20 жовтня 2015 рокусправа № 804/5648/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.08.2014 № 0016001703 та № 0016011703.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2012по 31.12.2012, за результатами якої складений акт № 1147/173/НОМЕР_3 від 19.05.2014.
В ході перевірки податковим органом було встановлено допущення порушення з боку платника податків: пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік; пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в частині не відображення податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 477123,77 грн.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.08.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:
- № 0016001703, згідно з яким позивачеві за порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік» за штрафними санкціями у розмірі 170 грн.;
- №0016011703, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік» у загальному розмірі 596404,71 грн., у тому числі за основним платежем - 477123,77 грн., за штрафними санкціями - 119280,94 грн.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 отримав оподатковувані доходи у вигляді заробітної плати та дохід у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу банком АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 2806610,39 грн., при цьому податкова декларація про майновий стан та доходи за 2012 рік позивачем не подавалась, що є порушенням вимог податкового законодавства. Також, АТ «Райффайзен Банк Аваль» було нараховано на користь ОСОБА_1 дохід в розмірі 2806610,39 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором. Суми прощення були включені банком до податкового розрахунку за формою 1-ДФ за підсумками звітного кварталу (2 квартал 2012 року), проте позивач податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік не подав та суму податку з доходу фізичних осіб не сплатив, що є порушенням ст. 164 Податкового кодексу України.
Позивач вважає вказані висновки необґрунтованими, зазначає, що протягом 2012 року іншого доходу, крім заробітної плати, виплаченої ТОВ «БК «Енергопростір», не отримував. Крім того, на думку позивача відсутні підстави вважати, що ним отримано додаткові блага у зв'язку з анулюванням (прощенням) заборгованості банком за кредитним договором, оскільки відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України платником податку є податковий агент, а згідно з п. 159.4.1 ст. 159 Податкового кодексу України саме банк відшкодовує заборгованість, яка визнана безнадійною за рахунок створеного страхового резерву. Також позивач вважає, що відповідачем фактично не встановлювалося природу списаних коштів (заборгованість за пенею або припинення основних зобов'язань перед банком).
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів сторін та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За приписами пп. «д» пп. 164.2.17 п. 16.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь громадянина ОСОБА_1 було нараховано дохід в сумі 20806610,39 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості. Зазначене прощення здійснювалося з повідомленням боржника про таке анулювання боргу та включенням сум прощення до податкового розрахунку за формою 1-ДФ за підсумками звітного періоду (2 квартал 2012 року), у якому такий борг було анульовано (прощено).
Доводи позивача, що ані податковим органом, ані судом першої інстанції не встановлено з яких саме складових складається прощений борг (проценти, пеня чи основне зобов'язання), спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, з яких вбачається, що податковий орган намагався отримати від банку більш детальну інформацію щодо предмету спору, проте останній відмовив у наданні вказаної в запиті від 23.08.2013 за вих. 18870/10/17-331 інформації з посиланням на ст. 60 Закону України «Про банківську таємницю». При цьому у самій відповіді на запит АТ «Райффайзен Банк Аваль» чітко зазначив, що на користь ОСОБА_1 банком нараховано дохід, а тому відповідно до пп. «д» п. 164.2.17 Податкового кодексу України на боржника покладено обов'язок щодо самостійного декларування отриманого доходу шляхом подання річної декларації зі сплатою відповідного податкового зобов'язання.
Інших доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції та доводи податкового органу, позивачем не надано.
Також не вважає обґрунтованими та доведеними належними доказами доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції питання строків позовної давності з урахуванням приписів ст. 165 Податкового кодексу України, адже матеріалами справи доводиться, що банком було включено суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податків - ОСОБА_1, що, в свою чергу, покладає на останнього обов'язок самостійної сплати податків з такого доходу та відображення його у річній податковій декларації.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в адміністративній справі № 804/5648/15 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 21 жовтня 2015 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров