Справа № 2а- 14788/10/2070
Україна
про відмову у відкритті провадження
19 листопада 2010 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними акту та рішень про застосування фінансових санкцій, -
18 листопада 2010 року приватний підприємеь ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсними акт № 5824/17-218/НОМЕР_1 від 07.10.2010 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0005481702/0 від 18.10.2010 року та № 0005461702/0 від 18.10.2010 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних справ поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, викладених в ній обставин та доданих матеріалів, позивач просить визнати недійсним акт перевірки № 5824/17-218/НОМЕР_1 від 07.10.2010 року.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)" № 619 від 21.07.2005 року за результатами проведення планових виїзних ревізій і перевірок службові особи кожного контролюючого органу складають акт або довідку відповідно до компетенції, що підписуються посадовими особами суб'єкта господарювання чи в яких ставиться відмітка про складення акта щодо відмови від підпису, згідно з якими керівники контролюючих органів приймають відповідні рішення та здійснюють заходи в порядку, встановленому законодавством.
Тобто, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог законодавства.
З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів випливає, що акт про оформлення результатів перевірок не є владним рішенням Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова. Акт є лише засобом документування дій відповідача і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення в своїй роботі, встановлені під час перевірки, а тому не може бути предметом оскарження в суді. Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки, а саме застосовані санкції.
Отже, спір з цього приводу не містить ознак публічно-правового спору і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Враховуюче наведене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова в частині визнання недійсним акту.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.