ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
06 серпня 2010 року № 2а-11499/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до директора Держнаглядпраці головного державного інспектора праці України ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до директора Держнаглядпраці головного державного інспектора праці України ОСОБА_2.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 71 КАСУ, надати в суд всі наявні у нього звернення позивача, починаючи з 2007 року і відповіді на них; зобов'язати відповідача, в разі заперечень проти позову, виконати ч. 2 ст. 71 КАСУ і свій обов'язок доказувати в суді правомірність своїх рішень, дій і бездіяльності, передбачених ч. 2 ст. 71 КАСУ; визнати дії відповідача, при розгляді звернення позивача від 26.04.2010 року адресованого Президенту України ОСОБА_3, яке направлялось йому на розгляд Міністерством праці і соцзахисту населення, протиправними і не відповідаючи ми засадам Конституції і законам України; зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача до Президента України від 26.04.2010 року, відповідно до законодавства України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов -звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення Кодексу, позивачу слід зазначити які його права у сфері публічно-правових відносин порушені відповідачем, крім того, позивачу слід обґрунтувати наявність публічно-правового спору між нею та визначеним нею відповідачем -директором Держнаглядпраці головним державним інспектором праці України В.ОСОБА_2.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Враховуючи наведене, позивачу слід зазначити про наявність доказів (визначити які саме докази), якими обґрунтовуються позовні вимоги і які можуть бути використані судом.
Частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві, зокрема, мають бути зазначені зміст позовних вимог згідно приписів ст. 105 Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи наведене, позивачу слід викласти зміст позовних вимог з урахуванням положень ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд залишає позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути наведені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом направлення до суду відповідних письмових пояснень та додаткових документів.
Керуючись ст. ст. 108, 165 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу у строк до 23 серпня 2010 року
усунути наведені в даній ухвалі недоліки у вказаний спосіб.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко