Справа № 2-а- 15621/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
про передачу справи за територіальною підсудністю
06 грудня 2011 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 11.11.2011 про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. за невиконання в повному обсязі рішення суду, по виконавчому провадженню №29076965.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржується постанова про накладення штрафу від 11.11.2011 року по виконавчому провадженню № 29076965, яка винесена Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі виконавчого листа Харківського районного суду Харківської області по адміністративній справі № 2-а-2018/11, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2007 рік з 09.07.2010 року по 31.12.2007 року та провести відповідні виплати за вказаний період.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, який є суб”єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов.
Відповідно до ч.4 ст.22 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, та матеріалів справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З положень наведеної норми процесуального закону чітко слідує, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого судового порядку оскарження. Отже, наявність такого іншого судового порядку однозначно унеможливлює застосування ст.181 КАС України.
Суд відзначає, що згідно з ч.4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Частиною 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Окрім того, суд зважає також і на положення ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Системно аналізуючи положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення по справі.
В даному випадку оскаржується постанова про накладення штрафу від 11.11.2011 року, яка винесена Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області під час виконання виконавчого листа, виданого Харківським районним судом Харківської області по адміністративній справі № 2-а-2018/11.
За правилами ст.18 КАС України під адміністративними судами законодавець розуміє як окружні адміністративні суди, так і місцеві загальні суди.
У спірних правовідносинах судове рішення, у зв'язку з виконанням якого суб'єктом владних повноважень прийнято спірний правовий акт індивідуальної дії, було винесено місцевим загальним судом як адміністративним.
За таких обставин, спір по справі підсудний суду, який видав виконавчий документ, а тому в силу положень ст.22 КАС України справу належить передати до іншого адміністративного суду.
Керуючись п.2 ст. 22, ст. 107, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суддя, -
Адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу передати на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Панов М.М.