ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.10.2015Справа №910/20551/15
За позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Спільного українсько-американське підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД"
про стягнення 2 412 575,20 грн
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники :
Від позивача: Сорохан Д.М. - представник за довіреністю;
Від відповідача: Рожок В.О., представник за довіреністю
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-американське підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" про стягнення заборгованості за зберігання (закачування, відбір) природного газу згідно з договором №1404000438 від 16.04.2015 року на суму 2 412 575,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1404000438 від 16.04.2014 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року порушено провадження у справі №910/20551/15.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи про відсутність своєї вини щодо непроведення розрахунків за Договором. Відповідач також заявив про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.
Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 034 831,37 грн., в зв'язку зі сплатою.
Позивачем подано заяву від 05.10.2015 року, в якій позивач просив стягнути з відповідача 8 139,33 грн - інфляційних втрат, пеню в розмірі 420 595,89 грн, 7 % штрафу в розмірі 142 438,20 грн, 3 % річних в розмірі 22 318,29 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин, заява представника позивача прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 13.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
16 квітня 2014 року між публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (виконавець) та Спільним українсько-американським підприємством «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» (Замовник) укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1404000438 (далі - Договір).
Згідно Договору Виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому Замовником, га повернути Замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а Замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.
Договором встановлено, що його умови набирають чинності з дати підписання і діють в частині зберігання газу до 15 квітня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані Виконавцем послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за Договором (розділ IX).
Позивач прийняв згідно Акту про обсяги залишку в ПСГ на початок сезону зберігання №4/05-14 від 30.04.2014 природний газ в обсязі 61 539,951 тис. куб. м і згідно абз.2 п.2.1. Договору здійснив закачування до ПСГ в період з 16.04.14р. по 15.04.2015р. природного газу в обсязі 11 866,664 тис.кубм. згідно Актів №48/01-14 від 30.04.14, №75/01-14 від 31.05.14, №88/01-14 від 30.06.14. №108/01-14 від 31.07.14. №118/01-14 від 31.08.14, №136/01-14 від 30.09.14, №154/01-14 від 31.10.14, №125/03-14 від 30.11.14. №141/03-14 від 31.12.14, №6/03-15 від 31.01.15, №17/01-15 від 28.02.15. №58/03-15 від 31.03.15.
Тариф на закачування 1000 м3 газу в ПСГ зазначений в п. 3.1. Договору, тариф на зберігання 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.2. Договору, тариф на відбір 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.3. Договору.
Пунктом Договору 2.16. передбачено, що у випадку, якщо на дату закінчення періоду відбору газу (15 квітня 2015 року), у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу Замовника, Сторони зобов'язуються до 15 травня 2015 року скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ.
Замовник зобов'язувався оплатити частину вартості послуг із зберігання залишку газу в ПСГ у поточному сезоні зберігання згідно з пунктом 4.4 Договору та у строк до 15 липня 2015 року укласти з виконавцем договір на зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2015 року по 15 квітня 2016 року).
Згідно п. 4.4. Замовник зобов'язувався до 20 травня 2015 року сплатити Виконавцю частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15 квітня 2015 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.
На виконання умов п. 2.16 Договору між сторонами було підписано Акт №17/05-15 від 30.04.15 про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання 2014/2015 рр. на обсяг 73 406,615 тис.куб.м.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем не сплачено 2 034 831,37 грн. - вартість послуг із зберігання природного газу в обсязі 73 406,615 тис.куб.м, що залишився в ПСГ на кінець сезону зберігання 2014/2015 рр., оформленого згідно п. 2.16 Договору №1404000438 Актом №17/05-15 від 30.04.15.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати у передбачений договором строк наданих позивачем послуг зберігання природного газу відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що відповідно до банківської виписки від 24.09.2015р. відповідачем сплачено позивачу 2 034 831,37 грн, в зв'язку з чим провадження в частині стягнення з відповідача 2 034 831,37 грн підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором по оплаті наданих позивачем послуг, останнім нараховано відповідачу, з урахуванням заяви (вх..06-20/33303/15 від 05.10.2015), 8 139,33 грн - інфляційні втрати, 420 595,89 грн - пені, 142 438,20 грн - 7 % штрафу, 22 318,19 грн - 3 % річних.
Позивачем нараховано відповідачу штраф на підставі ст.231 ГК України.
Згідно з ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вказав Верховний Суд України в пункті 5 "Висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр." від 01.04.2012, виходячи із положень ч.2 ст.231 ГК України, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 Вищий господарський суд України роз'яснив, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Враховуючи те, що нарахування штрафних санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, то підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих позивачем на підставі абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, а саме неоплатою наданих послуг зберігання, відсутні.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 22 318,19 грн за період з 01.2014 року по 23.09.2015 рік, та інфляційних втрат в розмірі 8 139,33 грн за період з квітня 2014 року по вересень 2015 року.
Відповідно до п.5.2. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідачем в додаткових поясненнях (вх.№06-20/34544/15 від 13.10.2015 року) заявлено про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення з відповідача пені.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до суду 10.08.2015 року, він має право на нарахування пені, в межах заявленого ним періоду, починаючи з 21.08.2014 року по 24.09.2015 рік.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 413 177,76 грн.
Посилання відповідача на те, що прострочення оплати сталося не з його вини судом до уваги не береться, оскільки у відповідності до ст.617 ЦК України недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В частині позовних вимог, провадження за якими припинено, судові витрати, в зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) (04053, м.Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 23152126) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 413 177 (чотириста тринадцять тисяч сто сімдесят сім) грн 76 коп - пені, 8 139 (вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн 33 коп - інфляційні втрати, 22 318 (двадцять дві тисячі триста вісімнадцять) грн 19 коп - 3 % річних та 48 251 (сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят одну) грн 50 коп - витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження в частині стягнення з Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" 2 034 831,37 грн - припинити.
4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повне рішення складено: 19.10.2015р.