Справа №345/3817/15-ц
19.10.2015 року Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючої - судді Галущак Л.О.
секретаря - Назарчук І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостищенської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його ОСОБА_2, якому належало будинковолодіння по АДРЕСА_1. Після смерті батька він з матір»ю, як спадкоємці за законом прийняли спадщину, по-скільки постійно проживали у спадковому будинку . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно йому . Так як після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, то він звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом , однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що вищевказане домоволодіння належать членам колгоспного двору, тому слід визначити частки кожного члена колгоспного двору у праві спільної часткової власності. Тому змушений звернутися до суду й просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно за законом.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні з"ясовано , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були батьками позивача , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11-12) й вони проживали в будинковолодінні по АДРЕСА_1 , що відносилася до суспільної групи колгоспників. Даний факт підтверджується довідкою Мостищенської сільської ради № 391 від 19.06.2015 (а.с .8). ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть ( а.с. 4-5 ).
Із свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21 січня 1991 року, виданого Виконавчим Комітетом Копанківської сільської ради народних депутатів вбачається, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 в цілому належить ОСОБА_2 (а.с.13).
Згідно Закону України „Про власність" з 15.04.1991 року відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну спільну сумісну власність . Майно, придбане внаслідок спільної праці сім"ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними ( ст.. 17 Закону України „Про власність" ) .
Відповідно довідки № 707 від 18.09.2015 року , № 391 від 19.06.2015 року виданої Мостищенською сільською Радою в період з 1990 по 1991 роки господарство по АДРЕСА_1 відновилось до категорії колгоспних дворів. В цьому будинковолодінні були зареєстровані батько позивача - ОСОБА_2, його мама - ОСОБА_3 і позивач, який продовжує там проживати і на даний час . Заповіт від імені ОСОБА_3 у виконкомі с/ради посвідчувався 15.01.2015 року ( а.с .8, 20).
З відмови нотаріуса у вчинені нотаріальної дії від 15.09 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, по-скільки у свідоцтві про право власності зазначено, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами належить членам колгоспного двору (а.с.6).
В судовому засіданні встановлено ,що після смерті ОСОБА_2 позивач та його мама постійно користувались житловим будинком та господарськими будівлями.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги спадкування після смерті батька та прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. 15.01.2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким всі свої майнові права, а також все майно, що належатиме їй, на яке за законом буде мати право, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповіла - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено запис в реєстрі за №1( а.с.10).
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст .1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В судовому засіданні з"ясовано , що ОСОБА_1 був сином спадкодавців , прийняв спадщину після їх смерті проживаючи спільно з ними до дня смерті, інших спадкоємців за законом чи які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст.1241 ЦК України немає, спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.
За таких обставин суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на вищезазначене спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1261,1268 ЦК України, Законом України „Про власність" , ст. 208, 210, 213 - 215 ЦПК України, суд -
Позов задоволити й визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме : на будинковолодіння по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуюча: