Рішення від 13.10.2015 по справі 910/19586/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа № 910/19586/15

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТИЦІЯ»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНА»

про стягнення 25 004 049, 73 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Лінніченко І.В. за довіреністю № 361 від 21.06.2010 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТИЦІЯ» (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНА» (далі - відповідач-3) про:

- стягнення солідарно з відповідачів 20 475 059, 73 грн., а саме: 16 715 400, 00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 752 985, 57 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 77 774, 37 грн. поточної заборгованості по процентах, 2 580 750, 58 грн. простроченої заборгованості по процентах, 61 642, 17 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 286 507, 04 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

- стягнення з відповідача-1 2 219 450, 00 грн. штрафу за Договором застави (обладнання) від 22.10.2012 р.; 817 550, 00 грн. штрафу за Договором застави (товарів в обороті) від 22.10.2012 р.; 639 640, 00 грн. штрафу за Договором іпотеки від 22.10.2012 р.; 800 700, 00 грн. штрафу за Договором застави № 5 (обладнання) від 16.11.2012 р.; 51 650, 00 грн. штрафу за Договором застави № 7 (обладнання) від 29.05.2013 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем-1 кредитного договору позивач відкрив відповідачу-1 невідновлювальну кредитну лінію. В забезпечення зобов'язань відповідача-1 були укладені договори поруки з відповідачем-2 та відповідачем-3, а також 3 договори застави та 1 договір іпотеки з відповідачем-1. Оскільки відповідач-1 порушив умови кредитного договору, позивач звернувся до відповідачів з вимогою про повернення боргу, яка виконана не була. Враховуючи зазначене, а також, оскільки відповідач-1 за договорами застави та іпотеки не застрахував предмети застави та іпотеки, позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів боргу за кредитним договором (основний борг, проценти, пеня), а також з відповідача-1 штрафів за порушення зобов'язань зі страхування предметів застави та іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. порушено провадження у справі № 910/19586/15, її розгляд призначено на 08.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.09.2015 р.

В судовому засіданні 29.09.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представники відповідачів в судове засідання 29.09.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, представником позивача в судовому засіданні 29.09.2015 р. було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/19586/15 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2015 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.10.2015 р.

Представники відповідачів в судове засідання 13.10.2015 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Так, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Від представника позивача в судовому засіданні надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 13.10.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 р. між позивачем (банк) та відповідачем-1 (позичальник) було укладено Кредитний договір № 2063/5-Ю (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 19 400 000, 00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3. цього договору, в розмірі 23, 0 % річних.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору було визначено, що кредитна лінія відкривається з 22.10.2012 р. по 20.10.2017 р.

Погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 3739703209826.980 в АБ «Укргазбанк», код банку 320478, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку 1 до цього договору (п. 3.2. Кредитного договору).

Згідно з п. 3.3. Кредитного договору було передбачено, що проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.

Пунктом 6.3. Кредитного договору було передбачено, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

До Кредитного договору позивача та відповідач-1 укладали додаткові угоди, якими, зокрема, змінювали Графік зменшення ліміту кредитування та умови щодо забезпечення зобов'язань позичальника.

22.10.2012 р. між позивачем (кредитор), відповідачем-1 (позичальник) та відповідачем-2 (поручитель) було укладено Договір поруки № 2063/5-Ю/2, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору № 2063/5-Ю від 22.10.2012 р.

За змістом п. п. 1.2., 1.3. Договору поруки № 2063/5-Ю/2 було визначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за Договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки № 2063/5-Ю/2 він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за Договором.

Також, 22.10.2012 р. між позивачем (кредитор), відповідачем-1 (позичальник) та відповідачем-3 (поручитель) було укладено Договір поруки № 2063/5-Ю/1, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору № 2063/5-Ю від 22.10.2012 р.

За змістом п. п. 1.2., 1.3. Договору поруки № 2063/5-Ю/1 було визначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за Договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки № 2063/5-Ю/1 він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за Договором.

Окрім того, в забезпечення вимог позивача за Кредитним договором: 22.10.2012 р. між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем-1 (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованого в реєстрі за № 6899; 22.10.2012 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) було укладено Договір застави (обладнання); 22.10.2012 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) було укладено Договір застави (товарів в обороті); 19.11.2012 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) було укладено Договір застави № 5 (обладнання); 29.05.2013 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) було укладено Договір застави № 7.

Відповідно до п. 3.3.6. вказаного Договору іпотеки відповідач-1 мав на період дії цього договору застрахувати предмет іпотеки за власний рахунок у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку та виконувати всі умови кредитного та цього договору при здійсненні страхування.

При цьому, пунктом 4.2. вказаного Договору іпотеки було визначено, що за кожен факт невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.6. договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки.

Також, відповідно до п. 3.3.12. вищевказаних договорів застави відповідач-1 мав одночасно з їх укладанням здійснити страхування предмету застави за власний рахунок у акредитованій заставодержателем страховій компанії та виконувати всі умови кредитного та цього договору при здійсненні страхування.

При цьому, п. 4.2. вказаних договорів застави було визначено, що за кожен факт невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.12. договорів заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета застави.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем-1, внаслідок неналежного виконання останнім взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань, за ним станом на 07.04.2015 р. утворився борг в загальній сумі: 20 475 059, 73 грн., а саме: 16 715 400, 00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 752 985, 57 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 77 774, 37 грн. поточної заборгованості по процентах, 2 580 750, 58 грн. простроченої заборгованості по процентах, 61 642, 17 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 286 507, 04 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, всього: 17 468 385, 57 грн. заборгованості за кредитом, 2 658 524, 95 грн. заборгованості по процентах, 348 149, 21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем-1 зобов'язань зі страхування предметів іпотеки та застави за укладеними з позивачем договорами, останній нарахував йому штрафи: 2 219 450, 00 грн. за Договором застави (обладнання) від 22.10.2012 р.; 817 550, 00 грн. за Договором застави (товарів в обороті) від 22.10.2012 р.; 639 640, 00 грн. за Договором іпотеки від 22.10.2012 р.; 800 700, 00 грн. за Договором застави № 5 (обладнання) від 16.11.2012 р.; 51 650, 00 грн. за Договором застави № 7 (обладнання) від 29.05.2013 р.

Відповідно до пояснень позивача, не спростованих відповідачами, 18.12.2014 р. позивач звернувся до них з претензією щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, проте вона була залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Під час провадження у справі, враховуючи те, що місцемзнаходження відповідача-1 є смт. Новоамвросіївське Донецької області, на виконання п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», суд розміщував інформацію про час і місце судових засідань у даній справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.

Однак, відповідачі в цілому правом на подання відзиву й участі їх представника в розгляді справи не скористались, проти позову не заперечили, доказів погашення боргу та його контррозрахунку не представили.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між позивачем та відповідачем-1 договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимоги позивача полягають у достроковому поверненні кредиту та сплаті боргу щодо нарахованих процентів.

Розглядаючи питання щодо дострокового повернення кредиту у зв'язку з простроченням позичальником свого обов'язку щодо повернення позики, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати, зокрема, дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У такому разі, дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань, а свідчить лише про зміну умов договору в частині строку його виконання та відповідає способу захисту порушеного матеріального права.

Отже, з урахуванням умов Кредитного договору та встановлених обставин справи слід вважати термін повернення кредиту та сплати процентів на дату звернення позивача до суду у повному обсязі таким, що настав, а заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, - обґрунтованими.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів, а також штрафів за порушення зобов'язань зі страхування предметів іпотеки та застави, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Поняттю «пеня» дано визначення ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору, договорів іпотеки та застави нараховано відповідачу-1: 61 642, 17 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 286 507, 04 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2 219 450, 00 грн. штрафу за Договором застави (обладнання) від 22.10.2012 р.; 817 550, 00 грн. штрафу за Договором застави (товарів в обороті) від 22.10.2012 р.; 639 640, 00 грн. штрафу за Договором іпотеки від 22.10.2012 р.; 800 700, 00 грн. штрафу за Договором застави № 5 (обладнання) від 16.11.2012 р.; 51 650, 00 грн. штрафу за Договором застави № 7 (обладнання) від 29.05.2013 р., розрахунок яких є вірним.

У свою чергу, оскільки відповідачі 2 та 3 виступили поручителями відповідача-1 за Кредитним договором, з них має бути стягнуто солідарно: 17 468 385, 57 грн. заборгованості за кредитом, 2 658 524, 95 грн. заборгованості по процентах, 348 149, 21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

Так, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За приписами ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку, як зазначалось вище, за умовами договорів поруки їх сторони погодили, що у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, поручителі та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач-1 неналежним чином виконував взяті на себе за Кредитним договором обов'язки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зазначеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених до них позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (87333, Донецька область, Амвросіївський район, селище міського типу Новоамвросіївське, вулиця 12 Грудня, будинок 16; код ЄДРПОУ 31623469), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТИЦІЯ» (01103, місто Київ, Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 35482317), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНА» (01103, місто Київ, Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 37814495) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 17 468 385 (сімнадцять мільйонів чотириста шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 57 коп. заборгованості за кредитом, 2 658 524 (два мільйони шістсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 95 коп. заборгованості по процентах, 348 149 (триста сорок вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 21 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (87333, Донецька область, Амвросіївський район, селище міського типу Новоамвросіївське, вулиця 12 Грудня, будинок 16; код ЄДРПОУ 31623469) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 2 219 450 (два мільйони двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу за Договором застави (обладнання) від 22.10.2012 р.; 817 550 (вісімсот сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу за Договором застави (товарів в обороті) від 22.10.2012 р.; 639 640 (шістсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. штрафу за Договором іпотеки від 22.10.2012 р.; 800 700 (вісімсот тисяч сімсот) грн. 00 коп. штрафу за Договором застави № 5 (обладнання) від 16.11.2012 р.; 51 650 (п'ятдесят одну тисячу шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу за Договором застави № 7 (обладнання) від 29.05.2013 р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (87333, Донецька область, Амвросіївський район, селище міського типу Новоамвросіївське, вулиця 12 Грудня, будинок 16; код ЄДРПОУ 31623469) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 33 184 (тридцять три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТИЦІЯ» (01103, місто Київ, Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 35482317) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 19 947 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНА» (01103, місто Київ, Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 37814495) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 19 947 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

7. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя В.С. Ломака

Попередній документ
52626655
Наступний документ
52626657
Інформація про рішення:
№ рішення: 52626656
№ справи: 910/19586/15
Дата рішення: 13.10.2015
Дата публікації: 27.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: