13 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2336/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
позивача ОСОБА_1
до відповідачаДержавної інспекції сільського господарства України в Полтавській області
провизнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, припису та повідомлення
26 червня 2015 року на адресу Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1І.) до Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області (надалі - відповідач, ОСОБА_2) про визнання дій протиправними, визнання протиправними і скасування припису та повідомлення, а саме:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 27.05.2015 № 236;
- визнання протиправними дії Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області з проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2015;
- визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 28.05.2015 реєстраційний №18;
- визнання протиправним та скасування повідомлення Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 08.06.2015 № 10 про добровільне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 938,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про самовільне зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0093 га, та зазначив, що на день проведення перевірки позивач був (є і на теперішній час) членом обслуговуючого кооперативу “Автогаражний кооператив Левада 2Г” та користувався земельною ділянкою площею 46,3 кв.м., на якій розташований гараж №71, про що позивач повідомляв перевіряючого. За твердженням позивача, відповідачем порушено процедуру проведення перевірку серед підстав та обставин, за наявності яких органом сільськогосподарської інспекції може бути проведено позапланову перевірку. Позивач наголошував, що відповідач провів позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства в службовому кабінеті слідчого в приміщенні Ленінського РВ ПМУ УМВС України Полтавській області за адресою: 36022, м. Полтава, пров. Пролетарський, 3-В, де складені акт обстеження земельної ділянки № 30 від 28.05.2015, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.05.2015, протокол про адміністративне правопорушення №000011 від 28.05.2015, постанову №10 від 28.05.2015 про накладання адміністративного стягнення та припис реєстраційний №18 від 28.05.2015.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. У поданих суду письмових запереченнях ОСОБА_2 посилалася на те, що на виконання постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3 від 13.03.2015 по кримінальному провадженню №42014170040000030 від 06.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, призначено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за адресою: м. Полтава, вул. Головка, 9-Г. Відповідач вважає постанову слідчого обов'язковою до виконання в силу пункту 4 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_4 використовує дві земельні ділянки загальною площею 46,3 кв.м. та 46,3 кв.м., з урахуванням площі для відкриття воріт та площі відмостки, для обслуговування двох гаражів, розташованих поруч з будівлями автогаражного кооперативу “Левада-2-Г” (по вул. Головка, 9-Г). Документи, що посвідчують право на земельні ділянки або рішення органів місцевого самоврядування про надання вказаних земельних ділянок у відповідача відсутні, що свідчить про самовільне зайняття позивачем земельних ділянок, чим порушено вимоги статті 125 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2015 №000011 та винесено постанову від 25.05.2015 №10 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 170,00 грн. Відповідач вважає обґрунтованим підстави проведення перевірки позивача, посилаючись на положення статті 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
На виконання постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3 від 13.03.2015 по кримінальному провадженню №42014170040000030 від 06.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 винесено наказ від 27 травня 2015 року № 236 про проведення позапланового заходу та складено направлення на проведення планової/позапланової перевірки щодо додержання вимог земельного законодавства громадянином ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_5 при використанні земельних ділянок /а.с. 17, 97/.
За результатами перевірки ОСОБА_2 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 травня 2015 року, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 використовує дві земельні ділянки загальною площею 93 кв. м. (46,3 кв.м. та 46,3 кв.м.) для обслуговування самочиннозбудованих індивідуальних гаражів по вул. Головка, 9-Г в м. Полтаві, поруч з автогаражним кооперативом “Левада 2-Г”. Документи, що посвідчують право на земельні ділянки або відповідні рішення органів місцевого самоврядування на розміщення гаражів чи надання земельної ділянки у користування або власність, відсутні, чим порушено вимоги статті 125 Земельного кодексу України, а відповідно і статтю 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” /а.с. 18/.
На підставі акта перевірки ОСОБА_2 складено припис від 28 травня 2015 року реєстраційний №18, яким зобов'язано ОСОБА_1 звільнити дві земельні ділянки від будівель індивідуальних гаражів або оформити право на земельні ділянки по вул. Головка, 9г до 25 червня 2015 року. Припис вручено ОСОБА_1 28 травня 2015 року /а.с. 19/.
Також на підставі вищезазначеного акта перевірки ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000011 від 28 травня 2015 року, на підставі якого прийнято постанову №10 від 28 травня 2015 року про накладення адміністративного стягнення /а.с. 20/.
08 червня 2015 року за вих. №10 ОСОБА_2 направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про добровільне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 938,14 грн.
Позивач не погодився з наказом ОСОБА_2 від 27.05.2015 №236, діями ОСОБА_2 з проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2015, приписом ОСОБА_2 від 28.05.2015 №18, повідомленням ОСОБА_2 від 08.06.2015 №10 про добровільне відшкодування шкоди та звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам позивача про визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_2 від 27.05.2015 №236 та визнання протиправними дій ОСОБА_2 з проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства, суд виходить з наступного.
Правові засади здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в Україні врегульовано, зокрема Земельним кодексом України, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Законом України “Про охорону земель” та Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13 квітня 2011 року (надалі - Указ № 459).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Згідно із пунктом 4 Положення № 459 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до пункту 5 Положення № 459 Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, серед іншого, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України; отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства.
Статтею 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема шляхом проведення перевірок.
За правилами частини другої статті 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у вказаній сфері та розглядати відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, дія якого поширюється і на здійснення перевірок вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною першою статті 6 Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів.
Водночас частиною другої зазначеної статті Закону встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Дана норма Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю органами при проведенні оперативно-розшукової діяльності, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини сьомої статті 110 Кримінального процесуального кодексу України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції, згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Як встановлено судом, наказ від 27 травня 2015 року №236 про проведення позапланового заходу щодо дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства винесено на підставі постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3 від 13.03.2015 по кримінальному провадженню №42014170040000030 від 06.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України.
З огляду на те, що постанова слідчого є обов'язковою для виконання ОСОБА_2, як це встановлено статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає, що наказ від 27 травня 2015 року №236 про проведення позапланового заходу винесено ОСОБА_2 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, та відповідно дії ОСОБА_2 щодо проведення позапланової перевірки є правомірними.
На підставі вищевикладеного суду вважає позовні вимоги ОСОБА_1І про визнання протиправним та скасування наказу Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 27.05.2015 №236 та визнання протиправними дій Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області з проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2015, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 28.05.2015 №18, суд виходить з наступного.
Як зазначалось раніше, відповідно до пункту 5 Положення №459 Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Зі змісту частини сьомої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” вбачається, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
У розумінні частини восьмої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Судом встановлено, що за результатом перевірки позивача ОСОБА_2 складено припис від 28 травня 2015 року реєстраційний №18, яким зобов'язано ОСОБА_1 звільнити дві земельні ділянки від будівель індивідуальних гаражів або оформити право на земельні ділянки по вул. Головка, 9г до 25 червня 2015 року. Припис вручено ОСОБА_1 28 травня 2015 року /а.с. 19/.
Відповідно до пункту 5.6 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25 лютого 2013 року № 132 (надалі - Порядок №132), планові та позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи чи у присутності фізичної особи-підприємця або його представника.
Пунктом 5.7 Порядку № 132 визначено, що планові та позапланові заходи щодо перевірки стану фактичного використання та охорони земель проводиться в обов'язковому порядку на території земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання. При проведенні заходу можуть бути присутні особи, права чи законні інтереси яких порушені внаслідок неправомірної діяльності суб'єкта господарювання, а також особи, безпосередньо причетні до порушення вимог земельного законодавства.
З наданих позивачем пояснень вбачається, що позапланову перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства проведено уповноваженою особою ОСОБА_2 у службовому кабінеті слідчого у приміщенні Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, пров. Пролетарський, 3-в, тобто без виїзду за місцем знаходження земельної ділянки, що не спростовується відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не є належним та допустимим доказом у справі акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 травня 2015 року.
Крім того, у матеріалах справи наявні технічні паспорти: на гараж № 71 Обслуговуючого кооперативи “Автогаражний кооператив “Левада-2-Г” по вул. Головка, 9Г, м. Полтава, замовником якого є ОСОБА_1, та на гараж № 69 Обслуговуючого кооперативи “Автогаражний кооператив “Левада-2-Г” по вул. Головка, 9Г, м. Полтава, замовником якого є ОСОБА_6 При цьому, позивач стверджує, що користується лише одним гаражем № 71 Обслуговуючого кооперативи “Автогаражний кооператив “Левада-2-Г” по вул. Головка, 9Г, м. Полтава.
Отже, відповідачем не перевірено який саме гараж належить позивачу. ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів про використання позивачем земельної ділянки для обслуговування двох гаражів по вул. Головка, 9Г, м. Полтава.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 дійшла висновку про порушення позивачем вимог земельного законодавства за відсутності всебічної та об'єктивної перевірки всіх обставин, наявних документів та пояснень, що є порушенням вимог законодавства.
Крім того, з постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2015 року в справі №554/7903/15-а (набрала законної сили 29.08.2015) вбачається, що позивача в один день в одному й тому ж приміщенні притягнуто та звільнено від кримінальної відповідальності, складено акт перевірки та протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, розглянуто справу про адміністративне правопорушення та накладено штраф, що викликає сумніви у можливості вчинення цих дій з повним дотриманням вимог закону та процесуальних прав останнього, що є підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Цією ж постановою суду визнано протиправною та скасовано постанову державного інспектора сільського господарства в Полтавській області ОСОБА_7 №10 від 28 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
З огляду на порушення ОСОБА_2 порядку проведення перевірки позивача, відсутності всебічної та об'єктивної оцінки обставин, суд вважає припис Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 28.05.2015 реєстраційний №18, прийнятого за результатами такої перевірки, протиправним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення ОСОБА_2 від 08.06.2015 №10 про добровільне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 938,14 грн суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог, оскільки такі дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, правові наслідки для позивача створює припис ОСОБА_2 від 28.05.2015 №18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, припису та повідомлення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 28 травня 2015 року реєстраційний №18.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19 жовтня 2015 року.
Суддя Т.С. Канигіна