Копія
Справа № 822/2701/15
09 жовтня 2015 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-суддіОСОБА_1
при секретарі за участі: ОСОБА_2 позивача представника відповідачів
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції , Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції , Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції в якому просить:
- зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_3 С,Г. належні кошти, які зберігаються на рахунках відповідача в сумі 9420,00 грн. та 1681,50 грн. як аліменти суми стягувачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі;
- визнати рішення відповідача протиправним та стягнути з відповідача 5000,00 грн за завдану шкоду;
- зобов'язати відповідача видати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 довідку про неплатоспроможність позивача щодо виплати аліментів стягувачам та з якого числа прекратили стягувати з позивача алміменти;
- накласти арешт на усе майно позивача для забезпечення стягнення аліментів на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та дітей в порядку ст. 30, 52 Закону України "Про виконавче провадження" ст. 367 ЦПК України.
В судовому засіданні судом на обговорення винесено питання про підсудність адміністративної справи.
Позивач в судовому засіданні стверджував, що справа підсудна адміністративному суду.
Представник відповідачів в судовому засіданні зазначив, що справа не підсудна адміністративному суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно закрити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.12.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно ч.1 ст.181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, визначено розділом VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України, а тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий лист.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень та ухвал у цивільних справах.
Оскільки спірні відносини виникли у зв'язку з виконанням рішень Кам'янець-Подільського міськрайонного суду по справам №676/7898/14-ц від 05.12.2014 року, №676/2423/15-ц від 07.05.2015 року, №676/2425/15-ц від 15.05.2015 року суд приходить до висновку, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі №21-278а15, висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ст.244-2 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір.
Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює позивачу, що він може звернутися із даним позовом до місцевого загального суду, який видав виконавчі листи згідно норм Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст складено 15 жовтня 2015 року.
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1