копія
05 жовтня 2015 р. Справа №818/2061/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2061/15
за позовом Виробничо-комерційного підприємства товарства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс"
до Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа: Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України,
про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (далі -позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною передачу заяви ВКП ТОВ «Торгсервіс», зареєстровану за №10873608, Реєстраційною службою Кролевецького районного управління юстиції Сумської області (далі - відповідач 1) до Укрдержреєстру;
- визнати незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) в частині розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та винесення рішення про відмову у цій реєстрації;
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 №21425252 від 19.05.2015 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язати Реєстраційну службу Кролевецького районного управління юстиції Сумської області розглянути повторно заяву від 02.04.2015 року, зареєстровану у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №10873608, з урахуванням винесеного рішення;
- зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, провести службове розслідування щодо фактів протиправних і незаконних дій відповідача 2, з притягненням його до дисциплінарної відповідальності та надати цьому документальне підтвердження.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.04.2015 року до відповідача 1 подана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрована за №10873608, проте право власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, що розташований в Сумській області, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд.7, зареєстровано не було та заява передана на розгляд державного реєстратора прав на нерухоме майно Укрдержреєстру із посиланнями на положення Наказу Міністерства юстиції України №607/5 від 02.04.2013 року «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб». Позивач вважає такі дії Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції з передачі поданої ним заяви до Укрдержреєстру протиправними, оскільки право власності на вказане в заяві нерухоме майно набуто 07.07.2010 року та зареєстровано 08.07.2010 року з присвоєнням реєстраційного номеру об'єкта №30870146 відповідно до свідоцтва Кролевецької міської ради про право власності на нього. Тобто подана підприємством заява, відносно якої прийнято рішення про відмову у державній реєстрації, носила характер поділу вже зареєстрованої нерухомості, що в свою чергу є похідним від даного права власності, зареєстрованого до 01.01.2013 року. Тому відповідач 1 не повинен був передавати заяву на розгляд до відповідача 2, а відтак дії останнього по її розгляду та винесенню рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №21425252 від 19.05.2015 року є протиправними. Крім того, під час розгляду заяви державний реєстратор Укрдержреєстру не надав належної оцінки даним та поясненням щодо площі будівель А-2,Б-1,В-1,Д-1,Ж-1, викладеним у висновку КП «Кролевецьке РБТІ» від 31.03.2015 року №122, що потягло за собою винесення незаконного рішення про відмову в державній реєстрації права власності на комплекс будівель.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із наведених вище підстав.
Представник Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а..с.44), в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення на позовну заяву (а.с.26-30), в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд №10873608 від 02.04.2015 року було направлено державним реєстратором Кролевецького РУЮ ОСОБА_3 на розгляд до Укрдержреєстру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до пункту 1 та пункту 3 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №534/23066 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту №570/5 від 26.03.2014 року). При цьому, посилання позивача на безпідставність передання заяви на розгляд до Укрдержреєстру відповідач 1 вважає необґрунтованими, оскільки право власності на новостворені об'єкти нерухомого майна не є похідним від права власності на нерухоме майно, яке поділяється та реєстрація якого проведена до 01.01.2013 року. Зокрема, відповідно до пункту 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухома майно та їх обтяжень» до речових прав на нерухоме майно, які є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, належить: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном. Відтак, дії державного реєстратора Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції щодо передачі на розгляд до Укрдержреєстру заяви ВКП ТОВ «Торгсервіс» про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд №10873608 від 02.04.2015 року є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач 2 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.43), в судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях на позовну заяву у задоволенні позовних вимог до нього просив відмовити внаслідок того, що під час розгляду заяви підприємства про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване в Сумській області, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд.7, ним були встановлені суперечності між відомостями про площу складових об'єктів нерухомого майна, а саме у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07.07.2010 року та технічному паспорті вказані різні площі будівель А-2,Б-1,В-1,Д-1,Ж-1, що й стало підставою для прийняття рішення №21425252 від 19.05.2015 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке оскаржується ВКП ТОВ «Торгсервіс» у даній справі.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.42), в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позовну заяву від нього не надходило.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02.04.2015р. ВКП ТОВ «Торгсервіс» до Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права приватної власності на комплекс будівель та споруд, що розташований в Сумській області, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд.7, яка була прийнята та зареєстрована за №10873608 (а.с.9).
Разом з заявою представником позивача були подані наступні документи: технічний паспорт, серія та номер 827, виданий 20.03.2015 року КП «Кролевецьке РБТІ»; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер ЯЯЯ №206304, видане 07.07.2010 року Кролевецькою міською радою; висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна серія та номер 122, складений 31.03.2015 року КП «Кролевецьке РБТІ»; довіреність №1860 від 18.11.2014 року, посвідчена Приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4; копія паспорта ОСОБА_1 серія та номер МА023173, виданого 12.10.1995 року Кролевецьким РВ УМВС України в Сумській області; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера №17679, виданої 13.04.1998 року ДПА в Кролевецькому районі; квитанція Сумської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» №0.0.368312143.1, 0.0.368312570.1 від 01.04.2015 року.
Вказана заява була передана державним реєстратором Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_3 на розгляд до Укрдержреєстру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до пункту 1 та пункту 3 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №534/23066 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту №570/5 від 26.03.2014 року).
Рішенням №21425252 від 19.05.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, розглянувши заяву від 02.04.2015р., відмовив у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на комплекс будівель та споруд, що розташований в Сумській області, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд.7, за суб'єктом: ВКП ТОВ «Торгсервіс» (код ЄДРПОУ 30033501) (а.с.8).
Зокрема, відповідно до вказаного рішення державний реєстратор прав за результатами розгляду поданої позивачем заяви з доданими до неї документами встановив, що вони не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
В обґрунтування такого рішення державний реєстратор зазначив, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.07.2010 року та технічний паспорт містять суперечності та не узгоджуються між собою, оскільки неможливо визначити площу складових об'єктів заявленого до реєстрації об'єкта нерухомого майна - будівель А-2,Б-1,В-1,Д-1,Ж-1.
Тому, на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з п. 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майна та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, державним реєстратором ОСОБА_2 прийнято рішення №21425252 від 19.05.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Не погоджуючись з правомірністю рішення державного реєстратора, позивач звернувся до суду.
Суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, виходячи з такого.
ВКП ТОВ «Торгсервіс» є власником комплексу будівель та споруд, розташованого в Сумській області, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд.7, форма власності - приватна, розмір частки 1/1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності, виданого 07.07.2010 року на підставі рішення 41 сесії п'ятого скликання Кролевецької міської ради від 23.06.2010 року, та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.11).
До складових об'єкту входять серед інших і будівля контори з прохідною А-2, загальною площею 304,2кв.м.; будівля квасильно-засолочного цеху Б-1, загальною площею 1094,4кв.м.; будівля консервного цеху В-1, загальною площею 3075,5кв.м.; цех копченої риби Д-1, загальною площею 1288,6кв.м.; будівля котельні Ж-1, загальною площею 387,9кв.м.
Згідно з технічним паспортом на комплекс будівель та споруд по вул. Кооперативній,7, в м. Кролевець Сумської області, площа будівлі контори з прохідною А-2 складає 301,6кв.м.; будівлі квасильно-засолочного цеху Б-1 - 1096,8 кв.м.; будівлі консервного цеху В-1 - 3101,1кв.м; цеху копченої риби Д-1 - 1145,5 кв.м.; будівлі котельні Ж-1 - 363,8кв.м. (а.с.50, зворотній бік, а.с.55, а.с.60, зворотній бік, а.с.71,75).
Позивач звернувся до КП «Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації» та отримав висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №122 від 31.03.2015 року, відповідно до якого існує технічна можливість поділу комплексу будівель та споруд на самостійні об'єкти нерухомого майна - склад новоутворених об'єктів: 1) комплекс будівель та споруд по вул. Кооперативній №7, до якого в т.ч. входять і будівлі А-2,Б-1,В-1,Д-1,Ж-1, площею 301,6 кв.м., 1096,8кв.м., 3101,1кв.м., 1145,5кв.м., 363,8кв.м. та 2) будівля насосної станції по вул. Кооперативній,7г, загальною площею 4.6кв.м. (а.с.12-14).
Відповідно до рішення виконкому Кролевецької міської ради від 18.12.2014 року №249 будівлі насосної станції літ.Н-1 присвоєно самостійну поштову адресу: вул. Кооперативна,7г, в м. Кролевець, у зв'язку із цим заведена інвентаризаційна справа.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення (надалі - Закон).
Статтею 15 Закону встановлений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проходить наступні стадії: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною 4 цієї ж статті Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Пунктами 1,2 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Підстави для відмови у державній реєстрації перелічені у ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону: 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч.2, ч.4 ст.24 Закону №1952-IV).
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України, від 17.10.2013, № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (Порядок №868).
Відповідно до п.15 вказаного Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 20 Порядку).
Згідно з п. 28 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд вважає протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 №21425252 від 19.05.2015 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки позивачем були надані необхідні для проведення державної реєстрації прав документи та державним реєстратором не обґрунтована належним чином неможливість встановити відповідність заявлених прав поданим документам, натомість, відповідач 2 фактично вдався до оцінки правильності проведення поділу комплексу будівель та споруд, що належать позивачу на праві приватної власності, та визначення площі будівель, що входять до складу новоутвореного об'єкту по вул. Кооперативній,7, в м. Кролевець.
Так, у Висновку КП «Кролевецьке районне БТІ» №122 від 31.03.2015 року щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна зазначено, що «загальна площа будівлі контори з прохідною літ.А-2 змінилася у зв'язку із розібранням прибудови літ. «а» та будівництвом нової маломірної прибудови літ. «а», що не потребує дозволу. В будівлі квасильно-засолочного цеху літ.Б та будівлі консервного цеху літ.В-1 розібрано частину перерогодок, у зв'язку з чим збільшилися їх площі. Площа будівлі цеху копченої риби літ. Д.-1 зменшилася за рахунок розібрання частини будівлі, площа будівлі котельні літ.Ж-1 - за рахунок розібрання прибудови літ. «ж». Розібрано будівлю хлораторної станції літ.П-1» (а.с.12, зворотній бік).
Отже, у даному випадку позивач є одноособовим власником нерухомого майна та здійснив розібрання частини перегородок та частини будівель, що не потребує дозволу, внаслідок чого їх площа змінилася в порівнянні із площею, вказаною у свідоцтві про право власності від 07.07.2010 року, виданого Кролевецькою міською радою (а.с.10).
При цьому, варто зазначити, що в технічному паспорті на комплекс будівель та споруд за адресою: вул. Кооперативна,7, м. Кролевець Сумської області, відсутні відмітки стосовно здійснення самочинного будівництва ВКП ТОВ «Торгсервіс».
Відповідно до п.36 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 57 Порядку №868 встановлено, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна. Державний реєстратор після проведення державної реєстрації права власності на один із новостворених об'єктів нерухомого майна в разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт. Державний реєстратор приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, відкритих щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після проведення державної реєстрації права власності щодо всіх новостворених об'єктів нерухомого майна, яке оформляє в одному примірнику. Державний реєстратор закриває розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після долучення до реєстраційної справи відповідних документів. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, заявникові не повертаються. Під час проведення державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності, частка з якого виділяється, державний реєстратор під час оформлення свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, частку з якого було виділено, здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на такий об'єкт.
Згідно з пунктом 58 Порядку 868 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси. У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на об'єкт нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів і перебуває у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат". При цьому право спільної власності на виділений об'єкт нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, не припиняється.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення державного реєстратора прав, відповідачем ОСОБА_2 обґрунтована не невідповідність поданих документів вимогам п.58 Порядку №868, а наявність розбіжностей між відомостями про площу складових об'єктів нерухомого майна, вказаними у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07.07.2010 року та технічному паспорті щодо будівель А-2,Б-1,В-1,Д-1,Ж-1, при цьому не прийнято до уваги, що частка позивача в об'єкті нерухомого майна, що поділяється, становить 1/1, форма - власності приватна, та зміна площі відбулася не внаслідок здійснення ним самочинного будівництва. Тобто державна реєстрація прав на нерухоме майно у даному випадку не порушуватиме прав та законних інтересів інших осіб, оскільки інші співвласники відсутні, а знесення частини перегородок та частини будівель, що входять до складу комплексу, не потребує окремого дозволу.
Щодо міркувань державного реєстратора прав стосовно неузгодженості між собою площ складових об'єктів заявленого до реєстрації нерухомого майна слід відмітити, що викладенням цих міркувань у рішенні про відмову у державній реєстрації прав держреєстратор фактично вступив в суперечку із висновками КП «Кролевецького районного БТІ» №122 від 31.03.2015 року щодо технічної можливості поділу комплексу будівель зі зміною їх площі, вийшов за межі своєї компетенції, перебравши на себе повноваження органу технічної інвентаризації.
Приймаючи оскаржуване рішення, державний реєстратор прав встановив суперечність між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, проте ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено такої підстави для відмови в проведенні державної реєстрації, як «невідповідність площ складових частин об'єкта заявленого до реєстрації об'єкта нерухомого майна».
Як слідує з картки прийому заяви №20457476 (а.с.9), разом із заявою від 02.04.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованою за №10873608, подавався і висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна серія та номер 122, складений 31.03.2015 року КП «Кролевецьке РБТІ», який пояснював причину розбіжностей у площі будівель, що входять до складу новоствореного об'єкту по вул. Кооперативній,7, в м. Кролевець, Сумської області. Однак, під час розгляду поданої ВКП «Торгсервіс» заяви даний висновок прийнятий до уваги не був, що вбачається зі змісту оскаржуваного рішення.
Зокрема, обов'язкове складання таких висновків щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна передбачено пунктом 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55 (зареєстровано в Міністерстві України 06.07.2007 року за №774/14041), де вказано, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2).
Об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами (пункти 2.1-2.4 Інструкції №55).
Відповідно до п.2.5 Інструкції при підготовці документів про поділ нерухомого майна БТІ проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об'єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.
Відтак, саме висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна є документом, що містить дані про повну технічну характеристику об'єкта нерухомого майна, що поділяється, склад новоутворених об'єктів та їх адреси, та має бути врахований під час державної реєстрації права власності на об'єкти, що утворилися в результаті його поділу, в т.ч. і щодо визначення площі складових частин об'єктів заявленого до реєстрації об'єкта нерухомого майна.
Встановлення правомірності поділу об'єкта нерухомого майна не належить до компетенції державного реєстратора.
Стаття 19 Конституції України закріплює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд встановив, що оскаржуване рішення №21425252 від 19.05.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийнято державним реєстратором необґрунтовано, без з'ясування всіх фактичних обставин та всупереч нормам чинного законодавства, а отже, підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною передачу заяви ВКП ТОВ «Торгсервіс», зареєстрованої за №10873608, Реєстраційною службою Кролевецького районного управління юстиції Сумської області до Укрдержреєстру, приймаючи до уваги наступне.
Пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №534/23066 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту №570/5 від 26.03.2014 року), встановлено, що у разі подання до територіальних органів Мін'юсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000кв.м., що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.
Дія цього наказу не поширюється на випадки подання заяв щодо:
- державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
- державної реєстрації права власності на нерухоме майно одночасно із заявами щодо державної реєстрації похідних від права власності речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд не погоджується із твердженнями позивача про похідний характер права власності на новостворені об'єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті поділу комплексу будівель та споруд, реєстрація права власності на який проведена до 01.01.2013 року, як на підставу для визнання протиправними дій відповідача 1, оскільки пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухома майно та їх обтяжень» визначено, що до речових прав на нерухоме майно, які є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, належить: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Крім того, згідно з ч.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є:1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Тобто у даному випадку мало місце звернення із заявою про реєстрацію права приватної власності на новостворене нерухоме майно, а не із заявою про державну реєстрацію похідних від права власності речових прав на нього, внаслідок чого дії державного реєстратора Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції щодо передачі на розгляд до Укрдержреєстру заяви ВКП ТОВ «Торгсервіс» про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд №10873608 від 02.04.2015 року є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, необґрунтованими також є і позовні вимоги з приводу визнання незаконними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 в частині розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №10873608 від 02.04.2015 року та зобов'язання Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області розглянути її повторно, з урахуванням винесеного рішення, оскільки вказані питання належать до повноважень саме державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до повноважень державних реєстраторів територіальних органів Мін'юсту.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що належним та достатнім способом захисту порушеного права у даному випадку буде скасування оскаржуваного позивачем рішення, адже саме воно створює відповідні юридичні наслідки.
Результатом розв'язання публічно-правового спору у справах про оскарження рішення є визнання його протиправним та скасування (визнання не чинним) повністю або частково або відмова у задоволенні такої вимоги, при цьому вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком задоволення позову в частині визнання протиправним рішення, таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову щодо визнання та скасування рішення, оскільки саме оскарженим рішенням державного реєстратора відмовлено у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
З приводу зобов'язання Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, провести службове розслідування щодо фактів протиправних і незаконних дій відповідача 2, з притягненням його до дисциплінарної відповідальності та надати цьому документальне підтвердження, варто вказати, що такі вимоги за своєю суттю не є позовними, оскільки безпосередньо не стосуються порушених прав ВКП ТОВ «Торгсервіс» та звернуті до особи, яка не є відповідачем у справі, та вчинення таких дій належить до її виключної компетенції, в реалізацію якої суд позбавлений права втручатись.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин, доводи позивача, при встановлених у справі обставинах, лише частково підтверджують обґрунтованість його вимог, внаслідок чого позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства товарства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" до Реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа: Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 №21425252 від 19 травня 2015 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2015 року.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова