ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.10.2015Справа №910/21381/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 20 427,08 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Сільченко О.А. представник за довіреністю № 8071 від 03.09.15.
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 20 427,08 грн., а саме: 17 349,52 грн. заборгованості за овердрафтом, 2 742,89 грн. прострочених процентів за користування овердрафтом, 231,33 грн. нарахованих процентів за користування овердрафтом, 103,34 грн. пені.
Пред'явлені позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № НОМЕР_2 про надання овердрафту від 12.08.14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.15. порушено провадження у справі № 910/21381/15 та призначено її до розгляду на 15.09.15.
За результатами судового засідання 15.09.15., в зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних ухвалою суду документів, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 15.10.15., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.
В судовому засіданні 15.10.15. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 15.10.15. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду) відповідачу наявні в матеріалах справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/21381/15.
В судовому засіданні 15.10.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.08.14. між позивачем (далі - Банк) та відповідачем (далі - Позичальник) було укладено Договір № НОМЕР_2 про надання овердрафту (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1) банк зобов'язався надати Позичальнику овердрафт - грошові кошти в національній валюті для опти розрахункових документів в разі недостатності коштів на поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених Договором, а Позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Строк дії договору сторонами погоджено п. 10.1 з дня підписання (12.08.14.) і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1 максимальний ліміт заборгованості по овердрафту встановлюється в розмірі 20 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2.
Пунктом 2.2 Договору встановлено процентну ставку в розмірі 28% річних.
Датою остаточного повернення овердрафту є 11.08.15. (п. 2.4 Договору).
Згідно з п. 3.2 Договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом «факт/360» за ставкою, вказаною в п. 2.2 Договору з урахуванням строку користування овердрафтом з моменту надання овердрафту: до терміну, вказаному в п. 2.4 Договору; до дати звернення Банку із заявою до суду з вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за Договором платежів. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.
Спір у справі виник в зв'язку невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтування своєї правової позиції в справі не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На момент звернення позивача з даним позовом до суду його вимоги полягають у поверненні відповідачем заборгованості за овердрафтом, процентів за користування овердрафтом та пені.
Положеннями п. 4.7, п. 4.8 Договору сторони погодили, що Банк, у випадках, передбачених п. 2.10 Договору (зокрема, невиконання Позичальником своїх зобов'язань, передбачених Договором) вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів комісій та інших, належних до сплати платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Повідомленням-вимогою № 21/04/15-49 від 21.04.15. позивач звернувся до відповідача (направлена 24.04.15.) з вимогою сплатити наявну заборгованість.
Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Договором (п. 4.8).
Оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений строк їх не повернув, порушив зобов'язання зі сплати процентів, та відповіді на направлену банком вимогу не надав, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.
За наявними матеріалами справи судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17 349,52 грн. заборгованості за овердрафтом, 2 974,22 грн. процентів за користування овердрафтом, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Згідно п. 2.6, п. 6.1 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.
Положеннями Господарського кодексу України унормовано поняття штрафних санкцій. Так, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором є порушенням вимог Договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені, яка становить 103,34 грн. відповідно визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, б. 78; ідентифікаційний код 09807862) 17 349 (сімнадцять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 52 коп. заборгованості за овердрафтом, 2 974 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 22 коп. процентів за користування овердрафтом, 103 (сто три) грн. 34 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.10.15.
Суддя Т.М. Ващенко