ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.10.2015Справа № 910/18973/15
За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ -ІНВЕСТ"
про стягнення 7 667 267,17 грн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ -ІНВЕСТ"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)"
про стягнення 6 795 865,58 грн. збитків
Суддя Селівон А.М.
Представники сторін:
Від позивача (за первісним позовом): Заміховський М.М. - представник, довіреність №02/09/2015 від 02.09.2015; Романченко С.І. - представник, довіреність №7/2015 від 02.09.2015
Від відповідача (за первісним позовом): Коваленко Н.В. - представник, довіреність б/н від 09.09.2015, Менюк С.А. - представник, довіреність б/н від 31.12.2014
Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (Україна)" про стягнення 7 667 267,17 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 73080,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві б/н від 22.07.2015 посилається на неналежне виконання ТОВ "РМ-Інвест" своїх зобов'язань згідно укладеного між сторонами Договору № 040114 в галузі транспортно - експедиторського обслуговування від 30.01.2014 в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з транспортно - експедиторського обслуговування вантажів, а саме вартості морського перевезення вантажу за маршрутом Лонг-Біч (США) - порт Констанца (Румунія) (фрахту), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5 358 644,74 грн., а також понесені позивачем додаткові витрати в сумі 869 488,13 грн. у зв'язку з оплатою наднормативного використання контейнерної тари (детеншн) та оплатою простою автомобільних платформ (шассі) в сумі 1 439 134,30 грн., які заявлені позивачем до вішкодування з боку відповідача як замовника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.15 суддею Селівоном А.М. прийнято вказану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18973/15, розгляд справи призначено на 09.09.2015.
31.08.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява б/н від 31.08.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТКА (Україна)" (позивач за первісним позовом) про стягнення 6 795 865,58 грн. збитків, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) посилається на те, що неналежне виконання ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТКА (Україна)" своїх обов'язків експедитора в частині дотримання строків доставки товару за укладеним між сторонами Договором № 040114 в галузі транспортно - експедиторського обслуговування від 30.01.2014 призвело до нарахування штрафних санкцій з боку контрагента - покупця позивача за зустрічним позовом - компанії АТЕМ USA LLC (США, Каліфорнія) в сумі 322 525 дол. США та стягнення вказаної суми з відповідача рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/9015/15 від 03.06.2015, внаслідок чого ТОВ "РМ - Інвест" зазнало збитків у вказаній сумі, які підлягають стягненню з ТОВ "ДХЛ -ЛОГІСТКА (Україна)".
Ухвалою суду від 09.09.2015 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТКА (Україна)" (позивач за первісним позовом) про стягнення 6 795 865,58 грн. збитків прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 910/18973/15.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2015 розгляд справи відкладено на 07.10.2015.
Судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника позивача (за первісним позовом) надійшла заява б/н від 05.10.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, відкритих ТОВ "РМ-Інвест" в межах ціни позову у розмірі 7 639 000,00 грн., та накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, належне ТОВ "РМ-Інвест", в межах ціни позову у розмірі 7 639 000,00 грн..
Заява б/н від 05.10.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову долучена судом до матеріалів справи.
07.10.2015 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.10.2015.
У судове засідання 16.10.2015 з'явилися уповноважені представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
За клопотанням представника відповідача (за первісним позовом) фіксування судового процесу по розгляду даної справи здійснено за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 81-1 ГПК України.
Судом повідомлено, що до початку судового засідання 16.10.2015 через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника відповідача (за первісним позовом) надійшли додаткові пояснення щодо заяви про забезпечення позову б/н від 15.10.2015 та додаткові пояснення б/н від 15.10.2015.
Додаткові пояснення щодо заяви про забезпечення позову б/н від 15.10.2015 та додаткові пояснення б/н від 15.10.2015 судом долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання по долучення документів до матеріалів справи б/н від 15.10.2015, яке судом долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні представники позивача (за первісним позовом) підтримали заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні представники відповідача (за первісним позовом) заперечили проти задоволення заяви про забезпечення позову з підстав її необґрунтованості.
Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на факт існування непогашеного вексельного зобов'язання у розмірі 150 000 000,00 грн., вчинення дій щодо організації та створення передумов для продажу належного ТОВ "РМ-Інвест" нерухомого майна, існування невиконаних безспірних грошових зобов'язань перед контрагентами, визнаних відповідними рішеннями господарських судів, а також наявність оспорюваного податкового зобов'язання у розмірі 80 546 425,00 грн., що може, у свою чергу, призвести до миттєвого погіршення фінансового становища відповідача та зробити неможливим виконання ним будь-яких грошових зобов'язань. Крім того, як зазначає позивач, відповідачем не вживаються жодні дії щодо врегулювання ситуації та погашення існуючої заборгованості.
Вищевикладене, на думку позивача, дає підстави вважати, що відповідач намагається чи намагатиметься в майбутньому відчужити належне йому майно або грошові кошти, що, в свою чергу, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
В додаткових поясненнях щодо заяви про забезпечення позову відповідач (за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на її необґрунтованість та недоведеність, а також зазначив, зокрема, що дані показників отриманого доходу та прибутку згідно податкової декларації з податку прибуток товариства за 2014 р., які перевищують суму заявленого первісного позову, свідчать про достатню платоспроможність ТОВ "РМ-Інвест". Крім того відповідач (за первісним позовом) заперечив розміщення відповідачем в Інтернет - мережі оголошень щодо продажу нерухомого майна та зауважив про відсутність негативного впливу наявності судових рішень у справах за участю ТОВ "РМ-Інвест" на фінансову діяльність товариства.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - Постанова № 16) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 3 Постанови № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
На підставі викладеного суд зауважує, що тягар доказування того, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути чи зменшитись за кількістю, покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову та підлягає доказуванню на загальних підставах в порядку приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Втім, викладені у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову обставини мотивовано лише припущеннями позивача.
Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до п.п. 7.1., 7.2 Постанови № 16 у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
Тобто, згідно аналізу вказаних норм Постанови №16 суд зазначає, що у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладення арешту на кошти. Арешт на майно можливо застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів є неможливим.
Суд зазначає, що предметом первісного позову, в забезпечення якого позивачем (за первісним позовом) подано вищезазначену заяву, є стягнення з ТОВ "РМ-Інвест" 7 667 267,17 грн., в т.ч. 5 358 644,74 грн. вартості морського перевезення вантажу за маршрутом Лонг-Біч (США) - порт Констанца (Румунія) (фрахту), додаткових витрат в сумі 869 488,13 грн. у зв'язку з оплатою наднормативного використання контейнерної тари (детеншн) та оплатою простою автомобільних платформ (шассі) в сумі 1 439 134,30 грн..
При цьому зважаючи на той факт, що згідно наданої відповідачем (за зустрічним позовом) копії податкової декларації ТОВ "РМ-Інвест" з податку на прибуток за 2014 р. у відповідача за результатам фінансового 2014 р. обліковуються доходи в сумі 752 840 289,00 грн., в т.ч. 722 667 690,00 грн. доходи від операційної діяльності (від реалізації товарів (робіт, послуг), що значно перевищує суму, заявлену до стягнення ТОВ "ДХЛ Логістика (Україна)", що в свою чергу спростовує посилання позивача (за первісним позовом) на неплатоспроможність ТОВ "РМ-Інвест" та неможливість забезпечення виконання рішення у суду у даній справі в разі необхідності.
Окрім того, судом не приймаються до уваги посилання позивача (за первісним позовом) на наявність публікацій в Інтернет-ресурсах, які містять оголошення про реалізацію належного ТОВ "РМ-Інвест" нерухомого майна, як на докази, що свідчать про здійснення відповідачем дій, направлених на зменшення обсягу свого майна, з огляду на відсутність доказів розміщення вказаних оголошень саме ТОВ "РМ-Інвест" та наявність заперечень вказаних фактів та намірів з боку відповідача (за первісним позовом).
Отже, посилання позивача (за первісним позовом) на несприятливий фінансовий стан товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Станом на день розгляду заяви в суді відповідач (за первісним позовом) - ТОВ «РМ-Інвест» є підприємством, яке веде активну господарську діяльність, отримує прибуток, володіє обіговими коштами та активами, що спростовує його фінансову неплатоспроможність, а здійснення позовної роботи та захист інтересів юридичної особи в судових органах, зокрема, наявність спорів щодо оскарження податкових зобов'язань та судових рішень про стягнення з ТОВ "РМ-Інвест" заборгованостей на користь контрагентів, є складовою звичайної господарської діяльності товариства та не розцінюється судом в якості доказів наявності ризиків неналежного виконання судового рішення або неможливості виконання останнього.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем (за первісним позовом) не було надано достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві про забезпечення позову фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних видів забезпечення позову, а також не обґрунтовано застосування обраного способу забезпечення, в тому числі щодо арешту рухомого та нерухомого майна, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та їх фінансовий стан, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача (за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" про вжиття заходів до забезпечення позову.
Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 16.10.15 р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та підтримав заперечення проти зустрічного позову, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Представник відповідача (за первісним позовом) заперечив проти позовних вимог, викладених у позовній заяві та підтримав зустрічний позовних позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії складних, а тому підлягає колегіальному розгляду у складі трьох суддів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 05.10.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" про забезпечення позову.
2. Розгляд справи № 910/18973/15 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ -ІНВЕСТ" про стягнення 7 667 267,17 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ -ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" про стягнення 6 795 865,58 грн. збитків здійснити колегіально у складі трьох суддів.
Суддя А.М. Селівон