Справа № 2-а-1288/10
Номер провадження -
24 березня 2010 року Суддя Кіровського районного суду М.Кіровограда ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді та просила суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008 року по час винесення судового рішення по справі та визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо недоплати їй вказаної соціальної допомоги.
На обґрунтування позову, зазначила, що вона вийшла на пенсію і їй було призначено пенсію за віком довічно. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачку визнано дитиною війни. Згідно зі ст. 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 р. повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Бездіяльність відповідача полягає у не виплаті їй коштів в розмірі, що передбачено чинним законодавством.
Щодо строку звернення до суду, то на думку позивача він нею не пропущений, оскільки вважає, що відповідно до ч.2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У позові заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, та просив розглянути справу без участі представника Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді
Згідно до письмових заперечень відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Посилався, що управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління, не має жодного відношення до коштів державного бюджету.
Вважає, що жоден з правових актів, які.регулюють дані правовідносини, не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду нарахування та проведення зазначених в позові виплат. Крім цього посилаючись на ст. 100 КАС України, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за період, що не входить до річного строку звернення до суду визначений ст. 99 КАС України.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини. У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІУ(далі Закон№2195-ІУ), дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що, позивач є дитиною війни, тобто має право на пільги передбачені Законом №2195-ІУ.
У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із положень Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік», „Про Державний бюджет України на 2009 рік", «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 квітня 2007 року - 406 грн.; з 1 жовтня 2007 року - 411 грн.; у 2008році з 1 січня - 470 грн.; з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня - 498 грн., з 1 листопада 2009 року - 573грн., з 01.01.201 Ороку до 01.04.2010-695 грн.
Пуктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19.12.2006 року №489-У, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ГУ, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України м. Кіровограда в строк з 07 липня по 31 грудня 2007 року включно зобов'язане виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з наступного.
Так, у відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. №1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
- за липень - [(406 грн.+1%) х 30%]: 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27 грн.;
- за серпень - вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 2 міс. = (410,06 хЗО%) х 2 = 123,02 х 2 = 246,04 грн.;
- жовтень-грудень [(411 грн. + 1%) х 30%] х 3 = 415,11 грн. х 30% хЗ = 124,53 грн. хЗ = 373,59 грн.
А всього за 2007 рік відповідачу необхідно було донарахувати та виплатити позивачу 710грн. 90коп., оскільки доплата до пенсії, відповідно наданої Управлінням довідки за цей період не проводилась. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-УІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ГУ викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право наотримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня
- 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Тобто, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:
- травень - (481 грн. х 30%): 31 х 10 = 144,3 : 31 х 10= 46,55 грн.; - червень - 481 грн. х 30% = 144,3 грн.; - липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3 = 433,80 грн.;
- жовтень-грудень (498 грн. х 30%) хЗ міс. =149,40x3 = 448,2 грн.
А всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85грн. Тому, відповідачу при перерахунку та донарахуванні пенсії позивачу за вказаний період, потрібно вирахувати вже отриману ним надбавку до пенсії, як дитина війни ( з 01.05.2008р.-48.10грн., з 01.07.2008р.-48.20грн., з 01.10.2008р.і до кінця 2008року-49.80грн). .:
Підлягають задоволенню вимоги щодо підвищення пенсії починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.2009року та її виплати, що буде відповідати обгрунтуванню позову, наданим доказам та статтям 2,11 КАС України.
Статтею 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 встановлено, що з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність - 573 гривні.
Таким чином, оскільки позиція відповідача на час завершення розгляду справи не змінилась, то позов підлягає задоволенню за період з 01.01.2009року по 31.12.2009року включно, що стосується перерахунку та виплати доплати до пенсії.
Відповідно до статті 6 Закон7 України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням вже виплачених коштів за 2009 рік в наступних розмірах:
- січень- жовтень (498 грн. х 30%) х10міс.= 1494 грн.
- листопад - грудень (573 грн.х30% )х2 = 343 грн.80 коп., а всього 1837 грн.80 коп.
Тому, відповідачу при перерахунку та донарахуванні пенсії позивачу за вказаний період, потрібно вирахувати вже отриману ним надбавку до пенсії, як дитині війни по 49 грн.80 коп щомісячно за пероід з 1 січня по .31 грудня 2009 року.
Суд задовольняє вимоги позивача і по стягненню коштів за 2010рік, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені, а саме з 01.01.2010р. по 28.02.2010р. Даний термін визначений виходячи з положення ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. №1788-ХП та в межах доказів, що містяться в матеріалах справи.
Згідно прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік», Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року, крім пунктів 47 і 50 статті 6, статті 9, пунктів 62 - 64 статті 33, статей 62 і 82, пунктів 8-13 розділу VII "Прикінцеві положення", які застосовуються з дня його опублікування. Статтею 52 даного закону установлено для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 695 гривень.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії в наступних розмірах:
- січень- лютий (695грн. х 30%) х2міс.= 417 грн.
Тому, відповідачу при перерахунку та донарахуванні пенсії позивачу за вказаний період, потрібно вирахувати вже отриману ним надбавку до пенсії, як дитині війни по 49 грн.80 коп щомісячно за пероід з 1 січня по 28 лютого 2010 року.
Що стосується заперечень відповідача, то за змістом ч.і ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, є всі підстави вважати, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Що стосується посилання відповідача на пропуск позивачем річного строку звернення до суду та позицію позивача вважати строк не пропущеним, оскільки у ч.2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів, то суд виходить з наступного.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав, інтересів, свобод, а відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропуск вищезазначеного строку є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову, за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Згідно ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Згідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки, позиція позивача щодо не пропуску нею строку позовної давності є помилковою, то враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства, та приймаючи до уваги, що позивачем, який звернувся до суду першої інстанції з позовом про захист свого порушеного права, приймаючи до уваги похилий вік позивача та його юридичну необізнаність, зважаючи на те, що порушення прав позивача є тривалим, суд вважає, що слід поновити позивачу пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів. Окрім того, згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів обізнаності позивача з приводу наявності рішень Конституційного Суду України зазначених вище та неповажності підстав пропущення строку на звернення з адміністративним позовом, відповідачем не надано.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку щодо задоволення позову, оскільки достеменно встановлена протиправна бездіяльність відповідача, пов'язана з не нарахуванням та виплатою позивачу в неповному розмірі щомісячної допомоги „дітям війни", за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01.01.201 Ороку по 28 лютого 201 Ороку, що є підставою до задоволення позову відносно зобов'язання відповідача здійснення перерахунку та виплати зазначеної допомоги з урахуванням 30% від щомісячної соціальної допомоги, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по грудень 2009 року таз 01.01.201Ороку по 28 лютого 201Ороку.
На підставі ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІУ (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-1, ст.58, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІ, Статті 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року, статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, та керуючись ст.ст. З, 11, 94, 105, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, порушених бездіяльністю Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді пов'язаних з не нархуванням та невиплатою ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2008р. включно, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно таз 01.01.2010р. по 28.02.2008року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з 01 січня 2009 року по Зігрудня 2009 року включно та з 01.01.2010р. по 28.02.201 Ороку включно з урахуванням розміру фактично щомісячно виплаченої пенсії у цей період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 3грн. 40 коп.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1