ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16 грудня 2011 року № 2а-18533/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до 1) Державного комітету України у справах національностей та релігій
2) Управління Державної міграції служби України у Київського області
про скасування неправомірного рішення та зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 до Державного комітету України у справах національностей та релігій, Управління Державної міграції служби України у Київського області про визнання неправомірним та скасування рішення Державного комітету України у справах національностей та релігій про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 31.10.2011 р. № 539-11; зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
У позовній заяві викладаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, позивачем в якості відповідача 1 вказано Державний комітет України у справах національностей та релігій. Водночас, Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Державний комітет України у справах національностей та релігій - ліквідовано.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не було надано доказів, що підтверджують правосуб'єктність Державного комітету України у справах національностей та релігій, зокрема доказів, які свідчить про функціонування вказаної установи станом на дату подання адміністративного позову.
Відповідно до абз.2 п.7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 “Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні” встановлено, що адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність іноземця та особи без громадянства в Україні визначається ч.1 та ч.2 ст.48 КАС України, за якими здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства та здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Відповідно до п.30 вищевказаного Пленуму нормами законодавства про статус іноземця та особи без громадянства встановлено, що на території України можуть проживати або тимчасово перебувати іноземці та особи без громадянства відповідно до їх правового статусу, який підтверджується відповідними документами. Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть перебувати в Україні за своїми національними паспортами та українськими документами -посвідками на проживання в Україні для іноземця з відміткою про реєстрацію.
Таким чином, для вирішення питання щодо наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності необхідна наявність в матеріалах позову копії його національного паспорту та, у разі наявності, довідки на проживання в Україні для іноземця з відміткою про реєстрацію.
Однак дані документи в порушення п.6 ч.1 ст.106 КАС України до позовної заяви не додані, що, відповідно, створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
Також суд звертає увагу позивача на те, що позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення Державного комітету України у справах національностей та релігій від 31.10.2011 р. № 539-11, проте в додатках до адміністративного позову таке рішення відсутнє, що унеможливлює встановлення всіх фактичних даних для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем у строк до 10 січня 2012 року шляхом подання до суду документів на підтвердження викладених обставин.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 10 січня 2012 року для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя К.С. Винокуров