21 жовтня 2015 року Житомир справа № 806/4166/15
категорія 10.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі до приватного підприємства "Ліксар" про стягнення 66,00 грн.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Ліксар" боргу в сумі 66,00 грн. Вимоги мотивував тим, що відповідач як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати їх. У зв'язку з невиконанням даного зобов'язання у відповідача виникла заборгованість перед Фондом у сумі 66,00 грн., яка добровільно не погашена.
Ухвалою судді від 02.09.2015 року було відкрито скорочене провадження у справі.
У встановлений законом строк заперечень проти адміністративного позову відповідачем подано не було.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Приватне підприємство "Ліксар" зареєстровано у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі Житомирської області як платник страхових внесків.
Відповідно до пункту 7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Так, статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції до 01.01.2011, (далі - Закон), встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту.
Згідно зі ст. 45 Закону, роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю сплачувати у встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст. 47 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
Матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство "Ліксар" подано до Фонду розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2010 року, в якій ним визначено, що сума несплачених страхових внесків становить 66,00 грн. Вказана сума вважається узгодженою.
Доказів сплати боргу в сумі 66,00 грн. відповідачем суду не надано.
За змістом приписів статті 52 Закону, за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, відтак його необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Ліксар" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі борг у сумі 66,00 грн.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Токарева