Постанова від 15.10.2015 по справі 820/8102/15

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

15 жовтня 2015 р. Справа № 820/8102/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С.

за участі секретаря судового засідання - Мараєвої О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 61000) вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 1996 грн. 96 коп. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість грн. 96 коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач, ОСОБА_2 30.11.2010 року звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203932610112300003. На підставі заяви ОСОБА_2 від 30.11.2010 року наказом директора центру зайнятості від 30.11.2010 року за №НТ101130 відповідачу наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, під час якої встановлено, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.02.2005 року. Запис щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (за судовим рішенням) внесено 16.03.2015 року. Зазначена обставина вказує на те, що під час реєстрації та в період перебування на обліку в статусі безробітного, відповідач приховував дані про свою реєстрацію як фізичної особи-підприємця, а отже незаконно отримував виплати та допомогу по безробіттю, а саме вартість матеріального забезпечення у сумі 19963,96 грн.

Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року у справі №2-а-43495/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Харківської міської ради в особі Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради про припинення державної реєстрації припинено (скасовано) державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1). Зазначена обставина вказує на те, що під час реєстрації та перебування на обліку у статусі безробітного вже було скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є неправомірними.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в підстав викладених у позові.

Відповідач до судового засідання прибув, проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач, ОСОБА_2 30.11.2010 року звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203932610112300003 (а.с. 14).

відповідачем подано до 30.11.2010 року заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 15).

Наказом від 30.11.2010 року №НТ101130 ОСОБА_2 надано статус безробітного на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю з 30.11.2010 року по 24.11.2011 року.

Наказом від 01.04.2011 року №НТ110401 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп. "1" п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 01.04.2011 року та знято з обліку.

Заявою поданою до Харківського міського центру зайнятості відповідач зазначив та засвідчив власним підписом, що не працює як найманий працівник, в тому числі за договором підряду, цивільно-правового характеру, за сумісництвом, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Харківським міським центром зайнятості отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20427898, відповідно до якого ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.02.2005 року за №2 480 000 0000 010553, а також 16.03.2015 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с. 12-13).

Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2

Відповідно до вимог “Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Харківським міським центром зайнятості було складено акт Відповідно до вимог “Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Харківським міським центром зайнятості було складено акт №190 ФОП розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 11.06.2015 року (а.с. 11).

Звіркою було встановлено, що ОСОБА_2 отримав статус незаконно, оскільки відносився до категорії зайнятого населення і не міг бути визнаний безробітним, а також кошти нараховані та перераховані на особистий рахунок ОСОБА_2 як допомога по безробіттю за період з 30.11.2010 року по 28.03.2011 року в сумі 1996,96 грн підлягають поверненню.

Відповідно до наявного в матеріалах справи наказу №771 від 12.06.2015 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 та листа-претензії про повернення коштів від 15.06.2015 року №ХМЦЗ-02-7835-26/15 відповідача повідомлено про необхідність повернення коштів у сумі 1996,96 грн.

Нарахування зазначеного матеріального забезпечення в сумі 1996,96 грн підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення , яке підлягає поверненню (зі. бік а.с. 10).

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Окрім того законодавчо визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

- непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

- батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що стягненню суми виплаченого матеріального забезпечення передує наявність законодавчо встановлених на те підстав. Так, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-III, з застрахованої особи стягується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг - за умови умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року у справі №2-а-43495/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Харківської міської ради в особі Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради про припинення державної реєстрації припинено (скасовано) державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1).

Відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 04.02.2005 року на підставі діючого на той час законодавства.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були врегульовані Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, який набрав чинності 1 липня 2004 року.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 припинено за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року, доказів оскарження або скасування зазначеного судового рішення до суду не надано.

Відповідач, ОСОБА_2 звертався до Харківського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного 30.11.2010 року, а отже після постановлення судового рішення про припинення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, а отже, відповідачем не вчинено умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість адміністративного позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П ОС Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.

Попередній документ
52620061
Наступний документ
52620063
Інформація про рішення:
№ рішення: 52620062
№ справи: 820/8102/15
Дата рішення: 15.10.2015
Дата публікації: 28.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: