13 жовтня 2015 рокусправа № 804/6188/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі № 804/6188/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості, -
13 травня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод мінеральних добрив» (далі - ПрАТ «ДЗМД»), в якому просить стягнути суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року станом на 01 травня 2015 року в розмірі 672 114 грн. 00 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області суму витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року станом на 01 травня 2015 року в розмірі 672114,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ПраТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» не є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод», а тому не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на ДП «Придніпровський хімічний завод».
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області просило залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник відповідача заперечував проти її задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
ПрАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» зобов'язане вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 672114,00 грн., яка утворилася за період з лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року.
Позивачем надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року, які були ним отримані вчасно.
Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались та є чинними.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.11.1991 № 1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 р. вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 р. № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала це питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Тобто, на ДП «Придніпровський хімічний завод» було покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці за списком № 1 та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом №299 від 04.08.2000 року Міністерства палива та енергетики України «Про створення підприємства «Агрофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цеху №17 і створено на базі майна цього цеху ДП «Агрофос», а також складено розподільчий баланс станом на 01.07.2000 року, здійснено приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільним балансом, ДП «Агрофос» вважати правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільним балансом (а.с.171).
Згідно наказу №298 від 04.08.2000 року Міністерства палива та енергетики України «Про створення підприємства «Амофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цехів №1, №10, №15 і створено на базі майна цих цехів ДП «Амофос», а також складено розподільчий баланс станом на 01.07.2000 року, здійснено приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільним балансом, ДП «Амофос» вважати правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільним балансом (а.с.173).
Тобто, ДП «Придніпровський хімічний завод» реорганізовано шляхом виділення цеху №17 на створення підприємства «Агрофос», та виділення цехів №1, №10, №15 для створення підприємства «Амофос».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2012 року у справі №Б26/24/147/00 ліквідовано юридичну особу ДП «Придніпровський хімічний завод», затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, а також встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед кредиторами, яка залишилась не оплаченою, серед інших: УПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська у сумі 14 638 267,90 грн.
Відповідно до п.6 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (діючого на момент створення підприємства «Агрофос» та підприємства «Амофос» шляхом виділення цеху №17 та виділення цехів №1, №10, №15 ДП «Придніпровський хімічний завод») у разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
Однак, як вбачається з наказу №609 від 31 грудня 1996 року та наказу №134 від квітня 1997 року, які в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі суд першої інстанції з власної ініціативи не витребував у сторін спору, та згідно з якими цехи №4 та №22 було реорганізовано в цех по виробництву мінеральних добрив №17 (а.с.174-175).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» не є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині зобов'язань перед органами Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки чинним законодавством не передбачено правонаступництва за усіма правами та обов'язками шляхом перетворення за винятком обов'язків перед органами Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи те, що ДП «Придніпровський хімічний завод» реорганізовано шляхом виділення цеху №17 (який було створено шляхом реорганізації цехів №4 та №22) на створення підприємства «Агрофос», та виділення цехів №1, №10, №15 для створення підприємства «Амофос» та в подальшому згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України №472 від 05.08.2002 року ДП «Амофос» та ДП «Агрофос» припинили свою діяльність у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття цілісних майнових комплексів державних підприємств та включенням їх до складу ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», правонаступником якого є відповідач, суд апеляційної інстанції зробив висновок про виникнення у ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» обов'язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду зазначені у позові на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 16 жовтня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова