Справа № 404/5492/15-а
Номер провадження 2-а/404/475/15
13 жовтня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді - Галагана О.В.,
при секретарі - Голенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом, просила:
- визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо не врахування їй до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державному службовцю, «інших виплат», а саме: сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», протиправними;
- зобов'язати УПФ України в м. Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії із 27.02.2014 р. на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державному службовцю, із урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати згідно із довідкою Управління інформаційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи, або за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 27.02.2014 р. та виплатити із 27.02.2014 р. різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
На обґрунтування зазначено, що вона перебуває на обліку в УПФ м. Кіровограда з 28.02.2014 р, їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року у розмірі 4426,61 грн., що становить 80 % суми її заробітної плати.
03.07.2015р. позивачка звернулась до Управління пенсійного фонду України із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До вказаної заяви позивачкою додана довідка про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в якій зазначено про отримання позивачкою за час роботи інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідачем відмовлено у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи тим, що для включення до складових заробітної плати для обчислення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, немає законних підстав, оскільки відповідний розрахунок чинним законодавством не передбачено. Крім цього, як вказує УПФУ у Листі, з 01.06.2015 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VII, раніше призначені пенсії на умовах Закону України «Про державну службу», не перераховуються.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на зміст письмових заперечень, зазначила, що частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, при цьому включення в заробітну плату будь-яких інших виплат як складових частин заробітної плати законодавством не передбачено, у зв'язку з чим для перерахунку пенсії немає законних підстав. Включення будь-яких інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, як складових заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям чинне законодавство не передбачає. Крім цього, відповідач вказує на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». Також, представником відповідача було зазначено про пропуск позивачем строку визначеного ст. 99 КАС України при зверненні до суду.
Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Кіровограді та отримує пенсію з 28.02.2014 року у відповідності до Закону «Про державну службу» пенсія призначена у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця (а.с. 18).
03.07.2015 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку Управління інформаційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати(а.с. 9, 11, 12-17).
Згідно довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 22.06.2015 року № 03/02-30/2/2 позивачу була виплачена індексація в сумі - 4025,31 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 8608,12 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 6856,70 грн. (а.с. 15-17).
Листом від 07.07.2015 року № 6426/04-30 позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, так як, включення до складових заробітної плати для обчислення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, немає законних підстав, оскільки відповідний розрахунок чинним законодавством не передбачено (а.с. 19-20).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
За змістом частини 7 вказаної статті умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» вказує, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться й в п. 2.2.2, п. 2.2.7 та п. 2.3.3 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713, де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників.
Також, згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація доходів входили до системи оплати праці державного службовця, крім того, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, від 28.05.2013 року у справі №21-97а13, від 04.03.2014 року у справі №21-14а14.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийняті нових законів, або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. №8-рп/99, від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004).
Суд вважає необґрунтованими посилання УПФУ на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, з огляду на наступне.
Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Отже, вказаною нормою права визначено, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, у відповідності до Закону України "Про державну службу".
У спірному випадку не йдеться про призначення або перерахунок пенсії на підставі Закону України "Про державну службу". Так, підстави для призначення та перерахунку пенсії державним службовцям, визначено ст.37-1 Закону України "Про державну службу". В той же час, вказана норма права не передбачає такої підстави для перерахунку, як не включення при розрахунку пенсії видів виплат (доходів) державного службовця. У спірному випадку перерахунок пенсії має бути здійснений з огляду на положення ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Щодо строків звернення до суду, то відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Закон України «Про державну службу» та зміни до нього офіційно публікуються в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цього правового акту є загальнодоступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 29.07.2015 року, а до Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням всіх виплат згідно з довідкою про заробітну плату від 22.06.2015 року № 03/02-30/2/2, з яких нараховано страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань, тощо, звернулась 03.07.2015 року, а просить задовольнити позов починаючи з 27.02.2014 року, суд вважає за необхідне позовну заяву за період з 27.02.2014 року по 02.01.2015 року, включно, залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
За змістом абзаців 1, 2 частини 4 статті 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Аналогічне правило встановлено статтею 84 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII), у відповідності до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді з заявою про перерахунок пенсії та довідкою із зазначенням виплат на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виданої Управлінням інформаційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації від 22.06.2015 № 03/02-30/2/2 - 03 липня 2015 року.
Враховуючи те, що позивач з заявою про перерахунок пенсії та відповідною довідкою звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді 03 липня 2015 року, позов ОСОБА_1, з урахуванням положень статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи період залишений без розгляду - 27.02.2014 року по 02.01.2015 року, підлягає задоволенню починаючи з 03 січня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії державного службовця починаючи з 03 січня 2015 року з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати зазначених у довідці Управління інформаційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації від 22.06.2015 № 03/02-30/2/2.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 03 січня 2015 року з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати зазначених у довідці Управління інформаційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації від 22.06.2015 № 03/02-30/2/2.
Позов ОСОБА_1 за період з 27.02.2014 року по 02.01.2015 року, включно - залишити без розгляду.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Кіровограда, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган