Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3
03 вересня 2012 р. справа № 2а- 9388/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова
до ФОП ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, УПФУ в Київському районі м. Харкові, звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 388,43 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, склала та подав до територіального органу ПФУ розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак своєчасно відображених в цьому розрахунку зобов'язань не виконала, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ рішення про оплату боргу, ФОП їх не оскаржувала, однак і не виконала.
Відповідач, ФОП ОСОБА_1, своїх письмових заперечень до суду не подала.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень та дотримання вказаного завдання судом є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.
Згідно з ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6); подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (п.4 ч.2 ст.6).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абз.1 ч.8 ст.9); при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9); базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік (абз.3 ч.8 ст.9).
Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом суми єдиного внеску повинні сплачуватись платником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається виплата заробітної плати, то одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).
Як з'ясовано судом, відповідач обов'язку по своєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування не виконала, що підтверджується наявною у справі карткою особового рахунку.
За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування УПФУ в Київському районі м. Харкова на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 08.06.2012 р. винесло рішення №2538, яким застосувало до відповідача фінансову санкцію в розмірі 388,43 грн., а саме: нарахувало штраф в розмірі 231,21 грн. та пеню в розмірі 157,22 грн.
Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Підстав для висновку про невідповідність рішення №2538 від 08.06.2012 р. закону або відсутність у відповідача обов'язку виконувати владні приписи оглянутого рішення судом з матеріалів справи не виявлено.
Доказів оплати заборгованості згідно рішення №2538 від 08.06.2012 р. або доказів його оскарження у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.
За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті штрафних санкцій та пені визнається судом обґрунтованою і задовольняється.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61168, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова (ідентифікаційний код - 22682017; місцезнаходження - 61022, м. Харків, Держпром, 2 під., 3 пов., р/р 256053122089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України") заборгованість в сумі 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 43 коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сліденко А.В.