"20" жовтня 2015 р. Справа № 903/683/14
Суддя господарського суду Волинської області Костюк С.В., розглянувши заяву Державного комунального підприємтсва "Луцьктепло"
про відстрочку виконання рішення
по справі №903/683/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідачів Державного комунального підприємства "Луцьктепло"
про стягнення 1 549 310,13 грн.
Суддя С.В.Костюк
від заявника: ОСОБА_1, дов.№117/08 від 15.01.2015 року
від стягувача: н/з
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
Рішенням господарського суду Волинської області від 09.10.2014 р. у справі №903/683/14 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ДКП «Луцьктепло» задоволено частково. Вирішено стягнути з боржника в користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 769 078,58 грн., з них 465 320,22 грн. пені, 253 929,47 грн. відсотків річних, 49 828,89 грн. інфляційних, а також 29 341,18 грн. витрат на оплату судового збору. В решті позову відмовлено.
23.01.2015 року на виконання вказаного рішення судом було видано наказ №903/683/14-1, який звернуто стягувачем до виконання у перший відділ ДВС Луцького МУЮ.
12.10.2015 року Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014р. у справі №903/683/14 до 31.12.2016р.
В обґрунтування даної заяви боржник посилається на наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, що виникла через несвоєчасну оплату населенням міста Луцька послуг з теплопостачання, які надаються ДКП "Луцьктепло", непогашення заборгованості перед ДКП “Луцьктепло” з різниці в тарифах на теплову енергію, невиконанням інших виконавчих проваджень щодо ДКП "Луцьктепло", що в свою чергу спричинило збитковість підприємства та важке фінансово-економічне становище. ДКП “Луцьктепло” з 20.05.2015р. не надає послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку з припиненням постачання газу на котельні підприємства, тому у підприємства відсутні надходження грошових коштів від споживачів. Не вистачає коштів для виплати заробітної плати, сплати податків, оплати спожитої електроенергії, води, фінансування робіт по плановим ремонтам котелень та теплових мереж. На підтвердження зазначеного заявником долучено до матеріалів справи: довідку №5214/05 від 07.10.2015р., інформацію (довідка) по роботі з боржниками станом на 1 липня 2015року (за період 01.01.2010-01.07.2015 роки) по ДКП “Луцьктепло”, довідка №5215/05 від 07.10.2015р., постанова про поновлення виконавчого провадження (ВП№33061785 від 22.06.2015р.), постанова про зупинення виконавчого провадження (ВП№35800732 від 06.01.2015р.), звіт про фінансові результати за І півріччя 2015р., залишки по рахунках.
У судовому засіданні 20.10.2015р. представник заявника заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014р. у справі №903/683/14 до 31.12.2016р. підтримав, просить її задовольнити.
Представник стягувача в судове засідання не зявився, 12.10.2015р. через канцелярію суду від стягувача надійшло заперечення №14/2-1819 від 07.10.2015р. на заяву боржника про відстрочку виконання рішення, в якому стягувач заперечує проти надання судом відстрочки виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014 року у справі №903/683/14, оскільки вважає, що заявником не наведено достатніх підстав підтверджуючих винятковість випадку та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України. Також посилається на скрутне фінансове становище товариства, внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ.
Розглянувши заяву Боржника про відстрочку виконання рішення до 31.12.2016 року, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
В силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.
Відповідно до п. п. 7.1.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.
Також, при оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України).
По суті вищенаведеної норми, при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.
При аналізі підстав надання відстрочки слід виходити з доведення неможливості здійснення передбаченої судовим рішенням дії, зокрема, вчинення платежу. Необхідно також доводити неможливість вчинення такого платежу на певну дату.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін і господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.
Як вбачається з матеріалів справи, Боржник є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі населення та державних органів, в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання.
Основним видом діяльності ДКП “Луцьктепло” є постачання пари та гарячої води. Підприємство є виконавцем послуг по теплопостачанню (централізованому опаленню та гарячому водопостачанню) для населення, бюджетних організацій та інших споживачів.
З 20.05.2015р. заявник не надає послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку з припиненням постачання газу на котельні підприємства.
З матеріалів долучених до заяви вбачається, що на підприємстві ДКП "Луцьктепло" склалась складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання. Однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з постійними неплатежами споживачів за наданні спожиті послуги.
Зі сторони підприємства-боржника вживаються всі можливі заходи для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах зростання кризових явищ в Україні, вишукуються способи погашення існуючої кредиторської заборгованості. Однак, для вирішення проблем спрямованих на зміцнення фінансової стабільності ДКП "Луцьктепло" потребується певного періоду.
З настанням опалювального сезону 2015 року очікується отримання коштів від споживачів і настання можливості виконання рішення у даній справі.
Оскільки заявник ДКП "Луцьктепло" має стратегічне значення для життєдіяльності міста, а тому вжиття примусових заходів щодо стягнення заборгованості з останнього зупинить підприємство та буде підставою неможливості належного здійснення вищевказаної діяльності. Також судом враховано те, що по рішенню від 09.10.2014 року у справі №903/683/14 було стягнуто лише пеню, інфляційні, відсотки річних, оскільки вартість отриманого газу ДКП «Луцьктепло» повністю погашена.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини є тими виключними обставинами, які дають підстави для часткового задоволення заяви ДКП “Луцьктепло” про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014р. у справі №903/683/14 до 01.05.2016р.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Заяву Державного комунального підприємства “Луцьктепло” про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014р. у справі №903/683/14 до 31.12.2016р.- задоволити частково.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2014р. у справі №903/683/14 до 01 травня 2016 року.
Суддя С. В. Костюк