13 жовтня 2015 рокусправа № 2а-1905/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод», Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ПАТ «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001362301/0 від 14.07.2009 року, №0001362301/1 від 11.09.2009 року, №0001362301/2 від 23.11.2009 року
В обґрунтування позовних вимог посилається на правомірність віднесення у звітному періоді до складу валових витрат, витрат пов'язаних з придбанням сировини, яка в подальшому була використана в його господарській діяльності. Зазначає що податковим органом не враховано витрати підприємства по утриманню, експлуатації та забезпеченню основної діяльності дитячого оздоровчого табору, бази відпочинку, туристичної бази та медично-санітарної частини, не враховано витрати на вартість відвантажених товарів при отриманні від покупця таких товарів згоди про визнання раніше надісланої йому претензії, а також не враховано завищення валових доходів при відображені курсових різниць. Вказує про помилковість нарахування штрафних санкцій у розмірі 89 відсотків від суми донарахованого зобов'язання.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську № 0001362301/0 від 14.07.2009 р., № 0001362301/1 від 11.09.2009 року, № 0001362301/2 від 23.11.2009 року, № 000242301/3 від 05.02.2010 року на суму основного платежу - 26804702,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 23894849,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ПАТ «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просило скасувати постанову в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову якою задовольнити його вимоги в повному обсязі. Зазначає, що виходячи з висновків проведеної судово-економічної експертизи № 2133/2134-12 підприємство має право зменшити зобов'язання з податку на прибуток за період 2008 рік - 1 квартал 2009 року на суму 11466026 грн., що не було взято судом до уваги під час розгляду справи.
Дніпродзержинська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, та третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів також подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники кожної із сторін підтримали вимоги своїх апеляційних скарг з викладених у них підстав.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем з 15.05.2009 року по 25.06.2009 року проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.
За результатами перевірки складено акт №3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11, п.5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого:
- завищено податок на прибуток за І квартал 2008р. на суму 9275050,00 грн. та за І квартал 2009 на суму 28540,00 грн.;
- занижено податок на прибуток за І півріччя 2008р. на суму 12362622,00 грн., за 9 місяців 2008р. на суму 13656043,00 грн. та за 2008 рік на суму 27701299,00 грн.
Так, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. встановлено його завищення за І квартал 2009р. на 5005095,00 грн.
Перевіркою повноти валових витрат за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. встановлено наступне:
- заниження валових витрат у І кварталі 2008р. на суму 37100199,00 грн.;
- завищення валових витрат за І півріччя 2008р. на суму 49450489,00 грн. (зокрема ІІ квартал 2008р. - 86550688,00 грн.);
- завищення валових витрат за 9 місяців 2008р. на суму 54624173,00 грн. (зокрема ІІІ квартал 2008р. - 5173684,00 грн.);
- завищення валових витрат за 2008р. на суму 110805195,00 грн. грн. (зокрема 4 квартал 2008р. - 56181022,00 грн.);
- завищення валових витрат за І квартал 2009р. на суму 4890935,00 грн.
При цьому податковий орган виходив з того, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 63452682,58 грн., у тому числі:
- ІІІ квартал 2008р. - 5479738,57 грн.;
- 2008 рік - 63423641,53 грн.;
- І квартал 2009р. - 29401,05 грн.
Згідно наданих до перевірки журналів «Головна книга» за період 2008 рік та І квартал 2009 року, журналів ордерів №6,10,10/1 та доданих до них первинних документів (ВМД, рахунків на відпуск власної продукції, актів прийому - передачі продукції покупцям, тощо) встановлено реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції і як наслідок отримання збиткових операцій на загальну суму 72684405,77 грн.
В порушення пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11, п.5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством необґрунтовано завищено валові витрати за рахунок невірного визначення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з урахуванням передплат, зокрема по періодам (наростаючим підсумком):
- І півріччя 2008р. - 49450488,76 грн.;
- 9 місяців 2008р. - 49144433,62 грн.;
- 2008р. - 47381553,40 грн.;
- І квартал 2009р. - 4861533,70 грн.,
та занижено валові витрати за рахунок невірного визначення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з урахуванням переплат у І кварталі 2008р. - 37100199,21 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 14.07.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001362301/0, в якому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі за основним платежем на суму 27701299,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24762906,00 грн.
За результати адміністративного оскарження ДПІ у м. Дніпродзержинську прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009р. №0001362301/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі за основним платежем на суму 27701299,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24762906,00 грн.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області від 18.11.2009р. податкове повідомлення-рішення №0001362301/0 від 14.07.2009 року (№0001362301/1 від 11.09.2009р.), залишено без змін, а скаргу без задоволення, у зв'язку з чим 23.11.2009р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001362301/2, в якому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі за основним платежем на суму 27701299,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24762906,00 грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою №14522 від 22.11.2009р. та доповненнями №14-523 від 01.12.2009р.
Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 26.01.2010р. внесені зміни у рішення ДПА у Дніпропетровській області від 18.11.2009р., згідно якого адміністрація скасовує податкове повідомлення-рішення №0001362301/0 від 14.07.2009 року (№0001362301/1 від 11.09.2009р.) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28540,00 грн.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 27.01.2010р. залишає без змін податкове повідомлення-рішення №0001362301/0 від 14.07.2009 року (№0001362301/1 від 11.09.2009р.), з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 18.11.2009р., прийнятого за результатами розгляду скарги, із змінами від 26.01.2010р. №1519/10/25-008, а скаргу без змін.
У зв'язку з чим, 05.02.2010р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001362301/3, в якому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі за основним платежем на суму 27672759,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24762906,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення рішення є предметом оскарження в судовому порядку.
Сума основного платежу за оскарженими податковими повідомленнями - рішеннями в розмірі 27701299,00 грн. (110805195,00 грн. х 25%) розрахована контролюючим органом за даними перевірки, внаслідок завищених валових витрат на загальну суму 110805195,00 грн., в тому числі за І півріччя 2008р. на суму 49450489,00 грн., за ІІІ квартал 2008р. на суму 5173684,00 грн. та за 4 квартал 2008р. на суму 56181022,00 грн.
Завищених валових витрат за ІІІ квартал 2008р. на суму 5173684,00 грн. та за 4 квартал 2008р. на суму 56181022,00 грн., встановлено за рахунок віднесення до складу валових витрат, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, а завищених валових витрат за І півріччя 2008р. на суму 49450489,00 грн., встановлено за рахунок невірного визначення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з урахуванням передплат.
В подальшому, за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, останні скасовані в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток в сумі 28540,00 грн. (25% х (5005095,00 грн. завищення скоригованого валового доходу за І квартал 2009р. - завищення валових витрат за 2009р. на суму 4890935,00 грн.), у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням №0001362301/3 визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі за основним платежем на суму 27672759,00 грн.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
За висновками Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №2133/2134-12 комісійної судово-економічної експертизи від 23.01.2014р по вказаній справі призначеної за ухвалою суду та письмових пояснень від 24.04.2015р. експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено наступне.
Висновки акту ДПІ у м. Дніпродзержинську №3142/40/23-206/0533085 від 03.07.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.» щодо заниження податку на прибуток підприємства за період 2008р. - 1 кв.2009р. на суму 15863261,00 грн. у зв'язку з продажем готової продукції за цінами нижчими за собівартість, документально не підтверджується.
Експертизою було встановлено наступне:
- в акті перевірки не встановлено порушень щодо оформлення первинними документами господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які використані в господарській діяльності підприємства для виробництва продукції та відображені по рахунку 901 «Собівартість реалізованої продукції»;
- в акті не встановлено порушень щодо оформлення первинними документами господарських операцій з продажу готової продукції, які відображені по рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;
- в акті перевірки відсутні данні про визнання судом недійсними документів ВАТ «ДКХЗ» щодо реалізації готової продукції (договорів або первинних документів);
- визнання фінансового результату (прибутку/збитку) від окремої господарської операції без врахування загального обсягу господарських операцій (всієї господарської діяльності), а також розрахунок долі матеріальної складової витрат, для визначення правомірності включення відповідних сум до валових по придбанню товарів (робіт, послуг), податковим законодавством та законодавчо встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку не передбачено;
- завищення ВАТ «ДКХЗ» суми валових витрат встановлене в акті перевірки у сумі 63452682,58 грн. в т.ч.:
- 3 квартал 2008р. - 5479738,57 грн.;
- 2008 рік - 63423641,53 грн.;
- 1 кв. 2009р. - 29401,05 грн. документально не підтверджується.
За таких обставин судом першої інстанції вірно спростовано висновки перевірки щодо завищення витрат за ІІІ квартал 2008р. на суму 5173684,00 грн. та за 4 квартал 2008р. на суму 56181022,00 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими ніж виробнича собівартість виготовленої продукції.
Крім того відповідно до ч.1ст.3 Господарського кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом у розумінні ст. 42 Господарського кодексу України.
Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству (ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України).
З огляду на викладене, поняття «господарська діяльність», як сукупність господарських операцій, має певні ознаки, в тому числі, наявність економічного (фінансового) результату, цінової визначеності та спрямованості на отримання доходу.
Фінансовий результат, як кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства, може виражатись у формі прибутку або збитку.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що поняття «господарська діяльність» не включає такої обов'язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності та вказувати в цілому на збитковий характер господарської діяльності підприємця, що діє на власний ризик.
Крім того, законодавець не встановлював прямої залежності формування валових витрат відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких позивач отримав прибуток, а також не встановлював імперативного припису коригування валових витрат при продажу товарів за ціною, нижчою від розміру собівартості.
Відповідно до висновку зазначеної вище експертизи не надається за можливе документально підтвердити чи спростувати висновки акту ДПІ у м. Дніпродзержинську №3142/40/23-206/0533085 від 03.07.2009р. , в частині заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 11809498,00 грн. за 2008р. та за 1 кв. 2009р. за рахунок невірного включення до складу валових доходів і валових витрат попередніх оплат.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що підприємство має право на включення до складу валових витрат, витрат на придбання товарів, робіт та послуг по даті списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).
Підприємство має право на включення до складу валових доходів, за правилом першої події - даті зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).
За даними розшифровок валових доходів та валових витрат підприємства ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» за 2008 - 1 кв. 2009 р. не надається за можливе перевірити та встановити період включення (подію, що сталася раніше) та суми включених попередніх оплат отриманих та виданих.
Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон 2181, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Позивач обґрунтовує помилковість нарахування податковим органом податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, зокрема тим, що в ході перевірки податковим органом не враховані надані підприємством документи та не відображено у акті перевірки фактичні дані бухгалтерського та податкового обліку по наступним зобов'язанням:
- збільшення витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності дитячого оздоровчого табору, бази відпочинку, туристичної бази та медико-санітарної частини в розмірі 6553391,21 грн.;
- збільшення валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів при отриманні від покупця таких товарів (ТОВ «ТД Євраз Ресурс Україна») згоди про визнання раніше надісланої йому претензії на суму 30914235,14 грн.;
- завищення валових доходів (рядок 01.6 декларації) на суму 12156560,41 грн. при відображенні курсових різниць.
Висновком експертизи встановлено:
- у результаті дослідження документально підтверджуються валові витрати в сумі 4306105,18 грн. по утриманню, експлуатації та забезпеченню основної діяльності дитячого оздоровчого табору, бази відпочинку, туристичної бази та медико-санітарної частини об'єктами, які частково включені ВАТ «ДКХЗ» по рядку 04.13 Декларації на прибуток за 2006 рік (за період з 1 липня по 31 грудня 2006р.), за 2007р., за 2008р., за 2009р. (за період з 1 січня по 31 березня 2009р.) у загальній сумі 1512798,00 грн. Витрати по утриманню, експлуатації та забезпеченню основної діяльності дитячого оздоровчого табору, бази відпочинку, туристичної бази та медико-санітарної частини в сумі - 2793306,74 грн. не було включено до рядку 04.13 Декларації на прибуток за 2006 рік (за період з 1 липня по 31 грудня 2006р.), за 2007р., за 2008р., за 2009р. (за період з 1 січня по 31 березня 2009р.).
- у результаті дослідження облікових регістрів ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а також первинних документів за період квітень-грудень 2008р., експертами встановлено, що право на збільшення ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008р. у результаті врегулювання сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості, вказаної у претензії до ТОВ «Торговий Дім «Євраз Ресурс» від 22.12.2008р., виникає по заборгованості за відвантажену коксову продукцію на загальну суму 766229,88 грн. з ПДВ, а саме:
- за рахунком та податковою накладною №3795а від 12.09.2008р., приймально-здавальним актом №2 від 12.02.2008р. на суму 573416,62 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 688099,94 грн., ПДВ - 114683,32 грн.;
- за рахунком та податковою накладною №3828 від 17.09.2008р., приймально-здавальним актом №6 від 17.09.2008р. на суму 8358,33 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 10030,00 грн., ПДВ - 1671,67 грн., оскільки затримка в оплаті таких товарів (робіт, послуг) перевищує 90 календарних днів та отримана згода від покупця про визнання раніше надісланої претензії;
- документально підтверджується завищення валового доходу за звітний період 2008р. на суму 12156560,00 грн. при відображенні курсових різниць згідно ПСБУ 21 бухгалтерськими проводками Дт 3620 Кт 714 в декларації з податку на прибуток у рядку 01.6 за 2008р.
За висновком №2436/2437-14 додаткової судово-економічної експертизи призначеної у цій справі, у результаті дослідження документально підтверджується, що право на збільшення ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» валових витрат, в результаті врегулювання сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості за договором №08-243/27/08 від 31.03.2008р., вказаної у претензії до ТОВ «Торговий Дім «Євраз Ресурс» від 22.12.2008р., виникає по заборгованості за відвантажену коксову продукцію у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2008р. та 1 квартал 2009р. в загальній сумі 30914235,14 грн. без ПДВ, а саме в декларації з податку на прибуток за 2008р. у сумі 581774,95 грн. без ПДВ, в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009р. у сумі 30332460,19 грн.
Включення ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ» до складу валових витрат по ряду 05.3 та 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008р. та І квартал 2009р., витрат від врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості за договором №08/243/27/08 від 31.03.2008р. з ТОВ «Торговий Дім «Євраз Ресурс», документально не підтверджується.
Відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
Таким чином, в результаті перевірки податковий орган мав збільшити валові витрати по утриманню, експлуатації та забезпеченню основної діяльності дитячого оздоровчого табору, бази відпочинку, туристичної бази та медико-санітарної частини в сумі 2793306,74 грн., збільшити валові витрати, в результаті врегулювання сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості за відвантажену коксову продукцію у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2008р. та 1 квартал 2009р. в сумі 30914235,14 грн., а також зменшити валовий дохід за звітний період 2008р. на суму 12156560,00 грн.
Враховуючи відсутність підстав для неприйняття висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №2133/2134-12 комісійної судово-економічної експертизи по у зазначеній справі від 23.01.2014р., письмових пояснень від 24.04.2015р. експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з приводу питань, які виникли під час судового засідання 20.04.2015р., та висновку №2436/2437-14 додаткової судово-економічної експертизи у зазначеній справі, а також сукупність інших доказів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про завищення валових витрат за І півріччя 2008р. у розмірі 3472227,00 грн. (49450489,00 грн. - 2793307,00 грн. - 30914235,00 грн. - 12156560,00 грн. - 114160,00 грн. (5005095,00 грн. - 4890935,00 грн.), та як наслідок заниження позивачем податку на прибуток на суму 868057,00 грн. (3472227,00 грн. х 25%).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про безпідставність визначення податковим органом суми грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 26804702,00 грн. (27672759,00 грн. - 868057,00 грн.).
Відповідно до підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.
Згідно з примітки до ст.212 КК України під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до п.22.5 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
Згідно з п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 вищезазначеного Закону з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2008 року становила 515 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2008 році становила 257 грн. 50 коп. (50% від 515 грн.), у зв'язку з чим сума заниження податку на прибуток в розмірі 868057,00 грн. є заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах (3000 х 257,50 = 772500,00 грн.).
Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що за заниження позивачем податку на прибуток за І півріччя 2008р. на суму 868057,00 грн. має застосовуватися штрафна (фінансова) санкція в розмірі 50% згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 та 50% згідно п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону №2181, внаслідок чого податковим органом необґрунтовано в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях визначено суму за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23894849,00 грн. (24762906,00 грн. - 868057,00 грн.).
Враховуючи зазначене вище, оскаржувані рішення є таким, що прийняті податковим органом протиправно та підлягають скасуванню.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про протиправність податкових повідомлень-рішень в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 26804702,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23894849,00 грн. та як наслідок їх скасування в зазначеній частині.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційних скарг порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод», Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 16 жовтня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова