ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 листопада 2010 року № 2а-15650/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
позовної заявиОСОБА_1
до:Генерального консульства України в місті Санкт-Петербурзі, Державного казначейства України
про:визнання нечинним рішення та стягнення коштів на відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генерального консульства України в місті Санкт-Петербурзі, Державного казначейства України (далі -відповідачі), в якій просить:
- визнати нечинним дію-рішення Генерального консула України в місті Санкт-Петербурзі №6113/091-867 від 16 лютого 2010 року;
- стягнути на його користь кошти у розмірі 279650грн. як компенсацію на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного кримінального переслідування.
Крім того, в позовній заяві позивач ставить питання щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом, просить справу розглянути за його відсутністю та звільнити від сплати судового збору.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що за час розгляду кримінальної справи він втратив право на користування житлом, яке займав як орендар.
Вказана обставина позивача спонукала звернутися до Генерального консула України у місті Санкт-Петербурзі з вимогою надати йому рівноцінне жиле приміщення з урахуванням діючих норм жилої площі та складу с'імї.
На зазначене звернення ОСОБА_1 отримав лист Генерального консула України в місті Санкт-Петербурзі від 16 лютого 2010 року №6113/091-867, в якому останній висловив готовність підготувати відповідне звернення до Уряду за умови надання певних документів. Проте, позивач зі змістом листа не погоджується, і, вважаючи його рішенням, просить задовольнити позовні вимоги, відшкодувавши заподіяну йому шкоду у розмірі 279650грн.
Однак позивачу необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом з огляду на наступне.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, тоді як юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 Кодексу).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень. Пунктом сьомим частини першої статті 3 цього Кодексу визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі -на виконання делегованих повноважень.
У пункті першому частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, яка поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір стосується саме правовідносин, пов'язаних зі стягненням на користь позивача коштів у розмірі 279650грн. як компенсації на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного кримінального переслідування.
Так, у відповідності до частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Частиною другою зазначеної вище статті передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Згідно частини шостої цієї ж статті встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Відповідно до цього закону відшкодуванню підлягають: заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналіз зазначених вимог чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що правовідносини з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного кримінального переслідування, не містять ознак публічно-правових відносин, а тому спори щодо них підлягають розгляду за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
З огляду на вищевикладене та відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 3, 4, 17, пунктом першим частини першої статті 109, статей 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до Генерального консульства України в місті Санкт-Петербурзі, Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, що належить до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, не допускається.
Направити копію даної ухвали, позовну заяву та додані до неї матеріали на адресу ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька