіон сервіс», м. Луцьк
до відповідача 2: другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, м. Луцьк
про скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном та внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження
встановив: 21.10.2015р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до приватної фірми «Скорпіон сервіс» та другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном, що належить ОСОБА_1 та внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження.
Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).
Згідно ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.21 ГПК України, яка визначає суб'єктний склад сторін, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно п.1 ст. 55 Господарського кодексу України(далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно п.2 ст. 55 ГК України, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці є суб'єктами господарювання, які відповідно до ст. 58 цього Кодексу підлягають державній реєстрації як фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду як фізична особа ОСОБА_1. Також в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати арешт з майна, яке належить ОСОБА_1.
Згідно п.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р. “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Оскільки, позов заявлено фізичною особою та виходячи із суб'єктивного складу сторін, даний спір не підлягає розгляду в господарських судах.
Відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Також суд звертає увагу позивача, що згідно ст.54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;
2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
В порушення п.2, 2-1, 4, 6 ч.2 ст.54 ГПК України в позовній заяві не вказано ідентифікаційні коди позивача та відповідачів, не додано документів, що підтверджують за громадянином ОСОБА_1 статус фізичної особи - підприємця, не вказано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та не наведено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Разом з тим суд зазначає, що згідно ст.36 ГПК України, письмові докази подаються господарському суду в оригіналі або в належним чином посвідченій копії.
Згідно п.5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації”, затвердженого наказом Держспожив стандарту України №55 від 07.04.2003р. відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Керуючись п.1 ст.62, ст.86 ГПК України, господарський суд, -
ухвалив:
1. У прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до відповідачів приватної фірми «Скорпіон сервіс» та другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про скасування арешту з майна шляхом зняття обмеження в праві розпорядження майном, що належить ОСОБА_1 та внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про скасування обмеження - відмовити.
2. Позовну заяву на 1-х арк. з доданими документами на 7-ми арк., в тому числі квитанція №0.0.451445523.2 від 21.10.2015р. на суму 1218 грн. - повернути позивачу.
Суддя А. С. Вороняк