22 жовтня 2015 року справа № 201/10527/15-а (2-а/201/106/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року у справі №201/10527/15-а (2-а/201/106/2015) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 18 червня 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким просить суд визнати протиправними дії відповідача пов'язані з утриманням з пенсійного забезпечення позивача коштів у розмірі 5128,00 грн. та зобов'язати повернути позивачу незаконно стягнуті із пенсії кошти з травня 2015 року по теперішній час.
Позов обґрунтовано тим, що 12 травня 2015 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому повідомлялося, що ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю безпідставно виплачувалась надбавка як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини, в зв'язку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 5128 грн., яка буде утримуватись з пенсії з травня 2015 року у розмірі 20% від загальної суми пенсії. На адресу відповідача позивачем було направлено скаргу про безпідставне утримання коштів з пенсії та копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю та копії податкових звітів про відсутність прибутку від адвокатської діяльності. Однак скарга була залишена без задоволення, а тому позивач вважає такі дії відповідача незаконними.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року, у справі розглянутої в порядку скороченого провадження, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що особи, які займаються адвокатською, нотаріальною діяльністю відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вважати зазначених осіб непрацюючими - підстав немає. Відтак особи, які займаються приватною нотаріальною діяльністю чи індивідуальною діяльністю, не мають права на встановлення надбавки на непрацездатних членів сім'ї до пенсії за вислугу років чи по інвалідності, що призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними в адміністративному позові щодо протиправності дій відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу була призначена пенсія за 25 років вислуги відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення. Також позивачу нарахована надбавка на непрацездатного члена сім'ї доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
12 травня 2015 року на адресу позивача надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому повідомлялося, що ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю безпідставно виплачувалась надбавка як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини, в зв'язку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 5128 грн., яка буде утримуватись з пенсії з травня 2015 року у розмірі 20% від загальної суми пенсії (а.с.6-7).
Правомірність дій відповідача щодо утримання з позивача виплачених сум надбавки, як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини є предметом спору переданого на вирішення суду.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 21 березня 2011 року отримав свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 (а.с.5)
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, виходячи з положень підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України позивач, як особа, яка отримала свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю не є фізичною особою - підприємцем, а є самозайнятою особою.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Тобто, визначальною обставиною для визначення правомірності дій відповідача щодо утримання з позивача виплачених сум надбавки, як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини є наявність факту отримання позивачем прибутку від його адвокатської діяльності, а не наявність свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.
При цьому, як вбачається з копій податкових звітів про відсутність прибутку від адвокатської діяльності позивач не отримував прибутку від адвокатської діяльності у період з 2011 по 2013 роки та не є платником єдиного внеску (а.с.41-49 ).
Враховуючи те, що позивач не отримував прибутку від адвокатської діяльності та не є платником єдиного внеску, суд апеляційної інстанції зробив висновок про протиправність дій відповідача щодо утриманням з пенсійного забезпечення позивача виплачених сум надбавки, як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини у період з 01.04.2011 року по 30.04.2012 року у розмірі 5128,00 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу незаконно стягнуті із пенсії кошти з травня 2015 року по теперішній час, оскільки доказів стягнення з ОСОБА_1 таких сум позивачем суду не надано.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що висновки суду в резолютивній частині постанови - є приписами, що підлягають безумовному виконанню сторонами та третіми особами, а судове рішення має бути категоричним, тобто повинне давати відповідь на позовні вимоги таким чином, щоб зняти невизначеність у взаємовідносинах між сторонами спору, суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови повинен бути наведений ясний і однозначний за своїм формулюванням висновок про протиправність дій або бездіяльності відповідача та про спосіб відновлення порушених прав позивача.
Однак, відсутність доказів фактичного утриманням з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 та розрахунків сум такого утримання позбавляє суд прийняти рішення, яке буде наведений ясний і однозначний за своїм формулюванням висновок про спосіб відновлення порушених прав позивача.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року у справі №201/10527/15-а (2-а/201/106/2015) - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо утриманням з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 виплачених сум надбавки, як непрацюючому пенсіонеру на утримання неповнолітньої дитини у період з 01.04.2011 року по 30.04.2012 року у розмірі 5128,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко