ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 січня 2012 року № 2а-433/12/2670
Суддя Винокуров К.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до Начальника Відділу прийому громадян ОСОБА_2 прокуратури України
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулася ОСОБА_1 до Начальника відділу прийому громадян ОСОБА_2 прокуратури України про визнання відмови начальника Відділу прийому громадян ОСОБА_2 прокуратури України неправомірної та зобов'язання начальника Відділу прийому громадян ОСОБА_2 прокуратури України записати позивачку -потерпілу ОСОБА_1 від вбивства сина на особистий прийом до ОСОБА_2 прокурора України на найближчий прийом, який буде проводитися після набрання даним рішенням законної сили.
Розглянувши адміністративний позов, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), передбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В свою чергу, відповідно до п.2 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Водночас, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001р. кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
В свою чергу, відповідно до п.2 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 кримінальне судочинство визначається як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно зі статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. При цьому скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України, тобто судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, вимоги позивача не пов'язані з оскарженням рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тому зазначений спір не є адміністративним і цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачкою заявлені вимоги, які стосуються питання прискорення розгляду самої кримінальної справи, а, отже, і дослідження доказів у кримінальній справі, розгляд та прийняття рішень за матеріалами розслідування кримінальної справи, яке здійснюється судами, органами слідства та прокурорами відповідно до їх компетенції в спосіб та в порядку визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України, Законами України “Про судоустрій в Україні” та “Про прокуратуру”.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд встановив, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний предмет спору вирішується в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі встановленого, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.С. Винокуров