23.05.2014 Справа № 482/2519/13-ц
Іменем України
23 травня 2014 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і представника відповідача ОСОБА_6, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Новоодеської госпрозрахункової організації «Господарство мисливців і рибалок» (далі - Організація) і ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Редакції Новоодеської районної газети «Промінь» (далі - Редакція) про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної моральної шкоди, -
25 грудня 2014 р. позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що 8 серпня 2013 р. у районній газеті надруковано статтю «Нема спокою мисливцям», авторами якої є відповідачі, засновники та член наглядової ради Організації.
Вказали, що викладена у статті інформація щодо діяльності Організації та його як голови правління є неправдивою і недостовірною.
Зазначили, що внаслідок розповсюдження цієї інформації у жителів району склалася негативна думка про діяльність Організації, погіршилися показники діяльності, зменшилась кількість добровільних внесків і придбаних відстрілочних карток, що порушує особисті немайнові права Організації завдаючи шкоди її діловій репутації.
А неправдива інформація поширена щодо голови правління (ОСОБА_1І.) ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації. У зв'язку з цим він постійно знаходиться у стані нервового напруження та стресу. Порушено функцію сну, а також різко знизилась працездатність, що негативно впливає на виконання посадових обов'язків.
З посиланням на ці обставини, статті 32, 68 Конституції України, ст. 1, пункти 2, 6 ч. 2 ст. 47, Закону України «Про інформацію», статті 275, 277 ЦК України просили зобов'язати Редакцію спростувати неправдиву інформацію у спосіб письмового спростування, що вона не відповідає дійсності, шляхом розміщення у випуску районної газети «Промінь» на тому ж місці та того ж розміру, що стаття під назвою «Нема спокою мисливцям». Стягнути з Редакції, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивачів моральну шкоду по 9 000 грн, а з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 18 000 грн, а на користь Організації також по 9 000 грн.
У судовому засіданні позивачі цивільний позов підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідачі (ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_3Л.) заявлені вимоги не визнали і заперечували проти їх задоволення мотивуючи тим, що викладені у їх листу до Новоодеської районної ради факти є правдивими.
Представник відповідача (Редакція) заявлені вимоги також не визнав і просив в їх задоволенні відмовити з посиланням на статті 30, 34 Закону України «Про засоби масової інформації (пресу) в Україні» мотивуючи тим, що опублікували в газеті статтю за листом, який надійшов від засновника газети - Новоодеської районної ради, при цьому вказали авторів листа і не змінювали зміст листа, окрім орфографічних та стилістичних помилок.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Реалізація громадянами цих прав регулюється, зокрема, Законом України «Про звернення громадян», який забезпечує їм право звернутися, зокрема, до органів місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частин 1, 3 статті 277 ЦК (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено, внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 7 квітня 2012 р. установчими зборами створено Новоодеську районну громадську організацію «Новоодеські мисливці» та затверджено її Статут. Обрано головою правління ОСОБА_1, тобто позивача, членами правління ОСОБА_4 і ОСОБА_7, а членом наглядової ради ОСОБА_5, тобто відповідачів (а. с. - 12, 192, 197, 282).
21 травня 2012 р. на загальних зборах Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці», на її власності, з метою ведення господарської діяльності створено Новоодеську госпрозрахункову організацію «Господарство мисливців і рибалок» та затверджено її Статут. Директором Організації призначено ОСОБА_1 (а. с. - 20, 25, 191).
Судом з'ясовано, що між засновниками і членом наглядової ради Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці» ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, тобто відповідачами виник конфлікт з позивачем як головою правління з приводу ведення мисливського господарства. За такого, з лютого 2013 р. відповідачі не мають доступу до документів Організації і не приймають участі в її діяльності.
Окрім зайняття посади голови правління Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці» і директора Організації ОСОБА_1 є директором приватного підприємства «Нолія», діяльністю якого є вантажні перевезення по Україні та за її межами, які здійснює особисто позивач.
Пунктом 3.6. розділу 3 Статуту Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці» передбачено, що її члени мають право розповсюджувати інформацію про її діяльність (а. с. - 16).
На початку серпня 2013 р. відповідачі направили на адресу голови Новоодеської районної ради ОСОБА_8 статтю про діяльність Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці» з клопотанням опублікування її у районній газеті «Промінь», засновником якої є районна рада (а. с. - 232, 233-235).
8 серпня 2013 р. у Новоодеській районній газеті «Промінь» за № 63 надруковано статтю під назвою «Нема спокою мисливцям» (а. с. - 10) наступного змісту, вибірково, який позивачі вважають таким, що ображає їх честь та гідність і ділову репутацію:
«…За деякий час, обравши головою правління організації ОСОБА_1, ми почали сумніватися в здійсненні задуманого. Директором госпрозрахункової організації, створеної при громадській для ведення господарської діяльності, призначено теж ОСОБА_1, бо іншим членам організації у зв'язку з їх службовим становищем заборонено займати відповідні посади. Всі питання голова почав вирішувати одноосібно. З моменту створення нашої організації не провів жодного засідання правління. Загальних зборів з питань господарської діяльності та виконання статутних завдань теж не було. А наглядова рада (ревізійна комісія) взагалі не бачила будь-якого фінансового документа. Тільки після проведення загальних зборів 29 липня 2013 року нам дали можливість ознайомитись зі звітом із фінансово-господарською діяльності. ОСОБА_4, як засновник та член правління, майже рік вимагав від голови правління та бухгалтера хоча б якогось звіту про рух коштів організації.
Напередодні полювання засновники зібралися, щоб обговорити питання про об'єднання всіх мисливських угідь та мисливців району в одну громадську організацію задля забезпечення оптимального функціонування мисливського господарства. Вперте небажання ОСОБА_1 об'єднатися завело обговорення в глухий кут. Розмова ж про кошти організації взагалі виводить його з рівноваги, роблячи неможливим нормальне спілкування.
Сезон полювання 2012 року ми розпочали без участі нашого керівника і провели його на належному рівні. Вся мисливська громада підтвердить, що ОСОБА_1 ми бачили лише кілька разів і здалеку.
На початку 2013-го ми спільно з єгерями організації провели й документально оформили облік основних видів звірів у нашому господарстві. Керівник тим часом не надав єгерям пально-мастильні матеріали, відмовився від участі в обліку, вирішуючи власні проблеми.
Слід зазначити, що торік він не провів жодного навчання єгерів, багатьох із них навіть не знає в обличчя.
Отже, розпочнемо з наших господарських коштів, які ми довірили голові правління для ведення мисливського господарства. У 2012-му ми отримали певну суму грошей. За звітами голови, витрачено тонну бензину, нібито для рейдів із виявлення браконьєрів. Постають запитання: хто з нас там побував ? Чи хоча б один браконьєр притягнутий до відповідальності ? Єгері ж не отримали жодного літра бензину, жодної гривні для виконання службових обов'язків. А шановний голова правління, поласувавши шашликами у м. Миколаєві, повертає собі гроші з каси організації, запевняючи при цьому, що ще не все повернув.
Наша організація орендує у шановного голови правління офіс, легковий автомобіль та склад. Договори оренди були підписані членом правління ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1, який був тоді у відрядженні. Повернувшись, він мав зареєструвати ці договори нотаріально і довести їх зміст до відома членів організації, на чому наполягав ОСОБА_4.
В орендованому нами офісі працює фірма «Нолія», що належить голові. Нам доводиться постійно оплачувати Інтернет, телефон, якими користується не організація, а голова для особистих потреб, щоб забезпечити необхідною інформацією та роботою власну приватну вантажівку. За електроенергію, яку використовуємо лише в сезон зимового полювання, ми також сплачуємо в повному обсязі, а ще - за склад, де зберігаємо «фірмових мишей». Є ще легковий автомобіль, який за відсутності шляхових листів і будь-якого контролю, вже робить п'яте коло навкруги земної кулі. Й усе це йому одному - нашому ріднесенькому ? А як же громада ?
Протягом року не вжито ніяких біотехнічних заходів. відсутні кормові поля, солонці, годівниці, відтворювальні дільниці, не придбано корм для підгодівлі диких птахів та звірів і т. ін. А голова правління, з'явившись один раз у півроку, змушує мисливствознавця підписати липові звіти. Почувши відмову, намагається звільнити його з роботи.
До нас надійшло 250 заяв про вступ в організацію. Багато мисливців сплатили членські внески, але їх не прийняли. Як це пояснює наш рідненький ? «Вони мені не потрібні. Мені одному належить те, що я взяв. А ви що хочете, те й робіть».
Як можна з такою зневагою ставитися до людей ? Як можна привласнити майже половину громадських коштів для забезпечення свого фінансового благополуччя ? А ми ж під час відкриття полювання у 2012 році за старим козацьким звичаєм мазали йому голову, щоб не забував громаду. Мабудь, не тим мазали».
За правилами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У судовому засіданні відповідачі не заперечують, що розповсюдили листа про діяльність Організації у засобах масової інформації.
Проте судом з'ясовано, що інформація розповсюджена відповідачами відповідає дійсності і є загалом достовірною.
Так, відсутністю належних доказів підтверджується зазначений відповідачами у статті факт про відсутність організації та проведення загальних зборів з питань господарської діяльності Організації, проведених головою правління. Факт ознайомлення членів наглядової ради зі звітом про фінансово-господарську діяльність Організації.
Знайшов своє підтвердження у показах свідка ОСОБА_9 і поясненнях самого позивача факт про те, що документи до сезону полювання готували відповідачі у зв'язку із зайнятістю ОСОБА_1 на роботі пов'язаній з його підприємницькою діяльністю.
Відсутні докази й щодо надання директором Організації єгерям паливо мастильних матеріалів для здійснення за допомогою автотранспорту обліку основних видів звірів у мисливському господарстві Організації, а також проведення навчання з єгерями. Ця обставина підтверджується й показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які є єгерями.
Проведення рейдів по охороні мисливських угідь головою директором та членами Організації (див. мат. висновку, а. с. - 11-28) спростовується поясненнями відповідачів та вищевказаних свідків, відсутністю документів про виявлення браконьєрів, а також перебуванням позивача у вказаний термін за межами країни (а. с. - 120).
Приписами та Актами перевірки виданими Державним агентством лісових ресурсів і Державною екологічною інспекцією (а. с. - 124, 126, 135, 136, 143, 149) зафіксовано порушення Організацією вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Передача приватним підприємством «Нолія», власником якого є ОСОБА_1, а також останнім як фізичною особою Новоодеській районній громадській організації «Новоодеські мисливці» у оренду в оплатне користування офісного приміщення (а. с. - 194), складського приміщення (а. с. - 193), легкового автомобіля (а. с. - 189) за відповідними договорами свідчить про достовірність такого факту, що міститься у спірній статті.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 і ОСОБА_14 показали, що писали заяви про вступ до Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці», але їх так і не прийняли, що не оспорюється позивачем.
Посилання позивача на висновок виконаний Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області (див. мат. висновку, а. с. - 1) як на підтвердження недостовірності вказаних у статті фактів є безпідставним, оскільки він частково не відповідає письмовим доказам, що зібрані під час проведеної перевірки за заявою ОСОБА_3
Зміст вказаної статті слід розділяти на факти та оціночні судження.
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано Конституцією України, а також ст. 10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Висловлення відповідачами у спірній статті своїх суджень та критичної оцінки діяльності позивача, як голови правління Організації, відповідно до вимог ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо ОСОБА_1 вважає, що оціночні судження або думки принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, він вправі скористатися наданим йому законодавством і Редакцією газети правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Крім того, суд враховує, що позивач перебуваючи на посадах голови правління Новоодеської районної громадської організації «Новоодеські мисливці» та директора Організації - є публічною особою.
Як видно зі змісту статті відповідачі піддали критиці діяльність ОСОБА_1 на вищевказаних посадах у сфері мисливського господарства. Ця проблема торкається великого кола осіб, а тому представляє певний громадський інтерес для району їх проживання та діяльності. Вказана критика покликана винести на публічне обговорення проблеми, які становлять інтерес для широкого загалу, а тому межі прийнятної критики, в цьому разі, є ширшими. Про це йде мова у положенні абзацу 6 пункту 6 рішення Конституційного Суду України в справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року (№ 8-рп № 2003), ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За такого, межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян, а тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства і, зокрема, ОСОБА_1 повинен це усвідомлювати.
З огляду на таке відповідачі не порушували особистих немайнових прав позивачів, а тому відсутні правв овів підстави для задоволення позовних вимог.
Що стосується відповідальності Редакції, то її дії ґрунтуються на вимогах статей 34, 36 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)», правомірність яких підтверджується вищевикладеними обставинами, а відтак, то й вона не несе відповідальність за надруковану у газеті спірну статтю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні цивільного позову Новоодеської госпрозрахункової організації «Господарство мисливців і рибалок» та ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і Редакції Новоодеської районної газети «Промінь» про зобов'язання спростування неправдивої інформації щодо позивачів, шляхом розміщення такого повідомлення у черговому випуску газети, стягнення з відповідачів на користь кожного з позивачів по 9 000 грн моральної шкоди, а з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 18 000 грн моральної шкоди і солідарно матеріальної шкоди в сумі 3 500 грн, як заявлені безпідставно.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий