Копія
29 вересня 2015 р. Справа №818/2828/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2828/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "МТТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "МТТ") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №805130000/2-15/000013/2 від 11.03.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №805130000/2015/00014.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару та визначення резервного методу розрахунку його митної вартості, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, крім того, надані позивачем до Сумської митниці документи містять всі дані, які підтверджують значення показників, що вплинули на митну вартість товару, отже прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, відтак це рішення та картка відмови у митному оформленні товарів підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.42-46) та зазначила, що за результатами опрацювання документів встановлено, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару. З метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, між митним органом і декларантом проведено консультацію. У зв'язку з тим, що внаслідок коригування митницею митної вартості імпортованого позивачем товару та відповідно прийняття рішення про коригування митної вартості товарів така вартість збільшилась, а внесення змін і доповнень до митної декларації після її прийняття до митного оформлення митним законодавством України не дозволяється, це спричинило видання митницею Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00014 від 11.03.2015. Таким чином, посадові особи Сумської митниці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань митної справи, а тому підстави для скасування Рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 11 березня 2015 року Сумською митницею ДФС було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів Сумської митниці ДФС №805130000/2015/00014 від 11.03.2015, а також рішення № 805130000/2015/000013/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.9-11), що проходять процедуру розмитнення на митному пості «Суми-центральний».
Прийняттю вказаних рішень передували наступні обставини.
Між ТОВ "МТТ" та COSKUNOZ RADYATOR VE ISI SANAYI TIC. A.S. (Туреччина) укладено контракт № COSK_МUs_Е від 28 січня 2015 року (а.с.12-16) предметом, якого є поставка панельних радіаторів. На виконання умов вказаного контракту, контрагент позивача здійснив поставку товару з подальшим його розмитненням на території України.
Під час митного оформлення товарів, а саме сталевих радіаторів в асортименті, ТОВ "МТТ" самостійно було визначено митну вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно зі ст. 49 Митного кодексу України.
Для визначення митної вартості товарів позивачем був використаний відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основний метод - за ціною договору (контракту) та заявлено показник в митній декларації № 805130000.2015.002472 від 10.03.2015. Митна вартість наданих до митного оформлення товарів була визначена декларантом за основним методом на загальну суму 29 674,78 у валюті USD за курсом НБУ в гривневому еквіваленті. Митна вартість товару була визначена згідно суми зазначеної в інвойсі від 11.02.2015 за №101880-1. Митному органу були надані документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме:
1. платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 10 лютого 2015 року;
2. інвойс від 11.02.2015 року № 101880-1;
3. контракт № COSK_МUs_Е від 28 січня 2015 року;
4. пакувальний лист від 11 лютого 2015 року;
5. екологічна декларація № 12108 від 05 березня 2015 року;
6. коносамент (COMBINED TRANSPORT BILL OF LADING);
7. сертифікат про походження товару форми А;
8. копія митної декларації країни відправлення № 15160400ЕХ011512 від 13.02.2015;
9. міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 169;
10. проформа-інвойс № 2015/963-Р-3 від 28.01.2015 (а.с.17-26).
При оформленні митних документів відповідно до інформації із Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби посадовою особою відповідача було проведено порівняльний аналіз митної вартості товару, заявленої позивачем та прийняте рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідачем для визначення митної вартості товарів був застосований резервний метод визначення митної вартості.
11 березня 2015 року Сумською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00014 (а.с.27-28). Причиною відмови у митному оформленні товарів позивача є порушення порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення графи 44 у зв'язку із винесенням Рішення про визначення митної вартості товарів № 805130000/2015/00013/2 від 11.03.2015 згідно п. 2 ч. 6 статті 54 Митного кодексу України. Товар був розмитнений позивачем за митною декларацією № 805130000/2015/002702 від 13.03.2015 (а.с.29-31).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідачем для визначення митної вартості використано резервний метод визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Кодексу, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ст. 54 Митного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Митного кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Митного кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому зазначення відповідачем у рішенні про коригування митної вартості про проведення консультацій не є належним доказом проведення таких консультацій між позивачем та відповідачем.
Отже, обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи, при цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими.
Так, в ході митного оформлення у посадових осіб податкового органу виникли сумніви, щодо обґрунтованості митної вартості товару, що полягали в наступному.
Відповідно до п. 4.2 Контракту, 100 % предоплата повинна бути здійснена перед завантаженням. Вартість товарів визначається в рахунку - фактурі (Проформа - Інвойс) на кожну партію товару.
В свою чергу, в наданому під час митного оформлення Рахунку фактурі №101880-1 від 11.02.2015, визначено вартість товару 29 674,78. Тоді як платіжне доручення датоване10.02.2015 на суму 29 674,53. Враховуючи викладене позивач сплатив за товар не маючи при цьому рахунка - фактури, що є неможливим та суперечить умовам контракту. Також сплачена сума визначена в платіжному дорученні відрізняється від суми визначеної в рахунку - фактурі.
Також в призначенні платіжного доручення № 7 від 10 лютого 2015 року зазначено, що оплата товару здійснюється відповідно до наступних документів: інвойс 2015/963 - Р від 28.01.2015, контракт СOSК_МUs_Е від 28.01.2015. Однак до митного органу було подано інвойс №101880-1 від 11.02.2015. На переконання посадових осіб податкового органу, дані обставини свідчать про те, що платіжне доручення №7 від 10 лютого 2015 року не відноситься до даної поставки товару.
Також в сертифікаті про походження товару форми А №0831733 від 13.02.2015 визначено номер інвойсу 101880-101881 від 11.02.2015, тоді як до митного орану подано інвойс №101880-1 від 11.02.2015.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи було встановлено, що вищезазначені розбіжності пояснюються тим, що рахунок фактура підтверджує факт прийняття Продавцем замовлення Покупця до виконання, і власне фактом його оформлення та оплати сторони погоджують кількість, асортимент товару та його вартість. Отже, відсутні будь які розбіжності, рахунок-фактура (проформа-інвойс) був виставлений продавцем 28.01.2015 під номером 2015/963-Р на суму 29 674.53 євро, а в призначення платежу в платіжному дорученні № 7 від 10 лютого 2015 року зазначається «попередня оплата за радіатори згідно проформи інвойсу 2015/963-Р 28.01.2015 та контракту СOSК_MUs_Е 28.01.2015», сума оплати 29 674,53 євро.
Крім того, у графі 44 митної декларації країни відправлення є посилання «Fatura V 101880-101881# 11-02-2015», що перекладається як «Інвойс Є 101880-101881 # 11-02-2015;...» Таким чином, літера «V» не відноситься до номеру Інвойсу, а зазначення номера інвойса 101880-101881 замість номеру 101880-1 є практикою скорочення частини номери інвойса, що повторюється. Отже, будь яка невідповідність номерів (розбіжність) відомостей інвойсу з графою 44 Митної декларації відсутня. Так само пояснюється зазначення номеру інвойсу 101880-101881 у сертифікаті походження А № 0831733.
Таким чином, в ході судового розгляду справи, на підставі наданих позивачем документів підтверджено ідентифікацію товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, та необхідність у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товару.
Крім того, до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару.
Зазначені обставини свідчать про необґрунтованість застосування резервного методу при визначенні митної вартості.
Коригування митної вартості товарів проведено відповідачем без дотримання 10- денного строку, відведеного позивачу на надання додаткових документів, що свідчить про передчасність цього рішення, а відтак про необґрунтованість на момент його прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару та визначення резервного методу розрахунку його митної вартості.
А тому, коригування митної вартості товарів митним органом проведено безпідставно, крім того, надані позивачем до Сумської митниці документи містять всі дані, які підтверджують значення показників, що вплинули на митну вартість товару.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про невідповідність рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №805130000/2-15/000013/2 від 11.03.2015
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів Сумської митниці ДФС №805130000/2015/00014 від 11.03.2015.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 05.10.2015 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов