Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 жовтня 2015 р. № 820/10177/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амкріс» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Амкріс», звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ»янської об»єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 09.09.2015 року №2920/10/20-38-15-02-20 та зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити з липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в переліку платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Позивач вважає повідомлення відповідача неправомірним, необґрунтованим, безпідставним, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 та ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування за березень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Амкріс” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 342794,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, згідно з поданою декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року № НОМЕР_1 від 18.04.2014 року та щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 510352,00 грн.
За результатами камеральної перевірки контролюючим органом складена довідка у формі висновку від 12.05.2014р. №1563/20-38-15-01-09/33290318, в якій зроблений висновок, що існують розбіжності між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.
Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України не передбачено складання контролюючим органом довідок у формі висновку. Судом не приймається посилання відповідача на положення п.4.4.2 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість (затверджено Наказом Державної податкової служби України 19.06.2012 р. N 522, не зареєстрований в Міністерстві Юстиції України), оскільки вказаний пункт передбачає, що довідка у формі висновку складається у разі:
відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 1 до Наказу);
відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі) із зазначенням результатів дослідження обставин, що передували підтвердженню правомірності нарахування такого відшкодування (додаток 1 до Наказу).
Відповідно до висновків довідки у формі висновку за результатами перевірки контролюючим органом встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.8 ст. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 ПК України та п. 3 Постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1238, а саме: ТОВ “Амкріс” задекларовано бюджетне відшкодування більше 100 тис. грн., а також відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування (Кр менше чи дорівнює 10%).
З урахуванням п.200.21 ст.200 Податкового кодексу України, від 09.09.2015 року на адресу ТОВ “Амкріс” направлено повідомлення № 2920/10/20-38-15-02-20, та зазначено, що вказаний платник податку не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.200.18 ст. 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України, а саме відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування за березень 2014 року.
Відповідно до усних пояснень представника відповідача саме вищевказана довідка у формі висновку слугувала підставою для направлення оскарженого повідомлення № № 2920/10/20-38-15-02-20 від 09.09.2015 р.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.
Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
Згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу, зокрема відповідно до п.п.200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.
В той же час, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Так, пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.
Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.
Разом з тим, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Вказана норма також кореспондується з п. 7 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, яким встановлено, що територіальний орган доходів і зборів протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).
Виходячи із системного аналізу зазначених нормативно-правових норм, суд приходить до висновку, що відповідач, виконуючи вимоги законодавства, повинен направити позивачеві повідомлення згідно додатку до Порядку № 781 та окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.
Так, пунктом 3.4. зазначеного Порядку передбачено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.
Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за встановленою формулою.
В порушення зазначених вище вимог законодавства відповідачем не було надано позивачу детальних пояснень та розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано. В оскаржуваному повідомленні зазначено тільки показник коефіцієнту розбіжностей (Кр) на рівні 73,857 %. Однак, ні в повідомленні, ні в будь-якому іншому документі відповідачем не надано позивачу детальний розрахунок цього коефіцієнта розбіжностей, а також пояснення з цього приводу. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що детальні пояснення та розрахунки контролюючим органом не складались та не направлялись на адресу підприємства позивача.
З наданих суду представником відповідача письмових пояснень вбачається, що при прийнятті рішення про невідповідність ТОВ "Амкріс" критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, контролюючим органом були використані дані Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно якої податковим органом було встановлено розбіжності по взаємовідносинам позивача з ТОВ “СП “ТЕХНОЙОД”, ТОВ “СП ТЕХНОПРОМ”, які перебувають на обліку у Сакській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх беззаперечних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 73,857 %, та відповідно не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення. Відтак податковим органом порушено положення ст. 200 ПК України в частині направлення повідомлення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Також суд зазначає, що оскільки оскаржуване повідомлення, яким позивача позбавлено права на автоматичне бюджетне відшкодування прийняте з порушенням положень визначених податковим законодавством України, то суд вважає за необхідне поновити ТОВ "Амкріс" в Реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, з липня 2015 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Амкріс» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 09.09.2015 року №2920/10/20-38-15-02-20.
Зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити з липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в Реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Стягнути з Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39858581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" (код ЄДРПОУ 33290318) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанову у повному обсязі складено 22 жовтня 2015 року.
Суддя А.В. Зінченко