Справа № 2а- 38632/09/2070
Україна
04 лютого 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого - судді Архіпової С.В.
Суддів Бартош Н.С., Старосельцевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Солуяновій Н.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківський окружний адміністративний суд про визнання дій незаконними ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просив визнати дії відповідача щодо ненадання відповіді у встановлені строки незаконними, зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення позивача від 03.04.2009р., визнати роботу відповідача незадовільною .
Позивачем також заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що на даний час не має роботи та будь-яких інших видів доходу, що унеможливлює сплату ним судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отже позбавляє його доступу до правосуддя, гарантованого Конституцією України, за майновою ознакою .
В судовому засіданні позивач додатково пояснив, що в державному центрі зайнятості він не реєструється, оскільки вважає, що держава не може забезпечити його працевлаштування відповідно до кваліфікації та трудових здібностей, отримувати замість працевлаштування виплати, як особі, яке на має підходящої роботи він свідомо не бажає, отже до державних органів з цього питання не звертається.
Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за ново виявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
Питання судових витрат врегульовано главою 7 КАС України, Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справи і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Згідно ст. 87 КАС України судові витрати по адміністративним справам складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справ.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до п. З розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення КАС України: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить 1 відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
За даним спором розмір судового збору, належного до сплати, складає 3 гривні 40 копійок. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про необхідність сплати яких зазначає позивач, при розгляді адміністративних справ не передбачені.
Разом з тим, відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
На підтвердження свого скрутного матеріального стану позивачем до суду надано копію аркуша його трудової книжки , з якої вбачається, що його було звільнено з роботи за угодою сторін.
Розглянувши подані позивачем доводи, подані в обґрунтування неможливості сплати судового збору в даній справі, та дослідивши надані ним докази, суд зазначає, що підставою необхідності звільнення його від сплати судового збору позивач вважає відсутність у нього на даний час роботи.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.
Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного суд вважає, що факт відсутності записів про трудову діяльність в трудовій книжці позивача не є безспірним доказом скрутного матеріального становища останнього.
Інших доказів в обґрунтування свого клопотання позивач суду не надав.
Крім того суд зазначає, що державні органи з питань зайнятості населення займаються не лише виплатою відповідною допомоги особам, які тимчасово не мають роботи, як про це наголошує позивач, а і підшукуванням підходящої роботи, отже, звернувшись до них, особа має можливість отримати роботу відповідно до своєї освіти, кваліфікації та трудових і особистих здібностей.
За таких обставин судом вбачається, що подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, оскільки не забезпечена судовим збором.
На підставі викладеного та керуючись ст. 88,105,106,108 КАС України , суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківський окружний адміністративний суд про визнання дій незаконними - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви: подати до суду оригінал документу про сплату судового збору.
Усуваючи недоліки, позивачу необхідно сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок 31412537700008, одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, ЄДРПОУ 24134113, банк одержувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, призначення платежу -судовий збір за подання адміністративного позову. Розмір судового збору -три гривні сорок копійок.
Надати позивачеві строк до 11.02.2010 р. для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо ним не буде усунено недоліки позовної заяви у строк, наданий судом, її буде залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. р.
Головуючий Суддя Архіпова С.В.
Судді Бартош Н.С.
ОСОБА_2