ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 вересня 2011 року № 2а-13283/11/2670
Суддя Винокуров К.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до Міністра юстиції України ОСОБА_2
про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Міністра юстиції України ОСОБА_3 про:
1) визнання дії відповідача неправомірними;
2) зобов'язання відповідача надати матеріали перевірки скарги позивачки від 21.07.2011 р. і надати відповідний примірник позивачу наручно;
3) зобов'язання відповідача відізвати лист з Міністерства праці від 26.01.2009 р. № Б-36652-19;
4) зобов'язання виконання виконавчого листа по справі № 2а-229/07 Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2007 р.;
5) зобов'язання поновити переписку з позивачкою;
6) надання обґрунтованої відповіді на скарги позивачки у строк встановлений законодавством.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині заявлених позовних вимог № 1, № 3, № 4, № 5 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 3 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Стаття 17 КАС України містить вичерпний перелік спорів на які поширюється компетенція адміністративних судів. Спори між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, щодо зобов'язання поновлення переписки з позивачкою не входять до зазначеного переліку. Також позивачем не надано доказів, які б вказували, що лист з Міністерства праці від 26.01.2009 р. № Б-36652-19 порушує права та інтереси безпосередньо позивачки.
Щодо позовної вимоги - зобов'язання виконання виконавчого листа по справі № 2а-229/07 Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2007 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, у редакції від 04.11.2010 р., сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Зі змісту цієї процесуальної норми випливає, що скарги сторін виконавчого провадження на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, прийняті (вчинені) під час виконання судового рішення, яке прийнято після 1 вересня 2005 року в порядку цивільного судочинства, розглядаються за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Вказана правова позиція викладена також у абз. 6 п. 2 Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” від 13.12.2010 р. № 3.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання зобов'язання виконання виконавчого листа по справі № 2а-229/07 Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2007 р.
Виконавчим документом, на підставі якого здійснюється виконавче провадження у даному випадку, є виконавчий лист від 11.09.2007 року, виданий на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва, постановленого в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням вищенаведеного скарга на рішення та дії органу державної виконавчої служби, вчинені під час виконання вказаного судового рішення, яке прийнято після 1 вересня 2005 року в порядку цивільного судочинства, повинна розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог № 1, 3, 4, 5.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя К.С. Винокуров