20 жовтня 2015 р.Справа №804/9497/15
11 год. 04 хвил.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю представників: позивача третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 липня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 щодо невключення ОСОБА_5 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2122731 від 05.02.2015 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 включити ОСОБА_5 в межах гарантованої суми до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відповідно до суми депозиту та нарахованих відсотків, що обліковуються за договором банківського вкладу (депозиту) №2122731 від 05.02.2015 року та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для внесення даних позивача до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позову зазначено наступне:
- позивач вважає, що бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2122731, порушує законні права та інтереси позивача як вкладника, яким законом передбачені гарантії повернення його вкладу;
- Уповноваженою особою не надано відповідного повідомлення про нікчемність договору банківського вкладу №2122731 від 05.02.2015 року та наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Надра», а тому така бездіяльність є протиправною;
- відповідачем надана до справи разом із запереченнями копія наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації від 05.06.2015 року №454 яким продовжено дія, зокрема, наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації від 23.03.2015 року №298 «Про тимчасове обмеження здійснення банком на час тимчасової адміністрації щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками» на період з початку ліквідації ПАТ «КБ «Надра» до часу її закінчення. В даному випадку слід зауважити, що жодною нормою ОСОБА_7 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено проведення перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних в процедурі ліквідації, що свідчить про грубе порушення Відповідачем ОСОБА_7 та свідчить про протиправність її дій;
- ліквідація банку завершується з моменту внесення запису про це до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України; у цей же день припиняються повноваження Фонду або делегованих ним осіб як ліквідатора банку. Тобто, після закінчення ліквідаційної процедури 04.06.2016 року, позовні вимоги фактично пред'являти буде вже ні до кого, а отже бездіяльність відповідача це пряме зловживання правом Уповноваженої особи та перекручення норм закону.
Представник Уповноваженої особи проти позову заперечив, зазначив наступне:
- кошти на поточному рахунку ОСОБА_8 №82267860 у сумі 188000 грн. були використані позивачем в той же день для перерахування на свій депозитний рахунок №2122731. Тобто, в результаті вчинення вказаних дій ОСОБА_9, мала намір, за допомогою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримати гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплату у сумі більшій за передбачені положеннями законодавства України 200000 грн.;
- гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб кошти є державними коштами;
- враховуючи, що укладення договору вкладу №2122731 та вчинені за поточним рахунком позивачки 05.02.2015 операції, підпадали під ознаки вчинених для збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів, подальші операції за рахунками позивачки були обмежені;
- наказом від 05.06.2015 №454 дія наказів №264 від 16.03.3015 року та №298 від 23.03.2015 року була розповсюджена на період з початку процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» до часу її закінчення;
- договір вкладу є нікчемним, а отже не може бути підставою для задоволення позовних вимог, договір спрямований на незаконне використання власності та заволодіння такою власністю, був укладений позивачкою з метою незаконного отримання ОСОБА_12, через ОСОБА_5 гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплати у сумі більшій за передбачені положеннями ОСОБА_7 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 200000 грн. Таким чином, укладення вказаного договору вкладу здійснено для досягнення єдиної протиправної мети незаконного заволодіння коштами гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплат.
В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 5 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) без поповнення в рамках пакету послуг «ПУ Перший» №2122731, за умовами якого, відповідно до пункту 1.1 вкладник до банку передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 188000 грн.
Строк розміщення вкладу 1 місяць від дати фактичного надходження вкладу на вкладний рахунок, тобто до 5 березня 2015 року під 18% річних. Датою повернення вкладу сторони визначили 05.03.2015 року. Пунктом 4.4 договору вкладу визначено, що оплата нарахованих процентів з користування вкладом здійснюється в останній день строку розміщення вкладу. Вкладнику в день підписання договору відкрито вкладний (депозитний) рахунок
05.02.2015 року на виконання умов укладеного договору позивачем з власного поточного рахунку №82267860 на депозитний рахунок №2122731 в валюті гривня було перераховано кошти в розмірі 188000 грн., що підтверджено відповідною квитанцією.
Згідно звіту по поточному рахунку №82267860 та звіту по депозитному рахунку №2122731 грошові кошти в сумі 188000 грн. були безготівковим шляхом зараховані на вкладний рахунок позивачки 05.02.2015 року. Вказані кошти надійшли на поточний рахунок позивачки шляхом безготівкового переказу з поточного (карткового) рахунку №80116060 іншого клієнта банку ОСОБА_9.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалила рішення №26 про введення з 06.02.2015 року тимчасової адміністрації в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
Уповноважена особа фонду під час процедури тимчасової адміністрації подала заяву вих.№14-4-12727 від 25.05.2015 року про вчинення кримінального правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_9, дій, направлених на отримання коштів за рахунок Фонду, у більшому розміру, ніж передбачено законом.
Листом від 16.06.2015 року повідомлено про відсутність ознак кримінального правопорушення у зв'язку із чим внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань є неможливим.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 року №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Надра», строком на 1 рік з 5 червня 2015 року до 4 червня 2016 року включно та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6
Станом на 09.07.2015 року по депозитному рахунку позивача рахується сума в розмірі 189965,04 грн., яка складається з суми депозиту в розмірі 188000 грн. та суми нарахованих відсотків в розмірі 1965,04 грн.
Адвокатськими запитами в інтересах позивачки від 26.06.2015 року, 15.07.2015 року та 23.07.2015 року у відповідачів запитувались причини не виплати суми депозиту, проте відповіді на заяви не було надано. Заява від 09.07.2015 року про повергнення грошового вкладу та відсотків у розмірі вкладу, відповідно до умов банківського вкладу в межах сум, гарантованих ОСОБА_7 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», була залишена без відповіді.
Уповноваженою особою щодо зазначених дій ОСОБА_5 було подано заяву за вих.№14-4-12727 від 25.05.2015 про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
Листом від 10.07.2015 № 22-7-18600, позивачка була повідомлена, що використання коштів, які знаходяться на її рахунку, обмежено, оскільки є підстави вважати, що проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та що за вказаним фактом Уповноваженою особою було ініційоване звернення до правоохоронних органів.
Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені ОСОБА_7 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Уповноважена особа Фонду відповідно до ОСОБА_7 №4452-VI це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим ОСОБА_7, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Фонд є юридичною особою публічного права. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому ОСОБА_7 №4452-VI, здійснює такі функції:
- здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
- здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Для цілей ОСОБА_7 №4452-VI працівниками Фонду вважаються особи, які займають посади, передбачені штатним розписом.
Відповідно до статті 16 ОСОБА_7 №4452-VI працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.
Статтями 36-37 ОСОБА_7 №4452-VI встановлено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього ОСОБА_7 і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема, діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Наслідками призначення уповноваженої особи Фонду є те, що Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до ОСОБА_7 та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку (частина 5 статті 45 ОСОБА_7 №4452-VI).
Відповідно до статті 26 ОСОБА_7 №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Статтею 27 ОСОБА_7 №4452-VI, на порушення якої посилається позивач, визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього ОСОБА_7 та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 №4452-VI.
Судом встановлено, що Уповноважена особа, керуючись рішенням щодо блокування коштів за рахунками фізичних осіб на час дії тимчасової адміністрації, не включила позивача до переліку, сформованого відповідно до статті 27 ОСОБА_7 №4452-VI, що призвело до не включення останнього і в затверджений Фондом реєстр вкладників.
Також судом встановлено, що позивач, як вкладник, не включений і в перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
Відповідно до розділу ІІ «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення №14), банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема:
- протягом тижня з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку - аналіз стану бази даних (установити записи про вкладників, у яких відсутні або некоректно введені реквізити) та порівняння інформації, що зазначена у базі даних, на повну відповідність даним з копій документів вкладників із справ з оформлення рахунків та усунення всіх виявлених помилок (за наявності);
- формування файлів та архівування бази даних про вкладників відповідно до вимог розділу II Правил;
- направлення до Фонду файлів бази даних разом із супровідним листом.
- направлення до Фонду файлів, зокрема, із переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 ОСОБА_7.
Фонд здійснює аналіз та перевірку файлів D та Z на предмет відсутності помилкових записів та правильності розрахунку гарантованих сум у файлі Z.
Результати перевірки файлів разом із супровідним листом передаються уповноваженій особі Фонду. У супровідному листі вказується статус прийняття файлу (прийнято без помилок / прийнято з помилками), а також зазначаються сума і кількість безпомилкових записів та сума і кількість записів з помилками.
Файл з помилками передається уповноваженій особі Фонду для перевірки та доопрацювання, зокрема засобами електронної пошти Національного банку України.
Банк має право надати до Фонду відповідні зміни до бази даних про вкладників. Зміни надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Зміни реквізитів вкладника (поля 2 - 10) надаються за структурою файлу Z з обов'язковим зазначенням номера інформаційного рядка у файлі Z (ідентифікатора вкладника). Усі інші зміни, що стосуються певного конкретного запису з файлу D (сум, номерів рахунків та договорів, дат укладення та закінчення договорів тощо), надаються за структурою файлу D з обов'язковим зазначенням номера інформаційного рядка у файлі D (ідентифікатора рахунку вкладника) та номера інформаційного рядка у файлі Z (ідентифікатора вкладника).
Розділом V «Правил формування та ведення баз даних про вкладників», затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 липня 2012 року №3 (далі - Правила №3) визначені особливості ведення бази даних у банках, що віднесені до категорії неплатоспроможних.
Так, у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних банк виконує дії, визначені пунктом 4 розділу II Положення №14.
При виплаті за рахунок цільової позики Фонду коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, інформаційний рядок з полем «N рядка у файлі» цього вкладника зберігається в базі даних, у тому числі якщо залишок коштів після виплати буде нульовим.
Згідно розділу VI Правил №3 банк розробляє внутрішній документ про порядок формування бази даних про вкладників, збереження інформації, що введена в базу даних, а також наказом визначає осіб, відповідальних за формування та збереження інформації. Відповідальні особи призначаються щодо кожного відокремленого підрозділу і банку - юридичної особи.
Після отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних керівник банку забезпечує передачу бази даних у повному обсязі уповноваженій особі Фонду.
Надаючи оцінку доводам відповідачів про правомірність невключення позивача до переліку, та в подальшому до Загального реєстру, з огляду на нікчемність правочину та відсутність у позивача статусу вкладника, суд виходить із редакції нормативних актів, що діяли станом на час виникнення спірних правовідносин, та із наступного.
Відповідно до статті 37 ОСОБА_7 №4452-VI Уповноважена особа діє від імені Фонду відповідно до цього ОСОБА_7 і нормативно-правових актів Фонду, та має право, зокрема:
- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього ОСОБА_7, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
- звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Згідно із статтею 38 ОСОБА_7 №4452-VI Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
При цьому, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, як:
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Так, в заперечення вимог відповідачі посилаються на те, що позивач отримав кошти від іншої особи з метою отримання окремими кредиторами (первинними вкладниками) переваг, не передбачених законодавством (коштів більш ніж 200000 грн.).
Проте, аналіз відповідних дій відповідачі не здійснили, наявність або відсутність таких підстав не проаналізували, питання про наявність/відсутність підстав направлення повідомлення про відсутність не вирішували.
Допустимих та належних доказів щодо протиправності дій позивача та первісного власника коштів в межах цивільно-правового поля дій із вкладами не надано.
Уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього ОСОБА_7, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Надаючи оцінку посиланням відповідачів на нікчемність правочину, яку має самостійно застосувати суд, суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені ОСОБА_7 України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».
Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.
Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте, відповідач може заявити про його нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку, у разі наявності відповідних підстав та доказів.
У разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.
Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В даному випадку, суд керується постановою Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно якого перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним;
- такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо;
- усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;
- при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Вищенаведених обставин, або інших, що свідчили б порушення публічного порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу судом не встановлено. Так, відповідачі не зазначають підстав протиправності укладення депозитної угоди та перерахування за нею коштів, окрім наміру первинного їх власника отримати додаткові кошти за рахунок Фонду, проте такі доводи свідчать про наявність у відповідачів підстав заявити про фіктивні та удавані правочини, недійсність яких встановлюється виключно судом у відповідному провадженні.
Відповідно до статті ОСОБА_7 №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.
Джерела формування коштів Фонду передбачені ОСОБА_7 №4452-VI, при цьому кошти Фонду не є коштами держави.
Доводи відповідачів про наявність кримінальних проваджень як підстави для відмови в задоволенні позову не підтверджені витребуваними судом документами, а саме доказами, що відносно позивача або конкретної операції, що розглядається в цій справі, провадиться досудове слідство.
З системного аналізу вищенаведених норм права та обставин справи, судом встановлено, що Уповноваженою особою на час розгляду справи не реалізовані наступні владні повноваження:
- не заявлено в судовому порядку вимоги про визнання правочинів, у тому числі правочину за яким кошти були перераховані позивачу - недійсними, у тому числі фіктивними/удаваними, якщо відповідачі заявляють про відсутність правових підстав для отримання позивачем коштів на рахунок;
- не повідомлено первісного власника коштів та позивача, як сторону за договором, зазначеним у частині другій статті 38 Закону№4452-VI, про нікчемність цих договорів;
- не отримано від правоохоронних органів, за результатами звернення, реєстрації останнього у відповідному Реєстрі, у зв'язку із чим не провадиться за розглянутими операціями досудове слідство.
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство України розділяє два самостійні види:
1) нікчемного правочину, з підстав, визначених статтею 228 Цивільного кодексу України, наслідки нікчемності якого застосовуються судом, та,
2) нікчемного правочину з підстав визначених частиною 3 статті 38 Закону№4452-VI, визначення якого нікчемним може бути здійснено виключно Уповноваженою особою шляхом повідомлення сторін правочину у межах процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стан дартів» від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своїм статусом у суспільстві учас ники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених за коном заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, ви ходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
При цьому суд виходить із того, що чинним законодавством не передбачено виключення вкладника із переліку, що складається Уповноваженою особою, у разі блокування коштів на його рахунку під час процедури тимчасової адміністрації, крім того, відповідачі не змогли пояснити нормативне обґрунтування правомірності такого блокування, за відсутності реалізації передбачених законом заходів, зокрема й в межах процедури ліквідації.
Відсутність позивача у такому переліку є порушенням Розділу V Правил №3, згідно якого з дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних значення полів «номер рядка у файлі D» та «номер рядка у файлі Z» не повинні змінюватись до дати початку ліквідації банку, якщо така подія настане, та до дати завершення ліквідації. При цьому номер рядка у файлі D набуває змісту ідентифікатора рахунку вкладника, а номер рядка у файлі Z - ідентифікатора вкладника.
Відповідно до пункту 6 розділу III Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
На відновлення порушеного права суд вважає обґрунтованим задовольнити вимогу про зобов'язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку та подання їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Вищим адміністративним судом в ухвалі від 25 червня 2015 року по справі К/800/19839/15, К/800/18572/15.
Також є обґрунтованими доводи позивача про неможливість продовження обмежень, введених в процедурі тимчасової адміністрації, які введені наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації від 05.06.2015 року №454. Зокрема, зазначеним наказом була продовжена дія наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації від 23.03.2015 року №298 «Про тимчасове обмеження здійснення банком на час тимчасової адміністрації щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками» на період з початку ліквідації ПАТ «КБ «Надра» до часу її закінчення.
Проте, ОСОБА_7 №4452-VI прямо розділяє повноваження Уповноваженої особи в межах вказаних процедур, оскільки такі процедури переслідують різну цілі та засоби їх досягнення. Крім того, слушним є зауваження позивача про те, що у рази розповсюдження таких обмежень до закінчення процедури ліквідації - 04.06.2016 року, позовні вимоги фактично пред'являти буде вже ні до кого, оскільки повноваження Фонду по виводу банку з ринку будуть вичерпані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та присуджує на користь позивача судовий збір згідно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 щодо не включення ОСОБА_5 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 включити ОСОБА_5 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для внесення змін до такого переліку.
Присудити на користь ОСОБА_5 за рахунок Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять грн. 24 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22 жовтня 2015 року.
Суддя ОСОБА_1