05 жовтня 2015 р. Справа №818/2875/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,-
В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11 червня 2015 року звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області зі скаргою №48, в якій просив провести перевірку з приводу самовільного захвату землі по вул.Залізничній в с.Будилка Лебединського району Сумської області шляхом облаштування водної свердловини та за наслідками перевірки вирішити питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Листом від 01.07.2015 року за № 2034 відповідач повідомив про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за наслідками якої встановлено відсутність порушень.
Не погодившись з висновками перевірки, викладеними в листі, позивач повторно, 04.08.2015 року звернувся до відповідача з заявою №71, в якій серед іншого, знову просив притягнути винних осіб до відповідальності за самовільний захват землі, звертав увагу на неправомірні дії працівників інспекції при наданні для ознайомлення матеріалів перевірки. У відповідь на заяву, відповідач листом від 07.08.2015 року №3154 повідомив про відсутність порушень земельного законодавства та залишив без відповіді питання щодо дій працівників інспекції..
Позивач вважає, що відповідачем перевірка проведена не повно та не об»єктивно, її висновки не відповідають фактичним обставинам, на даний час порушення триває, а розгляд його звернень проведений з порушеннями Закону України « Про звернення громадян», тому просить визнати дії Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, які полягали у неналежному рогзгляді його звернень протиправними та зобов»язати повторно їх розглянути.
Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що за зверненням позивача від 11.06.2015 року №48 з вимогою провести перевірку дотримання вимог земельного законондавства громадянкою ОСОБА_2 на земельній ділянці за адресою: с.Будилка, вул.Залізнична, проведено виїзну перевірку та надано мотивовану відповідь №2034 від 01.07.2015 року про відсутність порушень та роз»яснені підстави прийняття такого рішення. Перевірка проводилась відповідно до Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб»єктами господарювання вимог земельного законодавсвта, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 року.
На заяву позивача від 04.08.2015 року надана відповідь №3154 від 07.08.2015 року по суті поставлених питань, повторно зауважено про відсутність підстав для притягнення осіб до відповідальності, відповідно і порушень в діях посадових осіб Інспекції не встановлено.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 червня 2015 року позивач звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області зі скаргою №48, в якій просив провести перевірку з приводу самовільного захвату землі по вул.Залізничній в с.Будилка Лебединського району Сумської області шляхом облаштування водної свердловини та за наслідками перевірки вирішити питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності ( а.с.6)
На підставі доручення №140 від 18.06.2015 року на проведення позапланової перевірки дотримання громадянином ОСОБА_2 вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земель комунальної власності Будилської сільської ради ( а.с.36), державним інспектором сільського господарства ОСОБА_3 24 червня 2015 року проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, про що складений акт №113-1 ( а.с.41).
01.07.2015 року позивачеві надана відповідь, з якої вбачається, що спеціалістами управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Сумській області з виїздом на місце в межах наданих повноважень, в присутності громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведена перевірка дотримання вимог земельного законондавства з приводу ймовірного самовільного зайняття земельної ділянки по вул.Залізничній в с.Будилка для облаштування водної свердловини. В ході перевірки порушень вимог земельного законодавства не виявлено. ( а.с.8).
04 серпня 2015 року позивач звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області з заявою №71, в якій просив надати пояснення щодо ненадання йому 20 липня 2015 року для ознайомлення матеріалів перевірки та можливості зняття з них копій, а також просив притягнути до адміністративної відповідальності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за самовільний захват землі, на підтвердження чого надав копію листа Будильської сільської ради №02-20/242 від 10.03.2015 року.
07.08.2015 року відповідачем надана відповідь, в якій з посиланням на акт перевірки №113-І зауважено про відсутність підстав для притягнення осіб до відповідальності, також зазначено про відсутність порушень в діях посадових осіб Інспекції на звернення позивача з проханням ознайомитись з матеріалами перевірки ( а.с.11) .
Суд вважає, що розглядаючи звернення позивача, Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області не в повній мірі дотримані вимоги Закону України «Про звернення громадян» та законодавсвта, що регулює порядок здійснення контролю за станом дотримання вимог земельного законодавства.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг визначений статтями 15,16 Закону. Обов»язки органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, об»єднань громадян, їх керівників чи посадових осіб щодо розгляду заяв та скарг передбачені статтею 19 Закону.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
З огляду на зазначені вимоги, суд вважає, що розглядаючи звернення позивача, відповідач в межах своїх повноважень зобов»язаний був провести перевірку, викладених обставин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 затверджене Положення про Державну інспекцію сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України , входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.
Повноваження посадових осіб Держсільгоспоінспекції України визначнені пунктом 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Сумській області, затвердженого наказом Дерксільгоспінспекції України № 117 від 28.02.2012, Державна інспекція сільського господарства в Сумській області (далі -Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується ( а.с.66-77).
Положеннями статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
За правилами частини 2 статті 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у вказаній сфері та розглядати відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення.
Отже, Державна інспекція сільського господарства України через свої територіальні підрозділи здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності та має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Порядок проведення перевірок затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 №132 «Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб»єктами господарювання вимог земельного законодавства» ( далі- Порядок 132). Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №179 від 14.03.2013 року затверджений Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду ( контролю) за використанням та охороною земель( далі - Порядок 179) .
Порядок 132 визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.
Відповідно до п. 5.3 цього Порядку за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства. Інфікована форма акта перевірки затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.08.2013 N 503 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" ).
Проте, форма наданого відповідачем акту перевірки №113-1 від 24.06.2015 року не відповідає вищезазначеним вимогам. Крім того, в наданому акті відсутній висновок за про відсутність чи наявність порушення земельного законодавства, зазначені лише певні обставини. При цьому джерела з яких встановлені ці обставини в акті не відображені, що ставить під сумнів повноту проведення перевірки. Так, в акті зазначено, що «гр..ОСОБА_2 ( відповідно до договору дарування гр..ОСОБА_6Ю.) використовує приватизовану земельну ділянку за адресою с.Будилка, вул..Залізнична,14 для індивідуального житлового будівництва». Однак, з такого запису неможливо зробити висновок ні про власника земельної ділянки, ні про підстави набуття її у власність ( договір дарування чи приватизація).
Також зі змісту акта перевірки неможливо встановити відношення до цієї перевірки громадянки ОСОБА_7, підстави її участі у перевірці та отримання нею копії акту перевірки.
Крім того, в акті є посилання на план-схему земельної ділянки з відміткою, що додається він на окремому аркуші у вигляді фотографій. В той же час, п.6.1 Порядку 132 передбачає, що у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо). Відповідно до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України. Таким чином фотографії не є планом-схемою, можуть використовуватися як додаткові матеріали для запобігання порушенням земельного законодавства України.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем не повно та не всебічно перевірене звернення позивача щодо порушення земельного законодавства від 11.06.2015 року, що потягло неналежний розгляд його наступного звернення від 04.08.2015 року, в тому числі без врахування наданого позивачем листа Будильської сільської ради №02-20/242 від 10.03.2015 року, який відповідачем не взято до уваги при наданні відповіді. Відтак дії відповідача, що полягали у неналежному розгляді звернень ОСОБА_8 суд вважає протиправними, що є підставою для зобов»»язання повторно розглянути ці звернення.
Відповідно до ст.91 Кодексу адміністративного судочинства, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач приймав участь в трьох судових засіданнях, враховуючи що він проживає в іншому населеному пункті (с. Будилка, Лебединського району), суд вважає, що підлягають стягненню на користь позивача добові в розмірі 90 грн. ( 30грн.х 3дні), витрати, пов'язані із прибуттям до суду, що підтверджується квитками в розмірі 201,4 грн. ( а.с.83,84,85), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн. ( а.с.3), а всього 364,12 грн.
Разом з тим, підстав для стягнення компенсації за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять, суд не вбачає, оскільки така компенсація сплачується або за втрачений заробіток, або за відрив від звичайних занять, позивачем не надані докази, що підтверджують його працевлаштованість, будь-яку іншу зайнятість.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, які полягали у неналежному розгляді звернень ОСОБА_1 №48 від 11 червня 2015 року та № 71 від 04 серпня 2015 року.
Зобов"язати Державну інспекцію сільського господарства в Сумській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 №48 від 11 червня 2015 року та №71 від 04 серпня 2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 364 грн. 12 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
Повний текст постанови складений 12 жовтня 2015 року.
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах