19 жовтня 2015 рокусправа № 804/1636/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..
за участю:
представника позивача: Якименко О.В..
представника відповідача: Овчарук К.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №804/1636/15 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької області, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
05 липня 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області №7292 від 28.02.2012 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що за період вказаний в акті перевірки, а саме: з 01.04.2011 року по 01.04.2011 року руху коштів по рахунку №26002272179001 не було, а тому, заробітна плата працівникам третьої особи не перераховувалась, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку з перерахування коштів єдиного внеску, який перераховується до фонду одночасно із заробітною платою працівників. Таким чином, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є безпідставним та необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду від 02 грудня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи зазначені рішення суд касаційної інстанції виходив з того, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не було витребувано та досліджено в судовому засіданні банківську виписку БВ-0000039 від 12.03.2011 року, якою, як свідчить акт перевірки, було перерахованою заробітну плату працівникам третьої особи без одночасного перерахування сум єдиного внеску позивачем, в той же час було зроблено висновок про незаконність рішення відповідача на підставі лише незавіреної належним чином виписки про рух справи по рахунку третьої особи. Відтак, під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити та врахувати при винесенні рішення у справі банківську виписку БВ-0000039 від 12.03.2011 року.
За наслідками нового розгляду справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 19.05.2015 року, якою адміністративний позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області №7292 від 28.02.2012 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час фактичної перевірки ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» було встановлено факт перерахування позивачем коштів на заробітні картки працівників ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» без обов'язкового одночасного перерахування сум єдиного внеску, чим порушено приписи ст.. 24 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до зустрічної звірки Хмельницької філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідача не допущено. Оскільки актом перевірки третьої особи встановлено порушення позивачем вимог норм законодавства, оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки відповідає дійсним обставинам справи та приписам Закону.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 15.06.2012 року по 03.07.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області була проведена планова перевірка ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ». Результати проведеної перевірки були зафіксовані відповідачем в акті перевірки № 145 від 17.12.2012 року.
Згідно акту перевірки відповідачем при проведенні планової перевірки третьої особи ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» виявлено, що Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» 11.03.2011р. з розрахункового рахунку 26002272179001 була перерахована на карткові рахунки працівників:
- заробітна плата на суму 1766,60 грн. за січень-лютий 2011 року без одночасної сплати єдиного внеску в розмірі 656,82 грн.;
- заробітна плата на суму 1420,33 грн. за січень-лютий 2011 року без одночасної сплати єдиного внеску в розмірі 119,45 грн.;
- 12.03.2011р. перерахована заробітна плата на суму 224,30 грн. за січень-лютий 2011 року без одночасної сплати єдиного внеску в розмірі 83,39 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено рішення № 7292 про застосування до ПАТ КБ «Приватбанк» штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених ч.2 ст. 24 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 859,66 грн.
Рішення № 7292 ПАТ КБ «Приватбанк» було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Пенсійного Фонду України в м. Києві від 29.04.2013 року № 11012/09-10 скаргу залишено без розгляду.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача №7292 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, оскільки під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт дійсного перерахування позивачем протягом перевіряємого періоду грошових коштів на заробітні картки працівників третьої особи, оформленого банківської випискою БВ-0000039 від 12.03.2011 року, виписку на вимогу суду також надано не було, в той же час, позивачем суду надано належні та допустимі докази на підтвердження відсутності порушень з боку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.
Розроблений відповідно до цієї статті Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Порядок № 21-3, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин та вирішення спору судами попередніх інстанцій, регулював механізм прийняття банками грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, які сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
У разі якщо у розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, яка погоджена з управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті (далі - органи Пенсійного фонду) за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 12 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи Пенсійного фонду за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, застосовують до банків фінансові санкції, а саме, накладають штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.
Таким чином, частиною 2 статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на банки покладено обов'язок перевіряти повноту сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку, банк зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, вбачається, що банківська установа зобов'язана вести облік та перевіряти фактичну сплату підприємствами сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при нарахування та виплаті заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску повинна бути перерахована лише в разі здійснення нарахування заробітної плати працівникам установи, рахунок якої обслуговується банком.
В матеріалах справи містяться пояснення позивача з приводу того, що отримавши від УПФУ в м. Хмельницьку Хмельницької області акт планової перевірки № 145 від 17.12.2012 року ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» та рішення про застосування штрафних санкцій №7292 від 28.12.2012 року, банком було проведено перевірку фактів наведених відповідачем, внаслідок чого встановлено, що за період з березень - квітень 2011 року руху коштів по рахунку третьої особи не виявлено, тобто заробітної плати за вказаний в акті перевірки період виплачено та зараховано на банківські катки працівників ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» не було.
На підтвердження власних доводів позивачем до суду надано завірену належним чином копію виписки по особовому рахунку ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «КОНДФІЛ» за період з 01.03.2011 року по 01.04.2011 року із нульовими показниками руху грошових активів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час перевірки шляхом дослідження банківської виписки БВ-0000039 від 12.03.2011 року було з'ясовано факт перерахування грошових коштів заробітної плати працівникам третьої особи без одночасного нарахування та сплати єдиного внеску.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції вживались заходи по витребуванню вказаної банківської виписки у всіх осіб, що приймають участь у розгляді справи. Однак, витребуваного документу сторонами по справі, а також третьою особою надано не було.
Під час апеляційного розгляду справи судом з'ясовано, що вказаної виписки у сторін немає в наявності.
У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, відповідач зобов'язаний довести правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, в свою чергу. Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів правомірності прийнятого ним рішення, зокрема, виписки БВ-0000039 від 12.03.2011 року, на якій власне і ґрунтуються висновки акту перевірки та оскаржуване рішення.
Натомість, позивачем в належній мірі обґрунтовано свою правову позицію та спростовано доводи відповідача щодо виявлених правопорушень, відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення адміністративного позову та скасування рішення управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області №7292 від 28.12.2012 року про застосування штрафних санкцій.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №804/1636/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна