Справа № 676/3048/15-ц
Номер провадження 2/676/1458/15
08 жовтня 2015 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Ксьондз Р.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів. В суді уточнивши позовні вимоги вказує, що 16 квітня 2015 року в усній формі йому було відмовлено в отриманні готівкою в повному обсязі вкладу за його заявою № 140420 на дострокове припинення дії банківського вкладу «Ініціативне десятиріччя», договір банківського вкладу № 388200, від 05 лютого 2015 року із додатковим договором від 10 лютого 2015 року. Можливість дострокового припинення дії банківського вкладу передбачена умовами договору банківського вкладу. 29 квітня 2015 року позивачу було відмовлено в отриманні готівкою в повному обсязі за його заявою № 13-в-07/400 вкладу «Партнерський депозитний» договір банківського вкладу № 360300 від 31 жовтня 2014 року. Дата повернення вкладу 29 квітня 2015 року. 16 квітня кошти з депозитного рахунку № 26304004121935 в сумі 53 307,84 грн перераховані відповідачем на рахунок № 26255001121935 для виплати процентів та повернення суми вкладу. 29 квітьня 2015 року кошти з його депозитного рахунку № 26305003121935 в сумі 5459,50 грн перераховані відповідачем на рахунок для виплати процентів та повернення суми вкладу № 26255001121935. Видати ці кошти в повному обсязі без будь-яких обмежень та умов позивачу відмовлено.Таким чином відповідачем порушені умови договорів банківського вкладу, ч. 2 ст..1060, ч.1 ст.1074 ЦК України. Крім того відповідачем в односторонньому порядку введений ліміт на повернення власних коштів позивача з рахунка для виплати процентів та повернення суми вкладу № 26255001121935 на рівні 4000 грн на тиждень. Такі дії банку вважає протизаконними, такими, що порушили його права як вкладника банку і кваліфікує їх як прострочення виконання грошового зобов»язання, а тому у відповідності до ст.. 625 ЦК України має компенсувати йому інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми. Просить визнати відмову виплатити 16.04.2015 року в повному обсязі готівкою вклад та нараховані відсотки згідно договору банківського вкладу№ 388200 від 05 лютого 2015 року «Ініціативне десятиріччя» неправомірною ; визнати відмову виплатити 29.04.2015 року в повному обсязі готівкою вклад та нараховані відсотки згідно договору банківського вкладу № 360300 від 31 жовтня 2014 року «Партнерський депозитний» неправомірною; стягнути з відповідача інфляційні збитки за весь час прострочення за договором № 388200 з 16 квітня 2015 року по 10 серпня 2015 року, за договором № 360300 з 29 квітня 2015 року по 10 серпня 2015 року в сумі 5758,67 грн та 3% річних, що складає 321,04 грн.
В суді позивач позов підтримав, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений своєчасно належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на пдісчтаві наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У ч. 1 ст. 1060 ЦК України зазначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2014 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу № 360300 (вклад «ПАРТНЕРСЬКИЙ ДЕПОЗИТНИЙ»), за яким позивач вніс на депозитний рахунок 5376,00 грн зі сплатою 24,9 % річних на строк 180 календарних днів; датою повернення вкладу визначено 29 квітня 2015 року.
05 лютого 2015 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу № 388200 (вклад «ІНІЦІАТИВНЕ 10-РІЧЧЯ»), за яким позивач вніс на депозитний рахунок 40 000 грн зі сплатою 24,5 % річних на строк 100 календарних днів; датою повернення вкладу визначено 16 травня 2015 року. Додатковим договором № 1 від 10.02.2015 року сума вкладу була збільшена до 53 000 грн.
За умовами договорів № 388200 та № 360300 банк зобов»язався прийняти грошові кошти, і зарахувати їх на депозитний рахунок вкладника в «Дату укладення» цього договору, підтвердивши одержання вкладу видачею належним чином оформленої квитанції Банку та/або виписки депозитного рахунку формленого належним чином; повернути повністю вклада та нараховані проценти у « Дату повернення», зазначену в п.2 договору, шляхом перерахування на власний поточний ( з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника, підтвердивши поверенння вкладу та нарахованих процентів видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки депозитного рахунку.
Згідно п.4.2 договорів банківського вкладу остаточний розрахунок банку з вкладником (поверенннясуми вкладу у дату повернення здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний (з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку.У випадку дострокового розірвання договору остаточний розрахунок банку з вкладником здійснюється у день дострокового розірвання цього договору у безготівковій формі на поточний рахунок вкладника відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника.
Згідно п.4.1.1 договору проценти по вкладу нараховуються від дня, наступного за днем внесення вкладником суми вкладу на депозитний рахунок до дня, який передує даті повернення вкладу.
Сума нарахованих процентів виплачується банком щомісячно кожного 5 числа місяця, починаючи з 1-го місяця, наступного за місяцем укладення цього договору або в день повернення вкладу шляхом безготівкового перерахування на власний поточний рахунок вкладника, який відкривається за письмовою заявою вкладника.
Згідно п.3.4.4 договору вкладник має право достроково припинити дію цього договору і отримати суму вкладу та проценти на рахунок, зазначений в п.2 договору.
Згідно п.2 договору дострокове розірвання договору здійснюється за письмовою заявою вкладника про дострокове розірвання договору, поданою до банку в період з 16.04.2015 року по 15.05.2015 року не менш як за 1 банківський день, не враховуючи день подання заяви.
Згідно п.4.2 договору остаточний розрахунок банку з вкладником (поверненя суми вкладу) у дату повернення здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний рахунок вкладника.
Заявою від 16 квітня 2015 року позивач звернувся з вимогою про повернення депозитного вкладу і нарахованих процентів на вклад згідно договору № 388200..
16 квітня 2015 року банківський вклад 53 000 грн та проценти у розмірі 307,20 грн були перераховані банком на поточний рахунок вкладника № 26255001121935, що підтверджується випискою з рахунку клієнта. З урахуванням залишку коштів на рахунку позивача сума невиплаченого депозиту становить 53 307,84 грн.
Заявою від 29 квітня 2015 року позивач звернувся з вимогою повернути депозитний вклад і нараховані проценти на вклад згідно договору № 360300.
29 квітня 2015 року банківський вклад 5376,00 грн та проценти у розмірі 83,50 грн були перераховані банком на поточний рахунок вкладника № 26255001121935, що підтверджується випискою з рахунку клієнта.
Як вбачається з виписки з особового рахунку клієнта № 121935-2015/0505 позивачу повернуто 20.04.15 року - 2000 грн, 23.04.15 року - 1000 грн, 27.04.15 р - 1000 грн, 29.04.15 р -1080 грн, 05.05.15 - 1000 грн, 07.05.15 р - 1000 грн, 12.05.15 р -1000 грн, 13.05.15 р -1000 грн, 18.05.15 р - - 1000 грн, 20.05.15 р -1000 грн, 25.05.15 р -2000 грн, 27.05.15 р -1000 грн, 01.06.15 р - 1000 грн, 03.06.15 - 1000 грн, 04.06.15 - 5000 грн, 05.06.15 - 5000 грн, 08.06.15 - 3000 грн, 10.06. - 1000 грн, 17.06.15 - 3000 грн, 18.06.- 3000 грн, 19.06 -3000 грн. Станом на 19.06.2015 року залишок по договору № 360300 - 5459,34 грн,по договору № 388200 - 14 229,50 грн.
Остаточно сума вкладу була повернута Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 10 серпня 2015 року, що підтверджується заявою на видачу готівки № 85 на суму 19 685,61
Тобто з вини відповідача позивач не мав можливості в день закінчення строку договору отримати свої кошти з банківського рахунку.
Відповідно до змісту ст. ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-140 цс 13 від 25 грудня 2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Неповернення банком грошових коштів з поточного рахунку позивача суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Конституції України.
Таким чином суд вважає, що відмову банку виплатити позивачу депозити у строк їх закінчення слід визнати неправомірною.
Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За таких обставин суд вважає, що обмеживши позивача у праві отримати свої кошти після закінчення строку дії договору банк порушив свої грошові зобов'язання.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 р. № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2015 р. № 121 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», згідно з яким з 24.06.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» запроваджено строком на 3 місяці з 24.06.2015 р. по 23.09.2015 р. включно.
У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Оскільки за договором № 388200 строк виконання закінчився 16.04.2015 року, а по договору № 360300 - 29.04.2015 року, банк на повернення коштів позивачу останній платіж здійснив 19.06.2015 року, тому суд вважає, що інфляційні втрати та 3% річних слід обраховувати з 17.04.2015 року та з 30.04.2015 року відповдіно по 19.06.2015 року. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Таким чином інфляційні втрати по дговору № 388200 за період з 17.04. по 19.06. становлять Х х 100,1 : 100 - Х ( Х - сума боргу, 100,1 умовний індекс інфляції) становить 39 229,84 х 1,022 : 100 - 39 229,84 грн = 863,05 грн + 14229,50 х 1,004 : 100 - 14229,50 = 56,92 грн, а всього 919,97 грн.
По договору № 360300 інфляційні втрати за період з 30.04. по 19.06 становлять 5455,34 х 1,022 : 100 - 5455,39 = 120,02 грн + 5455,39 х 1,004 : 100 - 5455,34 = 21,82, а всього 141,84 грн. Загальна сума інфляційних втрат становить 1061,81 грн.
Відповідач прострочив виконання зобов»язання по договору № 388200 на 93 дні (13+ 30 + 31+ 19), по договору № 360300 - 81 день.
Таким чином сума 3% річних від суми боргу становить (53 307 - 14 229,50) : 365 х 3 х 93 : 100 = 225,49 грн. По договору № 360300 - 5455,34 : 365 х 3 х 81 : 100 = 142,32 грн.
Виходяи із правил ст.. 11 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних в розмірі 321,04 грн.
У відповідності до ст.. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
На підставі викладеного керуючись ст.. 509, 526, 599, 625, 631, 1058, 1060, 1061, 1074, ЦК України, ст.. 41 Конституції України, ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», 213-215 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову ПАТ КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» виплатити ОСОБА_1 16.04.2015 року в повному обсязі готівкою вклад та нараховані відсотки «Ініціативне десятиріччя» згідно договору банківського вкладу № 388200 від 05.02.2015 року і додаткового договору від 10.02.2015 року - неправомірною.
Визнати відмову ПАТ КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» виплатити ОСОБА_1 29.04.2015 року в повному обсязі готівкою вклад та нараховані відсотки «Партнерський депозитний» згідно договору банківського вкладу № 360300 від 31.10.2015 року - неправомірною.
Стягнути з ПАТ КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» на користь ОСОБА_1 3% річних за порушення грошового зобов»язання в сумі 321,04 грн та 1061,81 грн інфляційних втрат.
Стягнути з ПАТ КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д