ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 грудня 2010 року № 2а-18576/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
позовної заявиОСОБА_1
доГенеральної прокуратури України
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України (далі -відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, вчинену під час розгляду скарги громадянина України ОСОБА_1 від 13 жовтня 2010 року;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України в межах своєї компетенції організувати перевірку скарги ОСОБА_1 від 13 жовтня 2010 року та забезпечити прийняття процесуального рішення, оформленого відповідною постановою;
- стягнути з Державного бюджету України 03грн. 40коп. сплаченого судового збору.
Однак ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом з огляду на наступне.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а частиною другою статті 4 цього Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового рішення.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі - на виконання делегованих повноважень.
Пунктом першим частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, яка поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Так, даний позов обґрунтований тим, що 13 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням, відповідно до положень статей 94 та 97 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року, з урахуванням змін та доповнень на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КПК України) провести перевірку та порушити кримінальну справу відносно суддів Окружного адміністративного суду міста Києва за постановлення неправосудного рішення.
Проте, як зазначив позивач, на вказане звернення (скаргу) він отримав лист №05/2/1-37938-09 від 15 листопада 2010 року замість постанови про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, що, на думку останнього, суперечить Конституції України та вимогам Закону України «Про прокуратуру».
Дійсно, захист прав і свобод людини не може вважатися надійним без надання їй можливості оскаржувати до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, але таке оскарження має здійснюватися у порядку, за яким прийняті такі рішення або вчинені дії.
Так, відповідно до статті 94 КПК України підставою порушення кримінальної справи, зокрема, є звернення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян з заявою або повідомленням про злочин, а статтею 95 вказаного Кодексу визначено вимоги до таких заяв та повідомлень. Порядок розгляду таких заяв визначений також КПК України.
Прокурор, слідчий або орган дізнання під час перевірки заяви про злочин та відповідного реагування на неї автоматично набувають статусу особи, яка користується правами та виконує обов'язки, що визначені КПК України, є самостійною у визначені напряму процесуальних дій та несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Тобто, у випадку вчинення відповідачем процесуальних дій (бездіяльності) або прийняття відповідного рішення за КПК України, останній не виконує владних управлінських функцій (вирішує питання премій, розміру зарплати, присвоєння звання тощо) та не має ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, означені вимоги позивача, звернуті до Генеральної прокуратури, підлягають вирішенню у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, що відповідно виключає розгляд даного позову в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 17, пунктом першим частини першої статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до Генеральної прокурори України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Кримінально-процесуальним кодексом України, що належить до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, не допускається.
Копію даної ухвали, позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами направити на адресу ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька