Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
21 жовтня 2015 р. №820/9354/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства інститут машин і систем про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства інститут машин і систем (код ЄДРПОУ 19363188) податковий борг у сумі 32323,02 грн. на користь державного бюджету з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем в банках, що обслуговують такого платника.
Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене поштове відправлення не було отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання 08.10.2015 року.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державне підприємство інститут машин і систем перебуває на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та має податковий борг зі сплати єдиного внеску перед бюджетом у розмірі 32323,02 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих платником податків звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі Закон), визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Суд зазначає, що на відповідача, як платника єдиного внеску, покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону.
Абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, що також визначено положеннями Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України №455 від 09.09.2013 року, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Водночас нормами ч.12 ст.9 Закону унормовано обов'язок щодо сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу ( ч. 10 ст. 25 Закону).
Частиною 13 ст. 25 Закону встановлено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з єдиного внеску складається з самостійно задекларованої відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 14232,88 грн., штрафної санкції у розмірі 3451,87 грн. та пені у розмірі 14638,27 грн.
Таким чином, відповідно до наданого податковим органом розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку у загальному розмірі становить 32323,02 грн.
При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку Державного підприємства інститут машин і систем.
Відповідачем, у встановлені ПК України строки, не було самостійно сплачено вказану суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 32323,02 грн., а тому дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання приписів ст.59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 07.11.2014 року №Ю-766/1630-25, яка буда отримана останнім 26.12.2014 року. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг відповідача не переривався.
Проаналізувавши положення статті 59 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що нормами податкового законодавства не передбачено обов'язку податкового органу надсилати на адресу платника податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу за умови постійного існування заборгованості такого платника податків перед бюджетом, на яку раніше виставлялась вимога.
Згідно ст. 95 ПК України визначають, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено існування у відповідача податкової заборгованості у розмірі 32323,02 грн.
Позивачем, на підтвердження існування податкового боргу, надано зворотній бік облікової картки платника податків, яку суд вважає належним та допустимим доказом наявності у відповідача податкової заборгованості. На час розгляду справи вказана сума боргу відповідачем у добровільному порядку не сплачена, доказів самостійної сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства інститут машин і систем про стягнення податкового боргу у розмірі 32323,02 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 41, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства інститут машин і систем про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, відкритих Державним підприємством інститут машин і систем (код ЄДРПОУ 19363188, адреса: вул. Котлова, буд.83, м. Харків, 61052) на користь державного бюджету України заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 32323.02 грн. (тридцять дві тисячі триста двадцять три гривні дві копійки).
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Полях Н.А.